Екологічні досліди

Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ, засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв’язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю  при вивченні природного оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі, особливо фенологічних. Цей прийом має цілий ряд переваг, оскільки передбачає:

а) активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

б) нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують у природі;

в) усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в т.ч. під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті – проявляється залежність комфортності чи дискомфортності, існування людини в даному конкретному природному оточенні;

г) виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Навчаючись екології, учні мають перебувати у прямому контакті з природними матеріалами, їм необхідно відчувати їх, і тому дослід слід вважати одним з етичних та емоційних методів навчання.

Як показала практика, найпростіші екологічні дослідження є цілком доступними для учнів початкових класів, і, разом з тим, мають певне практичне значення. Так, дослід, спрямований на визначення забрудненості повітря дає можливість виявити найбільш екологічно чисті "мікрорайони” населеного пункту, які можна рекомендувати для організації дозвілля, відпочинку дітей; вивчення впливу забрудненої води на життя організмів водойми допоможе встановити винуватців забруднення і, можливо, припинити їх руйнівні дії щодо природи.

Дослід "Кислотний дощ"

Тема: кислотний дощ

Мета: ознайомити учнів з причиною негативного впливу кислотних дощів на довкілля.

Час проведення: не регламентується.

Виконання досліду

У невисокий скляний (чашка Петрі) або пластмасовий посуд покласти 4-5 шматочків кам’яного вапна розміром з лісовий горіх і з піпетки нанести на них по кілька крапель 9% оцту, а краще соляної кислоти (з НСІ може працювати тільки вчитель!). Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою: на камінчиках з’являться бульбашки – це виділяється вуглекислий газ (чути шипіння, бульбашки швидко лопаються), а потім вони побачать пісок, що утворився внаслідок руйнування каменя кислотою.

Обладнання:

1. Вапно негашене (кам’яне);

2. Піпетка;

3. Оцет або НСІ;

4. Чашки Петрі, пластмасова або звичайна тарілка.

Додатково інформуємо дітей про те, що від кислотних дощів страждають статуї, пам’ятники, кам’яні споруди, оскільки кислота, так само, як з вапняком, взаємодіє з мармуром, піщаником, кам’яною кладкою.

Такі ж явища відбуваються і в ґрунті, тобто гірські породи руйнуються, звільняються мінерали, кількість їх збільшується, що вражає корені рослин, в т.ч. дерев, і робить їх чутливими до інших факторів. Адже в природі все взаємопов’язане. Так, кислотний дощ завдає шкоди багатьом формам водного життя тим, що підкислює воду, в ній теж накопичується надмірна кількість мінералів. Це веде до загибелі рослин, озерних комах, а значить, загине і риба.

От чому на нашій планеті трапляються мертві озера – без рослин, без комах, без тварин.

Отже, постановка таких екологічних дослідів дає учням ключ до розуміння явищ, що є наслідком негативного екологічного впливу на живі організми, наочно демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери, дає можливість зрозуміти, на що, насамперед, має бути спрямована діяльність різних екологічних та природоохоронних організацій, установ з метою покращення умов існування самої людини.

Екологічні задачі, завдання, конкурси, вікторини

Конкретний інформаційний екологічний матеріал можна використовувати у вигляді задач (як на логічне мислення, так і математичних), завдань, вправ, вікторин, конкурсів тощо.

Явища природи

1. Якби на Землі завмерло життя, то її температура підвищилась би на 30˚-40˚ С. Що охолоджує Землю?

2. Яким стане камінь, якщо його кинути у Чорне море?

3. Де на Землі віє тільки північний вітер?

4. Чи може йти дощ два дні підряд?

5. Як навесні швидше просушити і прогріти мокру доріжку в саду?

6. Як правильно поливати грядки в суху погоду?

7. Як підготувати ґрунт до посіву, щоб забезпечити надходження води до насіння знизу і зберігати її від випаровування зверху?

8. Коли і чому картопля може стати солодкою?

9. Чи можна споживати позеленілі бульби картоплі?

10. До яких рослин належить картопля: одно- дво- чи багаторічних?

Які рослини – бур’яни можна використати у квітнику?

11. Чому хліб можна спекти лише з житнього та пшеничного борошна?

12. Присутність яких рослин не терплять миші, щурі?

Законом і мисливськими правилами заборонено полювання весною на хутрових звірів. Чим це зумовлено?

ВІКТОРИНА "ЧИ ЗНАЄШ ТИ ПЕРВОЦВІТИ?"

1. Який первоцвіт називають рослиною - хамелеоном за його здатність змінювати забарвлення квіток від рожевого до синього? (Медунка)

2. Про що сигналізує комахам різне забарвлення квіток однієї рослини медунки? ( Про вік квітки: рожеві - молоді, сині - запилені)

3. Для чого служить "кожушок" із білястих волосків у сон-трави? (Для захисту пелюсток від весняних холодів)

4. Який первоцвіт називають золотим ключем весни? ( Примули)

5. Як переважно запилюються первоцвіти - вітром чи комахами? (Комахами)

6. Наукова назва якої рослини в перекладі означає "первоцвіт"?  (Примула)

7. Висушені тичинки якого первоцвіту використовують в харчовій промисловості? (Шафран, крокус)

