1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини

Умови праці ‒ сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі професійної діяльності.

Кількісною оцінкою ступеня дії умов праці на працездатність людини та її здоров’я та трудового процесу, є важкість та напруженість праці.

Важкість праці ‒ характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів та відображає енергетичні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Напруженість праці ‒ характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Науковою основою медико-фізіологічного обґрунтування важкості та напруженості праці є вчення про функціональні стани організму людини, зокрема, нормальний, межовий (між нормою і патологією) і патологічний, які виникають під впливом різноманітних виробничих факторів як безпосередньо в процесі праці, так і у вигляді віддалених наслідків, і для визначення яких використовують три ознаки якісного стану організму:

‒ ефект Сєченова (відновлення працездатності втомлених м’язів різко пришвидшується, якщо в період їхнього відпочинку навантажувати інші м’язи);

‒ феномен розгальмовування диференціювання подразників (відновлення умовних рефлексів, які не підкріплюються безумовними подразниками);

‒ парадоксальні реакції (співвідношення величини умовного подразника і величини умовного рефлексу спотворене, тобто більшій величині умовного подразника відповідає менша величина умовного рефлексу).

Характерні ознаки цих показників покладені в основу визначення категорії важкості праці. Залежно від ступеня впливу умов праці на людину виділяють шість категорій важкості праці:

‒ перша (будь-які роботи, які виконують в оптимальних умовах праці, за яких ефект Сєченова завжди позитивний, розгальмовування диференціювання подразників та парадоксальних реакцій немає, відновлення фізіологічних показників організму після закінчення роботи відбувається до однієї години);

‒ друга (роботи, за яких нормальний стан організму не змінюється, причому, ефект Сєченова позитивний, розгальмовування диференціювання подразників та парадоксальних реакцій немає, відновлення фізіологічних показників організму після закінчення роботи відбувається до трьох годин);

‒ третя (роботи, які зумовлюють формування початкової стадії межового функціонального стану, для якого ефект Сєченова позитивний, але у деяких працівників виявляється негативний ефект, розгальмовування диференціювання подразників та парадоксальних реакцій немає і відновлення фізіологічних показників організму відбувається до початку наступного робочого дня);

‒ четверта (роботи, під час виконання яких чітко виявляється глибокий межовий функціональний стан, для якого ефект Сєченова негативний у переважній більшості, виявляється розгальмовування диференціювання подразників, парадоксальних реакцій немає, відновлення фізіологічних показників організму відбувається до початку наступного робочого дня);

‒ п’ята (роботи, за яких починає формуватися патологічний функціональний стан, під час якого ефект Сєченова спотворений, виникають суттєві порушення розгальмовування диференціювання подразників і виявляються парадоксальні реакції, відновлення фізіологічних показників організму у більшості працівників відбувається після вихідного дня);

‒ шоста (роботи, за яких ознаки патологічного функціонального стану чітко виявляються, під час якого ефект Сєченова і розгальмовування диференціювання подразників дають раптові важкі реакції, а парадоксальні реакції яскраво виявляються, відновлення фізіологічних показників організму в окремих працівників після вихідного дня не досягаються).

Категорію важкості праці визначають за інтегральним показником важкості праці U (табл. 1), який розраховують за формулою:

де n – кількість факторів, що визначають умови праці на робочому місці; X_m – найвища оцінка у балах, яку отримав хоча б один фактор умов праці; X_i – оцінки у балах, які отримали інші фактори умов праці, крім фактора з найвищою оцінкою.

Таблиця 1