
- •Оцінка хімічної обстановки
- •Роботу оформити за наступною формою:
- •Методика виконання роботи
- •Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення
- •Визначення часу підходу забрудненого повітря.
- •Визначення часу уражаючої дії сдор
- •4. Оцінка способів захисту людей, що можуть потрапити в осередок хімічного ураження
- •Приклад
- •Розв'язок
- •1. Визначимо розміри зони хімічного забруднення.
- •2. Визначаємо час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.
- •3. Визначаємо час уражаючої дії сдор.
- •Підсумкова таблиця
- •Підсумкова таблиця
- •Глибина зони хімічного забруднення
- •Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1м/с
- •Середня швидкість переносу хмари забрудненого повітря w, м/с
- •Значення деяких параметрів сдор
- •Варіанти вихідних даних для завдань оцінки хімічної обстановки
Приклад
Оцінити хімічну обстановку, що може скластися після аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, розташованому поблизу житлового мікрорайону.
ВИХІДНІ ДАНІ
Відстань від хімічно-небезпечного об'єкту до житлового мікрорайону R=8 км.
Тип і маса СДОР: фосген, G = 5 тонн.
Площа розливу-100 м2.
Ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.
Швидкість приземного вітру VB = 2 м/с
Розв'язок
1. Визначимо розміри зони хімічного забруднення.
З таблиці 2 попередньо знаходимо глибину зони хімічного забруднення:
Г=23 км
Враховуючи те, що табличні дані наведені для VB = 1 м/с, вводимо поправочний коефіцієнт (табл. 3):
Г = 23 x 0,6 = 13,8 км.
Оскільки відстань до хімічно-небезпечного об'єкту R = 8 км, то наш мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.
Ширина зони хімічного забруднення для інверсії
Ш = 0,03 х Г = 0,03 х 13,8 = 0,414 км.
Площа зони хімічного забруднення відповідно
S = 0,5хГхШ = 0,5х13,8x0,414 = 2,86 кв. км
2. Визначаємо час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.
Для заданих вихідних даних з таблиці 4 отримуємо швидкість переносу хмари:
W = 4 м/с
Р
озраховуємо
час підходу хмари
3. Визначаємо час уражаючої дії сдор.
Зважаючи на те, що значення тиску насичених парів (Рs) суттєво залежить від температури повітря (мал. 2), а нам невідомо, в яку пору року може статися аварія, доцільно розглянути час уражаючої дії для теплої (t = +15 °С) і холодної (t = - 10 °С) пори року.
Оскільки нам відома площа розливу, розраховуємо швидкість випаровування отруйної речовини за формулою (4):
взимку (t =-15 °С, по графіку мал. 2 для фосгену Рs = 50 кПа):
влітку (t =+15°С, по графіку мал. 2 Рs = 140 кПа):
Визначаємо час вражаючої дії СДОР tур за формулою (3):
В
зимку:
Влітку:
Підсумкова таблиця
Розміри зони хімічного забруднення |
tпідх, хв. |
tур, годин |
Час евакуації, tевак, хв. |
Час укриття в сховищі, tукр, хв. |
|||
Г, км |
Ш, км |
Sзабр., км3 |
Влітку |
Взимку |
|||
9,2 |
0,276 |
1,27 |
33,3 |
0,35 |
1,0 |
10,2…15,2 |
8…10 |
ВИСНОВКИ
Визначено, що Г=13,8 км > R=8 км, це означає, що мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.
Доцільні способи захисту людей (використання протигазів, евакуація, укриття в сховищі) обираються з таких міркувань:
2.1. Використання наявних протигазів є обов'язковим.
2
.2. Резерв
часу на евакуацію. Визначаємо за формулою
(7) час руху людей за межі
зони хімічного забруднення:
Враховуючи, що tпідх =33,3 хв., по формулі (9) визначаємо можливість евакуації:
tрух + (5... 10 ) хв = (10,2... 15,2) хв.< 33,3 хв.,
тобто люди встигнуть евакуюватися.
2.3. Резерв часу на укриття в сховищі. За формулою (10) визначаємо:
tпідх = 33,3 хв > (8...10) хв.,
це означає, що люди встигнуть укритися в сховищі до приходу хмари забрудненого повітря.
2.4. Доцільним способом захисту людей є евакуація їх в безпечний район, де вони будуть перебувати в холодну пору щонайменше 60 хвилин, в теплу - щонайменше 21 хвилину.
Таблиця 1