8. Яка ранньовесняна квітка спочатку цвіте, розпускаючи свої яскраво-жовті кошики, а вже потім на ній з'являється листя, через що квітка й одержала свою назву? (Мати-й-мачуха)

9. За англійською легендою, святи Леонард три дні та три ночі бився з драконом і переміг його. А з пролитої крові виросли білосніжні квіти, які англійці називають лучними ліліями. А як називаємо цю рослину ми? (Конвалія)

10. Існує легенда, в якій розповідається, що ці квіти - ніжний, щасливий сміх Мавки, героїні "Лісової пісні" Лесі Українки, що перлинами розкотилися по лісу, коли вона вперше відчула радість кохання. Про яку квітку йдеться?  (Конвалія)

11. Старовинна легенда розповідає, що в момент вигнання Адама і Єви з раю було холодно, йшов сніг, і Єва мерзла. Щоб її втішити, кілька сніжинок перетворились на квіти - вісники весни. Які квіти? (Проліски)

12. Німецька назва цієї рослини - блакитна зірка - найбільш точно відбиває красу і ніжність цієї квітки. Назвіть рослину.   (Проліски)

Творчі задачі щодо ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Задача № 1

Запропонуйте, як можна зміцнити обсипання схил яру або берег, який постійно підмиває вода?

Можлива відповідь 1. Для зміцнення ґрунту можна використовувати коріння рослин. Наприклад, у Криму на схили висаджували рослину іспанський дрік потужні корені якого проникають в глиб схилу і зміцнюють його. Можлива відповідь 2. У міста Клайпеда, на Куршській косі, висаджували очерет. Захисні смуги цієї рослини надійно, як вважають автори проекту, захистять берег від розмивання. До того ж зовні очерет виглядає приємніше, ніж залізобетонні хвилерізи.

Задача№2 Одна багата лондонська дама, дізнавшись про те, що рослини очищають повітря, звеліла слугам перенести із зимового саду в її спальню, яка не провітрювалася, п'ять найбільших діжок з тропічними рослинами. Вранці дама прокинулася з головним болем. Після цього вона стала стверджувати, що рослини не очищають повітря, а навпаки, його псують. Як ви поясните дамі її помилку? Можлива відповідь I. Рослини виділяють кисень тільки на світлі, в темряві виділення кисню майже припиняється. Зате процес дихання не зменшує своєї інтенсивності. Отже, рослини могли «використати» частину кисню, що міститься в повітрі кімнати. Можлива відповідь 2. Листя, стебла і квіти багатьох тропічних рослин рясніють різними залозами, що виділяють різні аромати, наприклад, ефірні масла. Такі рослини не є кімнатними, так як їх виділення небезпечні. Дамі пощастило, що вона відбулася лише головним болем.

Задача№3 Відомо явище фотоперіодизму. Протягом доби квітки рослин періодично відкриваються і закриваються. Для кожної рослини час відкриття та закриття віночка своє. Протягом усього періоду цвітіння воно практично не змінюється. Як можна використовувати це явище в інтересах людини? Можлива відповідь . Цю закономірність можна використовувати в квітковому годиннику. За ним можна приблизно визначити час. Квіткові годинники були відомі ще з часів античності. Такі годинники були влаштовані, наприклад, Карлом Ліннеєм в місті Упеала (Швеція, 18 століття), а також в садибі Пушкіних в Михайлівському. Задача№4 З якої причини квітковий годинник може «зламатися», почати показувати час неправильно?

Можлива відповідь. Причин може бути декілька. По-перше, необхідно враховувати географічну широту. Наприклад, квітковий годинник Пушкіних «йшов» невірно, тому що встановлений Карлом Ліннеєм в умовах міста Упеала час відкриття та закриття тої чи іншої квітки в інших місцях вимагало коректування. По-друге, позначаються метеорологічні умови. Навіть добре складений квітковий годинник показує точний час тільки в ясний, сонячний день, в дощову або похмуру погоду він «збиваються з ритму». Задача№5 Для лісу характерно трьохярусне розташування рослин. Вирубали рослини верхнього ярусу. Назвіть можливі наслідки.

Можлива відповідь. Зміняться умови життя інших ярусів: частина рослин загине, частина пристосується до нових умов. У першу чергу зміниться освітлення нижніх ярусів, а також - водний режим ґрунту і частково - мінеральний склад (за рахунок зміни кількості «Споживачів»). Все це призведе до зміни рослинного співтовариства на цій ділянці. Велика ймовірність того, що загинуть тіньолюбні рослини, що опинилися на світлі. Світлолюбні, навпаки, зростатимуть краще. Під їх пологом розвинеться нове покоління тіньолюбних рослин.

Задача №6 Навесні і восени часто можна бачити багаття, в яких спалюють побуріле торішнє листя рослин, суху траву. Вважається, що при цьому буде краще рости нова трава. Чи згодні ви з цим? Чому? Можлива відповідь. Пошкодження верхнього шару ґрунту в місці, де горить це багаття. Все це призводить до того, що багато газонів в містах є чорні мляві ділянки.

Задача №7 У морозну погоду птахів у повітрі помітно менше. Здавалося б, має бути навпаки: робота м'язів підвищує теплопродукцію, і птахи повинні прагнути більше літати. Чому в мороз птахи частіше сидять і сидять нахохлившись? Можлива відповідь. У мороз птиці сидять нахохлившись, розпушивши пір'я і тим самим створивши біля свого тіла повітряну сорочку. У польоті повітря біля тіла птиці весь час змінюється, зменшуючи тепло. Ця втрата може бути настільки сильною, що в польоті птах іноді може замерзнути.

