- •1. Ергономіка, фізіологія та гігієна праці
- •1.1. Ергономічні вимоги до організації трудових процесів та робочих місць
- •1.2. Організація та обслуговування робочих місць
- •1.3. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •Оцінка умов праці за санітарно-гігієнічними факторами
- •Оцінка умов праці за психофізіологічними факторами
- •1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінки умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги
- •3.1. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.2. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •3.2.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •3.2.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •4. Освітлення виробничих приміщень. Нормування та розрахунок природного і штучного освітлення
- •4.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.2. Види виробничого освітлення
- •4.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •4.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •4.5.1. Джерела штучного освітлення
- •4.5.2. Методи розрахунку штучного освітлення
- •5. Вібрація
- •5.1. Класифікація вібрацій
- •5.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •5.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •5.4. Захист від вібрацій
- •6. Виробничий шум, ультразвук та інфразвук
- •6.1. Виробничий шум
- •6.1.1. Класифікація шумів
- •6.1.2. Параметри шуму, що нормуються
- •6.1.3. Заходи захисту від шуму
- •6.2.1.3. Заходи захисту від інфразвуку
- •6.2.2. Ультразвук
- •6.2.2.1. Класифікація ультразвуку
- •6.2.2.2. Параметри ультразвуку, що нормуються
- •6.2.2.3. Заходи захисту від ультразвуку
- •7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання: класифікація, нормування, заходи захисту
- •7.1. Класифікація електромагнітних полів та електромагнітних випромінювань, їх загальна характеристика
- •7.2. Параметри емп, що нормуються
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів радіочастотного діапазону при тривалості дії 8 годин
- •Час перебування людини в магнітному полі напруженістю понад 1,4 кА/м
- •7.3. Заходи захисту від дії електромагнітних полів
- •8. Випромінювання оптичного діапазону, нормування, засоби захисту
- •8.1. Інфрачервоне випромінювання (ічв)
- •8.1.1. Загальна характеристика ічв
- •8.1.2. Нормування ічв
- •Допустима тривалість безперервного інфрачервоного опромінення та регламентованих перерв протягом години
- •8.1.3. Заходи захисту від дії ічв
- •8.2. Ультрафіолетове випромінювання (уфв): джерела, нормування, захист
- •8.2.1. Джерела уфв у виробничих приміщеннях
- •8.2.2. Нормування уфв
- •8.2.3. Заходи захисту від дії уфв
- •9. Іонізуюче випромінювання: класифікація, джерела, нормування, захист
- •9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань, джерела у виробничих приміщеннях
- •9.2. Нормування іонізуючих випромінювань
- •Дози зовнішнього та внутрішнього опромінень
- •9.3. Захист від іонізуючого випромінювання
4.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
Штучне освітлення передбачається в усіх виробничих та побутових приміщеннях для компенсації нестачі природного світла і для освітлення приміщень у темний період доби. Від того, наскільки кваліфіковано воно спроектоване, залежить безпека праці та самопочуття працівників, продуктивність їхньої праці та якість продукції. Відомо, що раціонально виконане штучне освітлення приміщень при одній і тій же витраті електроенергії підвищує продуктивність праці на 15 – 20%. Разом з тим, неправильно вибране та недостатнє освітлення робочих місць може бути причиною функціональних зорових порушень у працівників.
4.5.1. Джерела штучного освітлення
В якості джерел штучного освітлення використовують лампи розжарювання (ЛР) та газорозрядні лампи (ГРЛ).
Лампи розжарювання (ЛР) відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Вони бувають: вакуумні; газонаповнені (наприклад, з криптоноксеноновим наповненням); рефлекторні, які є лампами-світильниками (частина колби покрита дзеркальним шаром). Великою потужністю володіють кварцові та галогенні (наприклад, наповнені йодними парами) лампи. Їх переваги:
– простота конструкції та виготовлення;
– відносно низька вартість;
– зручність експлуатації (не потребують додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу);
– широкий діапазон напруг і потужностей.
Поряд з перевагами лампам розжарювання притаманні і суттєві недоліки:
– велика яскравість (засліплювальна дія);
– низька світлова віддача (7 – 20 лм/Вт);
– порівняно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год);
– переважання жовто-червоних променів (в порівнянні з природним світлом), що спотворює кольоропередачу, а тому не можуть використовуватись при роботах, які вимагають розрізнення кольорів;
– не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів;
– висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.
Лампи розжарювання використовуються для місцевого освітлення, а також для приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи (ГР) внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів або парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра. До розрядних джерел світла, які використовують на промислових підприємствах, належать: люмінесцентні лампи, дугові ртутні лампи, рефлекторні дугові лампи з відбиваючим шаром та ряд інших. Їх переваги:
– економічність;
– підвищена світлова віддача (40 – 100 лм/Вт);
– великий строк служби (8 – 12 тис. год);
– невисока температура нагрівання (30 – 60 °С);
– спектр випромінювання близький до природного денного.
Газорозрядні лампи мають і недоліки:
– пульсація світлового потоку, що може спричинити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об’єктів, що рухаються;
– складність схеми вмикання;
– шум дроселів;
– створення радіоперешкод;
– значний час між вмиканням та запалюванням ламп;
– відносна дороговизна.
Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, або люмінесцентні (внутрішня поверхня трубки вкрита тонким шаром люмінофору, який перетворює ультрафіолетове випромінювання, яке виникає при електричному розряді в парах ртуті, на видиме світло) широко застосовуються для освітлення приміщень як на виробництві, так і в побуті. Промисловістю випускаються кілька типів таких ламп залежно від розподілу світлового потоку за спектрами: лампи денного світла (ЛД), лампи з поліпшеною кольоропередачею (ЛДЦ), лампи білого світла (ЛБ), лампи тепло-білого світла (ДТБ), лампи холодно-білого світла (ЛХБ). Недоліки: не можна використовувати за умов низьких температур, оскільки погано запалюються; характеризуються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп. Переваги: забезпечують світловий потік будь-якого спектра шляхом підбирання інертних газів, парів металу, люмінофора.
Серед газорозрядних ламп високого тиску найчастіше використовують металогалогенні лампи (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), дугові ртутні з йодидами (ДРИ), дугові натрієві трубчасті (ДНаТ), дугові ксенонові трубчасті (ДКсТ). Переваги: застосовуються, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла; стійкість до умов зовнішнього середовища.
