Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів радіочастотного діапазону при тривалості дії 8 годин
Діапазон частот (виключаючи нижню, включаючи верхню межу) |
Допустимі рівні напруженості ЕМП |
Допустима щільність потоку енергії, Вт/м2 |
|
за електричною складовою Е, В/м |
за магнітною складовою Н, А/м |
||
Від 60 кГц до 3 МГц |
50 |
5 |
‒ |
Від 3 МГц до 30 МГц |
20 |
‒ |
‒ |
Від 30 МГц до 50 МГц |
10 |
0,3 |
‒ |
Від 50 МГц до 300 МГц |
5 |
‒ |
‒ |
Від 300 МГц до 3000 МГц |
‒ |
‒ |
10 |
При малих частотах, у тому числі промисловій частоті 50 Гц, ГДР електричного і магнітного полів визначаються залежно від часу дії цих факторів на організм людини за робочу зміну.
В електричному полі частотою 50 Гц:
‒ напруженістю до 5 кВ/м включно допускається перебувати протягом 8 год робочого дня;
‒ напруженістю від 5 до 20 кВ/м включно допустимий час перебування в ньому вираховується за формулою:
‒ 2,
де Т ‒ допустимий час перебування в електричному полі при відповідному рівні напруженості, год; Е ‒ напруженість електричного поля у контрольованій зоні, кВ/м;
‒ напруженістю від 20 до 25 кВ/м час перебування персоналу в електричному полі не повинен перевищувати 10 хв;
‒ напруженістю понад 25 кВ/м перебування без застосування засобів захисту забороняється.
В магнітному полі частотою 50 Гц:
‒ напруженістю до 1,4 кА/м допускається перебувати протягом робочого дня (8 год).
‒ напруженістю понад 1,4 кА/м час перебування регламентується табл. 6.
Таблиця 6
Час перебування людини в магнітному полі напруженістю понад 1,4 кА/м
Час перебування персоналу, год |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Напруженість магнітного поля, кА/м |
6,0 |
4,9 |
4,0 |
3,2 |
2,5 |
2,0 |
1,6 |
1,4 |
ГДР для змінного магнітного поля частотою 50 Гц при локальному впливі на кисті рук визначається за формулою:
де Нлок ‒ ГДР змінного магнітного поля частотою 50 Гц при локальному впливі (кисті рук), А/м; Нзаг ‒ ГДР змінного магнітного поля частотою 50 Гц при загальному впливі (табл. 2), А/м.
Санітарно-гігієнічні дослідження рівнів ЕМП на робочих місцях працюючих проводяться атестованими атестаційною комісією Міністерства охорони здоров’я України санітарними лабораторіями підприємств, організацій, а також установами та закладами системи державної санітарно-епідеміологічної служби України.
7.3. Заходи захисту від дії електромагнітних полів
Захист персоналу від дії ЕМП досягається шляхом:
‒ організаційних заходів (вибір раціональних режимів праці установок, обмеження місця і часу перебування персоналу в зоні опромінювання, поточний санітарний нагляд за опромінюючими об’єктами, навчання обслуговуючого персоналу);
‒ інженерно-технічних заходів (раціональне розміщення обладнання, дистанційне керування, використання засобів, які обмежують надходження електромагнітної енергії на робочі місця персоналу (поглинальні матеріали, екранування, зокрема, від зовнішнього опромінення екранування складками місцевості, смугами лісонасадження, нежитловими будівлями, обклеювання зовнішніх стін будівель металевими листами та захист вікон шторами і сітками з доброю провідністю (алюміній, мідь та їх сплави, сталь) в якості елементів відзеркалення тощо));
‒ використання засобів індивідуального захисту (захисні окуляри, щитки, шоломи, захисний одяг (комбінезони, халати з металовмісної тканини; окуляри з металовмісним склом));
‒ лікувально-профілактичних заходів (попередні і періодичні (не рідше одного разу на рік) медичні огляди працівників; тимчасове або постійне переведення на іншу роботу у випадках, що характеризуються прогресивним перебігом хвороби, вираженими формами професійної патології, або при виникненні в результаті дії фактора загальних захворювань, а також жінок в період вагітності і годування немовлят; заборона допуску до роботи підлітків до 18 років, осіб із хворобами серця, крові, очей, нервової системи).
Особи (фахівці), які проводять дослідження електромагнітних випромінювань, повинні мати засоби індивідуального захисту від впливу ЕМВ.