Задача № 8

Вам слід охолодити стакан з окропом. Як бути?

Можливі відповіді: - Додати холодну воду, заварку або молоко. - Налити в блюдце, в супову тарілку, в масивну миску. - Багато разів переливати з склянки в склянку, тримаючи їх на великій відстані один від одного. - Додати багато варення або цукру. - Переливати через воронку. - Занурювати холодні ложки. - Поставити в морозилку, в каструлю з холодною водою, в сніг ...

Задачі для мозкового штурму.

1. Як доставити важку пирогу Робінзона до моря? 2. Як виміряти довжину всіх отруйних змій у тераріумі? 3. Як уберегти пішоходів від падаючих з дахів бурульок? 4. Як захистити басейн, з якого подається питна вода до міста, від купальників? 5. Як обігрівати людей на вулицях в лютий мороз? 6. Як не сваритися з мамою? 7. Як врятувати собаку, що пливе на крижині по річці в льодохід? 8. Що б ви запропонували зробити нестримно веселе? 9. Як врятувати птахів у сувору зиму від нестачі кормів? 10. Чим можна малювати на асфальті? 11. Треба розмішати цукор у склянці з гарячим чаєм, коли ложечки немає. Що робити?

12. Що буде, якщо слони збільшаться до розмірів синього кита? (Висота слонів досягає 4,5 м, а вага до 5 т, довжина китів сягає 30м, а вага більше 100 т.) 13. Що буде, якщо у зайців у десять разів збільшити довжину ніг? 14. Придумайте будинок майбутнього. (Сформулюйте функції будинку). 15. Що буде, якщо знищити всіх вовків? 16. Що буде в озерах, якщо знищити всіх щук? 17. Придумайте комаху з незвичайними властивостями. 18. Як зробити різнокольорову крижинку? 19. Як врятуватися герою казки? Що йому треба зробити? 20. Як курочці врятувати своїх курчат від шуліки? 21. Як можна привітати людину? 22. Як космонавтам закріплювати літаючі по кабіні дрібні предмети (ручки, гребінець, блокнот ...): магнітом, липучкою, скріпкою, пружинним притиском, шпилькою ... Які способи не підійдуть? 23. Аборигени Австралії ловлять черепах, коли ті виповзають на берег. Їх просто перевертають на спину, і вони стають зовсім безпорадними. Як їм допомогти? 24. Число людей на Землі стрімко збільшується. Прийде час, коли не буде вистачати їжі, води, палива, місця. Що робити? 25. Вождю племені треба визначити, кого більше: чоловіків чи жінок? Рахувати він уміє тільки до 10, а в племені більше 100 осіб. 26. Як проникнути в кімнату, не відкриваючи дверей? 27. Як дістати бурульку з даху? 28. Як прикрасити клас до Нового року? 29. Що можна покласти в торт, щоб він був смачним? 30. Куди в кімнаті можна заховати ляльку? 31. Куди я сховав цукерку? 32. Як забезпечити 100% відвідуваність школи? 33. Які якості птахів ти хотів би мати? 34. Як знайти саму розумну людину в королівстві? 35. Чим корисний, а чим шкідливий комар? 36. Сім'я їде на місяць у відпустку. Треба поливати кімнатні рослини. Як бути?

Можливі відповіді. Запросити сусідів приходити поливати; поставити горщики в таз з водою; наповнити пляшки водою, перевернути їх і увіткнути в землю; закопати в землю квіткового горщика гніт, а інший кінець помістити в банку з водою; віднести квіти сусідам; накрити рослини скляними банками або пластиковими мішками; роздарувати квіти.

37 . Як можна визначити час, якщо немає годинника?

Можлива відповідь. Подзвонити по телефону; включити радіо і чекати, коли оголосять точний час; вийти на вулицю і запитати перехожого; приблизно можна визначити за положенням сонця або місяця; по перших півнях; за кількістю перехожих на вулиці; за відчуттям голоду; за кольорами; по положенню " тарілки "соняшника; з поведінки собаки (чи хоче вона на прогулянку) .

38. Що треба зробити, щоб лялька Барбі ніколи не губилася?

Можлива відповідь. Не виносити ляльку з будинку; прив'язати до сукні; грати завжди в одному місці; класти завжди в один і той же місце; нікому не давати грати; вмонтувати в ляльку автоматичну пискавку, яка через кожні півгодини подає звуковий сигнал.

39. Треба вичистити зсередини звивисту трубу. Як бути?

Можлива відповідь . Промити водою з піском; продути пилососом; прогнати всередині труби кішку; прожарити на багатті, а потім прогріти і прочистити; прочистити обертовим гнучким тросом.

40. Придумайте нове небачене природне явище. Як допомогти собі фантазувати?

Можлива відповідь. Підказка: назвіть, які природні явища ви знаєте? Вітер, дощ, сніг, зсуви, грози, затемнення, північні сяйва ... Зробіть їх незвичайними: підсильте, переверніть, поміняйте місцями ... Наприклад: дощ з цукерок та іграшок ... Швидке переміщення материків ...

Пізнавальні завдання - запитан­ня на вста­новлення взаємозв'язку між природ­ними об'єктами, між організмами в угрупованні.

