- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Виробничий шум, ультразвук та інфразвук
- •6.1. Виробничий шум
- •6.1.1. Класифікація шумів
- •6.1.2. Параметри шуму, що нормуються
- •6.1.3. Заходи захисту від шуму
- •6.2.1.3. Заходи захисту від інфразвуку
- •6.2.2. Ультразвук
- •6.2.2.1. Класифікація ультразвуку
- •6.2.2.2. Параметри ультразвуку, що нормуються
- •6.2.2.3. Заходи захисту від ультразвуку
- •7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання: класифікація, нормування, заходи захисту
- •7.1. Класифікація електромагнітних полів та електромагнітних випромінювань, їх загальна характеристика
- •7.2. Параметри емп, що нормуються
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів радіочастотного діапазону при тривалості дії 8 годин
- •Час перебування людини в магнітному полі напруженістю понад 1,4 кА/м
- •7.3. Заходи захисту від дії електромагнітних полів
- •8. Випромінювання оптичного діапазону, нормування, засоби захисту
- •8.1. Інфрачервоне випромінювання (ічв)
- •8.1.1. Загальна характеристика ічв
- •8.1.2. Нормування ічв
- •Допустима тривалість безперервного інфрачервоного опромінення та регламентованих перерв протягом години
- •8.1.3. Заходи захисту від дії ічв
- •8.2. Ультрафіолетове випромінювання (уфв): джерела, нормування, захист
- •8.2.1. Джерела уфв у виробничих приміщеннях
- •8.2.2. Нормування уфв
- •8.2.3. Заходи захисту від дії уфв
- •9. Іонізуюче випромінювання: класифікація, джерела, нормування, захист
- •9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань, джерела у виробничих приміщеннях
- •9.2. Нормування іонізуючих випромінювань
- •Дози зовнішнього та внутрішнього опромінень
- •9.3. Захист від іонізуючого випромінювання
2. Мікроклімат виробничих приміщень
Мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях ‒ умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.
Мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов, часу доби та пори року, теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалення та вентиляції.
2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.
В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.
Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.
Допустимі мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.
Величини показників, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних і непостійних робочих місць.
Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища (tСД) – середня величина температури зовнішнього повітря, виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона приймається за даними метеорологічної служби. При tСД +10 ºС і нижче – холодний період, а якщо tСД вища +10 ºС – теплий період року.
При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.
При виконанні робіт операторського типу, пов’язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22 – 24 ºC, відносна вологість 60 – 40%, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/с).