- •4.3Организационно-функциональная база управління
- •4.4 Планування якості
- •4.5 Забезпечення якості
- •4.6 Контроль якості
- •2 Організаційна та виробнича структура сто
- •3. Документообіг на сто
- •5. Систему керування персоналом. Стимулювання праці
- •5.1 Мотивація
- •5.2 Пам'ятка самоконтролю керівникові
- •5.3 Оплату праці
- •Предыдущая страница | Страница 5 из 8 | с
- •5.4 Заохочення раціоналізаторів
- •1. Технологічний розрахунок сто
- •1.2Расчет річного обсягу робіт
- •1.2.1 Річний обсяг робіт з те і ремонту
- •1.2.2 Річний обсягУмр, виконуваних перед те і ремонтом
- •1.3.1 Технологічно необхідну кількість робочих
- •1.3.2 Штатний кількість ремонтних робочих
- •1.4Расчет кількості посад іавтомобиле-мест
- •1.4.1Расчет кількості робочих постів
- •1.4.2Расчет кількості допоміжних постів
- •1.4.3Расчет кількостіавтомобиле-мест очікування й зберігання
- •Страница 1 из 8 |
- •1.6Расчет площ приміщень
- •1.6.1Расчет площ виробничих приміщень
- •1.6.2Расчет площ складських приміщень
- •1.6.3Расчет площ допоміжних приміщень
5.4 Заохочення раціоналізаторів
Підприємство, заохочуючи раціоналізацію, має переваги:
*позитивний вплив на атмосферу всередині підприємства співробітників тішить, що затребується їхню думку, Не тільки їх робоча сила, це посилює бажання і свідомість відповідальності.
*Увага керівників притягують до непоміченим ними недоробок.
Однак керівники мають розглядати кожне рацпропозицію, незалежно від особистості автори і можливих шансів впровадження. І пам'ятати, що кожен корисне пропозицію має бути працьовитість будуть винагороджені хоча б похвалою, висловленої нараді.
Формування співробітники почуття співпричетне спільній справі стимулює появу в них як на досвіді і інтуїції пропозицій, дозволяють щось у шити чи здешевити у роботі підприємства.
Розглядаючи раціоналізаторські пропозиції, необхідно враховувати такі особливості.
Внутрішню потребу України кожного виконавця обмірковувати існуючі проблеми чи що охоплюють нього ід формулювати з їхньої основі свої пропозиціїпостпенно втрачає гостроту в рутині повсякденної праці та потребує регулярному стимулюванні.
Співробітники мусимо знати, що розглядаються пропозиції, містять конкретні методи або тілогии вирішення питань.
Оцінка рацпропозицій вимагає об'єктивності і упередженості осіб, що рішення.
Якщо пропозицію може бути реалізовано, маєш бути аргументованим, неотбивающим у виконавця назавжди бажання що-небудь пропонувати.
1. Технологічний розрахунок сто
1.1 Вихідні дані
1) Кількість автомобілів, обслуговуваних станцією на рік, NСТО.
NСТО =6400 (дано в технічному завданні).
2) Середньорічний пробіг обслуговуваних автомобілів, LР.
LР =11600 км (заданий в технічному завданні).
3) Тип станції (універсальна чи спеціалізована).
>Рассчитивается універсальна СТО.
4) Кількість заїздів автомобілів на СТО на рік,d.
Приймаємоd =4.
5) Режим роботи станції.
Визначається кількістю днів роботи 2006 року Д>РАБ.Г і тривалістю робочого дня ТПРО.. Він залежить від призначення станції, її розташування (міська чи дорожня), і деяких видів виконуваних послуг. Для універсальної міської СТО приймемо Д>РАБ.Г =305. Тривалість робочого дня: для ремонтної зони ТПРО. =16 год (дві зміни по 8 годин), а ділянкиУМР ТПРО =24 год (3 зміни по 8 годин).
1.2Расчет річного обсягу робіт
Річний обсяг робіт міських СТО включає ТЕ, ремонт,уборочно-моечние праці та, якби станції передбачається продаж автомобілів, виконуються роботи з передпродажної підготовці.
1.2.1 Річний обсяг робіт з те і ремонту
Визначається з висловлювання (1.2):
Т Р=NСТО ·LР ·>tУД /1000, чол –год, (1.2)
деtУД – питоматрудоемкость робіт з ТЕ і ремонту автомобілів,чел-ч/1000 км.
Значення удільноїтрудоемкости робіт з ТЕ і ремонту визначається за такою формулою (1.3):
,чел-ч, (1.3)
де - нормативна питоматрудоемкость ТЕ і поточного ремонту,чел-ч/1000 км;
для автомобілів особливо малого класу =2,2чел-ч/1000 км;
для автомобілів малого класу =2,6чел-ч/1000 км;
для автомобілів середнього класу =3,0чел-ч/1000 км.
Приймемо, що 20%, 30% і 50% - відсоток машин особливо малого, малого середнього класів відповідно, отже, з урахуванням те, що середньорічний пробіг машин всіх класів однаковий:
=2,2·0,2+2,6·0,3+3,0·0,5=2,72чел-ч/1000 км;
до3 – коефіцієнт, враховує природно-кліматичні умови експлуатації, до3 =1,2 (для холодного клімату);
до5 – коефіцієнт, враховує розмір СТО, до5 =0,85;
=2,72·1,2·0,85 =2,77чел-ч/1000 км.
Т Р=6400·11600·2,77/1000=205645чел-ч.