ЛІС ЯК ПРИРОДНЕ УГРУПОВАННЯ

1. Учені називають ліс найсклад­нішим, найрізноманітнішим живим організмом. Поясніть чому.

Відповідь. Ліс складається з багатьох тисяч видів рослинних та тварин­них організмів, які перебувають у складних взаємозв'язках між со­бою. Кожен вид рослини або тва­ринного організму в цьому лісо­вому живому комплексі виконує певну роль, відведену йому живою природою.

2. Ліси бувають хвойні, листяні та мішані. Є ліси густі та рідкі, сухі та вологі. В одних ґрунт вкривають густі мохи, а в інших — зелені тра­ви, одні наповнені щебетом птахів, а в інших — тиша. Чому? Чим пояснити відмінність між лісами?

Відповідь. Різноманітними умовами се­редовища: ґрунту, світла, вологи, температури тощо.

3. У листяних лісах більше світ­ла, багато трав. Чому ж тут не рос­туть лугові трави?

Відповідь. У лісі й освітлення, й воло­гість ґрунту, й температура повітря не такі, як на відкритій місцевос­ті, тому в ньому ростуть інші види рослин.

4. У густому молодому березняку або в заростях вільшаника по­верхня землі гола. Тільки торішнє листя лежить на поверхні ґрунту, та подекуди видніються паростки ялин. Чому тут немає квітучих рос­лин та зеленої травички?

Відповідь. Тут замало світла і трав'яні рослини не ростуть, але створили­ся умови для проростання насіння тіньовитривалих рослин.

5. Чому в густому ялинковому лісі немає ані жовтих, ані синіх, ані червоних квітів, а лише білі та блідо-рожеві?

Відповідь. У напівмороці добре поміт­ний тільки білий колір, тому кома­хи запилюють лише ці квіти.

6. Відомо, що сосна «товари­шує» з чорницею, а дуб гнітить її. Осика пригальмовує ріст дуба. А дуб та горіх дуже «не люблять» одне одного. Поясніть, на чому ґрунту­ється «товариство» рослин.

Відповідь. Особливі речовини — фітон­циди, які виділяють рослини, визна­чають місце певних видів рослин.

7. Умови мешкання в лісі відо­бразилися на тваринах та птахах, вони пристосувалися до лісового життя. Поясніть: чому в зайця-біляка, який мешкає в лісі, лапи округліші, ширші, ніж у зайця-русака, який мешкає у полі? Навіщо у глухаря взимку на пальцях ніг виростають рогові нарости? Для чого білці пухнастий хвіст? На­віщо поповзню дуже чіпкі паль­ці та кігті?

Відповідь. Під час руху біляк мало про­валюється у пухкий сніг. Завдяки роговим наростам на пальцях ніг глухар стійко пересувається об­мерзлими гілками дерев. Білці пух­настий хвіст допомагає перестрибу­вати з дерева на дерево. Чіпкі кігті та пальці допомагають поповзню лазити по деревах.

8. У лісі вирубали старі гіллясті дерева. Незабаром молодий ліс за­гинув. Поясніть чому.

Відповідь. Відсутність місця для гнізду­вання птахів. Ліс загинув від комах-шкідників.

9. Багато птахів харчуються пло­дами горобини. Чому ж вчені вва­жають, що дрозди - горобинники, омелюхи допомагають розсіванню горобини, а снігурі — ні?

Відповідь. Насіння горобини, яке про­йшло крізь шлунок та кишковик дрозда й омелюха, підвищує свою схожість. А снігурі, навпаки, від­кидають м'якуш плодів, поїдаючи саме насіння.

10.Відомо, що квіти глоду спричиняють неприємний запах, а гілки всіяні колючками. Чому бага­то маленьких лісових птахів в'ють гнізда на його гілках? Чому граки ніколи не оселяються в глибині лісу, а обирають такі місця, де дерева ростуть невеличкими групка­ми, серед полів та луків.

Відповідь. Птахів приманюють колюч­ки глоду. За допомогою них глід, захищається від ворогів та захи­щає птахів, які ховаються в його гілках.

11. Сойка — дуже рухлива та горлопанна лісова птаха. Влітку вона харчується комахами, а восе­ни та взимку — жолудями. Жолу­ді сойка спочатку тримає у дзьобі, щоб розм'якшити їхню оболонку, а потім викидає назовні і вже тоді ковтає поживну частину. Чому на­туралісти кажуть, що сойка допо­магає розселенню дуба?

Відповідь. Сойка робить на зиму запа­си, закопуючи жолуді в мох. Тим самим вона допомагає розселенню дуба: в забутих «скарбничках» жолуді проростають, найчастіше в тих місцях, де дуби раніше не росли.

12. Іволга дуже таємнича птаха наших лісів. Пісня в неї чарівна — коротке, дзвінке посвистування. Чому ж цю птаху дуже часто нази­вають «лісовою кішкою»?

Відповідь. При небезпеці іволга кри­чить, як кішка, якій наступили на лапу. Молоді птахи, які не навчили­ся співати, теж кричать, як кішки.

13. Чому ліс називають зеленим товаришем, зеленою планетою?

Відповідь. Ліс охороняє наше здоров'я, покращує клімат, береже ґрунт, зберігає від мілководдя річки. Ліс слугує фільтром, очищуючи повіт­ря від пилу та смогу та збагачуючи його киснем. 1га лісу поглинає за 1 годину весь вуглекислий газ, який за цей час видихнули 200 людей.

14. Чому ліс називають зеленою аптекою, скарбницею природних багатств?

Відповідь. У лісі ростуть лікарські рос­лини, багато з них містять цінні вітаміни. В наших лісах багато ягід, горіхів та грибів.

15. У лісі повсякчас доводиться долати перешкоди, лізти через бу­релом, спотикатися через вивернуте коріння. В лісі трави, кущі, дерева ростуть безладно, найчастіше ліс ви­дається «неакуратним», порівняно з лісопарком, де дерева стоять пра­вильними рядами. У чому ж вигода для дикого лісу від такого безладу?

Відповідь. Природний ліс пропонує місця для мешкання багатьом тваринам? Усі мешканці лісу пов'яза­ні між собою «невидимими нитками».

16. Відомо, що рослини в лісі розташовуються ярусами. Що ста­неться з лісом, якщо вирубати рос­лини верхнього ярусу?

Відповідь. Умови життя рослин інших ярусів змінюються: частина рослин пристосовується до нових умов, частина — гине. Наприклад, за­гинуть рослини, що люблять тінь, які опинилися на світлі, рослинне угрупування зміниться.

17. У сосен, які ростуть у лісі, губ­ляться нижні гілки, а в ялинки — вони тримаються до глибокої ста­рості. Поясніть це явище.

Відповідь. Сосна — світлолюбна рос­лина, її маківка тягнеться до світ­ла. Гілки, які опинилися в затінку, відмирають.

Ялинка — тіньовитривале де­рево. Конусоподібна будова крони забезпечує їй необхідну кількість світла від маківки до стовбура.

18. Людина намагається зберег­ти ліси. Багато вчених пишуть про велику шкоду лісової пожежі, про необхідність негайної боротьби з нею. Утім сьогодні лісоводи гасять лише ті пожежі, які були зумовлені необережним поводженням люди­ни, які загрожують людському жит­тю. Пожежам, які сталися від блис­кавки, не перешкоджають. Чому ж ставлення до лісових пожеж так змінилося?

Відповідь. Люди помітили, що поже­жа не стільки знищує ліс, скільки створює можливість для його від­творення. Горять, зазвичай, старі сухі дерева. Молоді, зелені дерева залишаються. На сонячній, звіль­неній від пожежі ділянці лісу ви­ростають нові молоді дерева.

Комахи злітаються до мертвих дерев, за ними прилітають птахи, приходять дрібні тварини, які хар­чуються комахами. Нові рослини залучають рослиноотруйні види тварин. Утворюються нові ланцюж­ки харчування.

19. Поясніть зміст прислів'я: «Одна людина залишає в лісі слід, сотня — стежку, тисяча — пусте­лю».

Відповідь. Унаслідок втоптування по­гіршується структура лісового ґрунту, туди погано потрапляють волога та повітря, внаслідок чого гинуть наростки рослин.

20. У лісі найчастіше трапля­ються великі мурашники. Навіщо вони мурахам, адже мешкають ті частіше під землею?

Відповідь. Купол мурашника мурахи використовують для накопичення тепла та вбирання сонячних про­менів. Гірки, зроблені мурахами, поглинають більше сонячного те­пла, ніж увібрала б плоска поверх­ня землі.

21. У затемнених ялинкових лі­сах мурашники вищі, ніж у світлих соснових борах. Як це можна по­яснити?

Відповідь. Щоб поглинути якомога більше сонячної енергії, мурахи будують мурашники значно вищі в затінених місцях.

22. Відомо, що комахи — ве­ликі «ненажери». Вони у великій кількості поїдають листя деревних рослин. Чому ж вчені стверджу­ють, що поїдання листя гусени­цями не лише не небезпечне для дерев, а навіть необхідне, що гусе­ниці виконують корисну роботу? Що сталося б з лісом, якби, вико­ристовуючи отруту, ми позбавили­ся гусениць?

Відповідь. Дерева утворюють дуже ба­гато листя. Якщо знищити «ненажер» гусениць, то восени під дере­вом буде дуже багато листя. Ґрун­тові мешканці не встигнуть його швидко переробити на перегній. Внаслідок цього лісова підстилка стане дуже товстою. А через кілька років насіння, що облетіло з дерева, не зможе потрапиш в грунт. Відновлення лісу припиниться.

23. «Привіт вам, жуки-могильники... та всі інші трунокопачі і мертвоїди! Ви не лише санітари наших полів та лісів. Знищуючи мертве, ви будуєте нове життя». (Жон Анрі Вапр). Чому французь­кий вчений назвав жуків-мертвоїдів санітарами лісу, творцями но­вого життя?

Відповідь. Жуки - мертвоїди знищують падаль. Їхні личинки харчуються трупами тварин.

24. Голки їжака — надійне при­криття, яке рятує його від багатьох ворогів. Зустрівшись із вовком, ку­ницею, їжак згортається в клубок, підставляючи нападникові свою колючу спинку. Але є в їжака й вороги, від яких він не може вря­туватися. Чому пугача не лякають голки їжака? Чому немає порятун­ку й від лисиці?

Відповідь. Пугачу не страшні голки їжака, бо пальці лап у цього птаха вкриті міцною лускою. М'яке опе­рення пугача робить його політ без­шумним та допомагає застати свою здобич зненацька. Немає порятун­ку й від лисиці, яка підкочує його лапою до ставка і скидає у воду. У воді їжак розправляє спинку і пливе до берега. Тут на нього че­кає лисиця, встромляє гострі зуби в незахищену голками голову і за­гризає їжачка.

25. Багато лісових птахів пов'я­зані з ялинкою своєрідною «друж­бою». Мухоловка пістрява вико­ристовує найвищі гілки як спосте­режний пункт, ловить мурах під час льоту. Корольок збирає мурах на гілках ялинки, зазвичай всередині її крони; чорний дрізд підстерігає черв'яків та равликів, використо­вуючи для приземлення найнижчі гілки дерева. Шишкар харчується насінням шишок. Строкатий дятел роздовбує ходи, пробурені комахами в стов­бурі дерева. Пищуха добуває мурах з щілини в корі ялинки. Поясніть, чому пернаті друзі ялинки займа­ють на дереві різні «поверхи». Відповідь. Щоб зменшити конкурен­цію.

ВОДОЙМИЩЕ ЯК ПРИРОДНЕ УГРУПОВАННЯ

1. На болотах мешкають організми, які пристосувалися до над­мірної вологості. Це сотні видів квіткових рослин, мохів, комах, молюсків, різноманітні види водо­плавних птахів, риб, тварин. Але нещодавно вчені дійшли виснов­ку, що болото допомагає зберегти тваринний та рослинний світ наших лісів і річок. Чому вчені так вважають?

Відповідь. Багато річок беруть початок з болота. Поблизу річок болота ре­гулюють стік води, запасаючи воду під час повноводдя та сильних до­щів і віддаючи її під час посухи.

2. «Не море і не земля - кораб­лі не плавають і ходити не можна», — так кажуть про болото. Худобу тут пасти не можна, хліб не посі­єш, комарі... Чому все ж таки най­частіше ми чуємо слова на захист болота?

Відповідь. Болота зберігають запас воло­ги, підтримують рівень води багатьох річок. Залишки рослин, які загину­ли, розпадаючись на дні без доступу повітря, перетворюються на торф.

3. Іноді в неглибоких, добре прогрітих сонцем ставках та озерах спостерігається сильне «цвітіння» води — масове розмноження в ній найдрібніших водоростей. Вода на­буває смарагдово-зеленого кольору. Чому «цвітіння» води найчастіше супроводжується мором риби?

Відповідь. Синьо-зелені водорості, які викликають «цвітіння» води, отруй­ні. Під час «цвітіння» виникає не­стача кисню. Рослини, які відми­рають, розпадаються на дні, без доступу кисню. З них утворюється метан, сірководень — отруйні ре­човини, небезпечні для всього жи­вого у водоймі.

4. Те, що щука — хижак, відо­мо всім. У меню цієї прісноводної риби пуголовки, жаби, риби, ма­ленькі птахи. Вона може закусити і своїми необережними побратима­ми. Чому ж щуку називають сані­таром прісних вод?

Відповідь. Здобиччю щуки, насамперед, стають слабкі та хворі тварини. Та­ким чином щука — хижак допо­магає очистити водойму.

5. Багато риб харчується водни­ми рослинами, комахами. А чи буває навпаки? Чи небезпечні вони для риб та комах?

Відповідь. Серед рослин прісних водойм пухирник — рослина-хижак для мальків риб. У неї є пастки, потра­пивши до яких рибки гинуть. Бага­то мальків знищують жуки-плавунці та їхні личинки, оскільки вони мешкають на суходолі.

6. Жаби — хижаки. Вони лов­лять комах, поїдають черв'яків, молюсків. Пуголовки харчуються підводними рослинами, вони «гри­зуть» їх роговими зубцями. Проте побачити, як п'є жаба, вам ніколи не вдається. Чому?

Відповідь. «П'є» жаба шкірою свого тіла, всмоктуючи вологу крізь шкіру.

7. Жаба, яка сидить на березі, помітила ворога, що наближається, і стрибнула у воду. Інші жаби теж пострибали у воду і сховалися, хоча самі небезпеку не помітили. Поясніть поведінку тварин.

Відповідь. Між особами групи іс­нують інформаційні зв'язки. Стрибок у воду однієї з жаб — звуковий сигнал про небезпеку для інших.

8. Чому найчастіше чаплю-бугая називають водяним биком?

Відповідь. Самець бугая видає звук, схо­жий на ревіння бика.

9. Чому лося називають воло­дарем боліт?

Відповідь. Він великий майстер за здо­биччю донних рослин: вдихає повітря, занурює голову у воду за їжею та підіймає її, щоб знову вдихнути нову порцію повітря.

10. Дуже часто теплого літньо­го дня, наблизившись до водойми, можна помітити, що одна частина ставка червоного кольору, інша - білого. Що ж так «розмальовує» ставок?

Відповідь. Накопичення найдрібніших рачків розмальовує водойму у чер­воний колір, накопичення цикло­пів—у білий.

11. Біля водойми завжди мож­на побачити зелено-жовтих кома­рів, які великими роями «товчуть­ся» над водою. Чому їх називають комарами -дергунами, звонцями, а їхніх червоних личинок, які меш­кають на дні, в товщі мулу, — ме­теликами?

Відповідь. Комарі - дергуни дістали таку назву через те, що в сидячому положенні вони витягують довгі пе­редні ноги і повсякчас ними сми­кають. У повітрі вони голосно пи­щать, видаючи звук високої тональ­ності за рахунок швидких коливань крил: 1000 помахів за секунду.

Личинки комарів - дергунів діс­тали назву «мотиль», оскільки вони, плаваючи у воді, згинають тіло то в один, то в інший бік, ніби мотаючись, а в спокійному стані роблять хвилеподібні рухи, ство­рюючи навколо тіла потоки сві­жої води.

12. Ставок, напевно, втратив би половину своєї чарівності, якби по ньому не ковзалися в різні боки водомірки. Чому водомірки не то­нуть у воді?

Відповідь. Найтонша водяна плівка для цих істот — майже тверда поверхня. Вона тільки злегка прогинається під ніжками водомірок, які бігають по ній. Ніжки у водомірки широко розставлені на поверхні води, пе­редня пара витягнута вперед, се­редні — дуже розсунуті в боки і слугують, немов весла, а задні — заміняють кермо.

13. Іноді бабки залітають далеко від водойми — на луки, в ліс, де полюють на комах. Але навіть за на­явності великої кількості їжі далеко від водойми ці тварини завжди по­вертаються до води. Чому?

Відповідь. Оскільки яйця вони відкла­дають у водойму, де відбувається розвиток личинок і перетворення їх на лялечки.

14. Відомо, що водяні павуки будують під водою куполи та на­повнюють їх повітрям. Підіймаю­чись за повітрям, павук рухається по нитці, зітканій на поверхні води. У дорозі він інколи відпочиває, іноді ловить здобич, мирних во­дяних віслюків. Павук нападає на них, хапає і відносить до купола, де складає їх «штабелями». Чому ж павук - сріблянка влаштовує свої «обіди» всередині купола?

Відповідь. Перш ніж з’їсти, павук вво­дить в тіло здобичі рідину, яка ро­бить м'язи жертви кашоподібними. Рідина ця не повинна змішатися з водою, тому павук і влаштовує свої «обіди» всередині повітряно­го ковпака.

15. Як маленькі човники, пере­вернуті догори дном, рухаються по поверхні ставка клопи - гладиші, за­вжди жваві, дуже помітні, особливо у сонячну погоду, коли їхні обер­нені догори «животики» виблиску­ють сріблом. Гребуть вони задніми ніжками, довшими за тіло, і здаєть­ся, що ось-ось вистрибнуть із води. Навіщо ж ці тварини носять із со­бою на животиках повітря, ховаю­чи його у ворсинках?

Відповідь. Повітря надає їм плавучості, крім цього, вони використовують його для дихання.

16. Водолюби, водоміри... Чому так називають цих тварин?

Відповідь. Водолюби — жуки, які люб­лять воду. Водоміри ковзають по поверхні води, немов вимірю­ють її.

17. Очі у бабок ледве не з голо­ву. Вони забезпечують цим кома­хам чудовий зір. Чим можна по­яснити хороший розвиток органів зору у бабки?

Відповідь. Бабки ловлять у польоті дрібних комах, очі їхні — незамінні помічники на полюванні. Добрий зір — ознака пристосування комахи до хижого способу життя.

18. Звичайна бабка — велике коромисло, — полюючи за здо­биччю, рухається у повітрі в різ­ні години на різній висоті. Вранці тримається високо в шарах сухого повітря, а ввечері опускається до поверхні ґрунту. Як пояснити таку поведінку цієї комахи?

Відповідь. Вранці в верхніх шарах сухо­го повітря літають дрібні комахи — їжа бабки. А ввечері багато комах знижується ближче до рослинно­го покриву.

19. Трав'яна жаба живе в приро­ді 5—6 років. За цей час вона всти­гає створити потомство 2—3 рази. Спостереження за цими тваринами в умовах неволі довели, що жаби «старіють» тільки років у 20. Чому ж такий недовгий їхній «вік»?

Відповідь. У трав'яної жаби багато во­рогів. Ікру та пуголовків поїдають дикі качки, сороки, дрозди, шпа­ки, чайки. На пуголовків, жабенят і дорослих жаб полюють змії, ле­леки, сичі, ворони, їжаки, кроти, землерийки.

20. На мохових болотах трапля­ється рослина-хижак — росянка, їжею для росянки слугують ко­махи, комарі. Комах притягують крапельки рідини на заокруглених листках рослин. Як тільки комаха опускається на листок він стиска­ється, виділяється «поживний сік», і комаха перетравлюється, поживні речовини всмоктуються рослиною. Поясніть, з чим пов'язаний такий незвичайний спосіб харчування?

Відповідь. Ґрунт боліт бідний на пе­регній, тому рослини отримують мало мінеральних солей, зокрема таких, які містять азот. А солі азо­ту необхідні для утворення білків в організмі. Росянка «переварює» тваринні білки, переборюючи та­ким чином білковий голод. Це сво­єрідне пристосування до умов на­вколишнього середовища.

21. Найчастіше на болотах мож­на побачити сосонки, але який вони мають пригнічений вигляд! Столітні дерева мають вигляд п'я­тирічних! Чим можна пояснити такий повільний ріст сосен, адже світла, води та поживних речовин достатньо?

Відповідь. Воду засвоїти сосни не мо­жуть, бо вона надто холодна. Мох-сфагнум не пропускає тепла. Крім того, в ґрунті боліт мало повітря, необхідного для дихання коріння.

22. Усім відома пора косовиці. Та іноді люди викошують і «підвод­ні» ліси водойм. Для чого прово­дять «косовицю» водяних рослин?

Відповідь. Занадто густі підводні «ліси» заважають прогріву придонних ша­рів, тут завжди прохолодно, вода бідна на кисень. Рибі важко впій­мати здобич у густих заростях. Тому необхідну кількість підводних рослин скорочують або під час косовиці або використовуючи рослиноотруйних риб.

23. Ряска відіграє велику роль у житті водойм. Вона енергійно по­глинає вуглекислоту та рясно ви­діляє кисень. Ряска очищує воду застояних водоймищ від багатьох шкідливих речовин, є їжею для мешканців ставка. Чому ж там, де ряски багато, зменшується кіль­кість риби?

Відповідь. Через велику кількість ряски погіршуються умови для розвитку планктону і бендозу, харчова база для риб різко знижується.

24. Чому не тонуть листки во­дяної лілії, коли на них сідають жаби?

Відповідь. У них багато повітряних хо­дів. Є повітря і в квітконіжках, тому квітки тримаються вертикально і не тонуть.

25. Білу водяну лілію можна по­бачити в тихих заплавах рік. Вона прикрашає багато озер та ставків. Чому цю рослину називають «жи­вим годинником», «правильним барометром»?

Відповідь. Квітки білої лілії можуть прогнозувати час. У сонячну по­году близько 7—8-ї години ранку лілії розкривають свої квітки, до 17—18-ї години вони закриваються. Якщо квітка водяної лілії раніше звичайного закриється і опустить­ся під воду, або вранці не випливе на поверхню води і вдень не роз­криється — очікуй негоди.

26. Багато водяних рослин, які ростуть вздовж берегів, передбача­ють негоду. Інколи з листків верби «сльози» падають так часто, що під деревами ґрунт стає вологим. Як ці рослини дізнаються про зміни в по­годі і чому вони «плачуть»?

Відповідь. Чим вища вологість повіт­ря, тим слабше випаровування вологи з поверхні листя. Повільно випаровуючись, вода починає ви­ділятися у вигляді крапельок.

ЛУКИ — ПРИРОДНЕ УГРУПОВАННЯ

1. Складіть ланцюжок харчу­вання в угрупованні лук. Поясніть, до чого може призвести порушен­ня його.

Відповідь . Дощові черв'яки — відмерлі частинки рослин; стебла та листки— гусениці метеликів; коники — птахи; метелики — нектар квітів; бджоли — нектар та пилок квітів. Зміна ланцюжків харчування може призвести до зміни угруповання.

2. «Комахи перетворили нашу землю у квітучий садок». Чому ми так кажемо?

Відповідь. Комахи — чудові опилювачі.

3. Цього, на перший погляд, безвинного червоненького кругло­го жучка з чорними цятинками на спині знають усі. Божа корівка — дуже стара народна назва. Чому цю комаху так називають? Чи насправ­ді божа корівка така безневинна?

Відповідь. «Корівкою» цього жука на­зивають тому, що у разі небезпеки на згинах його ніжок з'являють­ся крапельки не дуже приємної на смак помаранчевої рідини — «мо­лочка», яке відлякує ворогів. Божа корівка — хижак. За один день вона може з'їсти 200 попелиць. А личинка божої корівки вдвічі не­нажерливіша.

4. «Сидить у траві коник, ози­рається навколо, рухаючи своїми вусиками. Задні ніжки в нього довгі, нескладні і, здається, навіть заважають йому ходити». Навіщо конику такі ніжки?

Відповідь. У разі небезпеки коник під­бирає ноги під себе. Ноги, як пру­жина, випрямляються і кидають коника далеко вперед.

5. Чому рано-вранці коники си­дять на верхівках травинок?

Відповідь. На траві роса. Комахи «сох­нуть».

6. Коли сонце слабо світить, комахи лугів ховаються в таємні міс­ця. Метелики розправляють крила, кобилки лягають боком та відстав­ляють убік задню ногу, багато з них вилазять із трави якомога вище. У спеку метелики складають крила, бабки підіймають черевце догори. Чому за різних погодних умов ко­махи ведуть себе по-різному?

Відповідь. Комахи мають не постійну температуру тіла, яка залежить від теплового впливу сонця. Поведінка комах спрямована на регулювання нагрівання організму.

7. Чому жайворонка називають строкатим барометром?

Відповідь. Пісня цього птаха — звіст­ка про те, що настане сонячна погода.

8. Кожного літа на лузі упро­довж багатьох років випасали крупну рогату худобу. Чи змінить­ся склад рослин на цьому лузі? Чому?

Відповідь. Зміниться. На лузі не відбу­ватиметься відновлення трав'яного покриву. Частину трави худоба з'ї­дає, частину — витоптує. Залиша­ються переважно низкорослі рос­лини, які мають розетки листків.

9. В одному господарстві лу­гову траву скосили до квітування рослин, а в іншому — після квіту­вання. Яке сіно містить більше по­живних речовин? Доведіть.

Відповідь. Найбільш поживне сіно для якого траву скошено до квітування рослин, оскільки для квітування й утворення плодів витрачається ба­гато поживних речовин.