Модульна контрольна робота №2

1. Іменник iudex, iudĭcisт – суддя відмінюється за:

a) приголосною групою;

b) голосною групою;

c) мішаною групою.

2. Правильний переклад словосполучення грошовий борг латинською мовою:

a)debitum pecuniarium;

b) debitus pecuniarius;

c) debitum pecuniarius.

3. Nomin.plur. іменника lex, legis f – закон:

a)leges; b) legi ; c) legia.

4. До четвертої відміни належать:

а) іменники і прикметники;

b) іменники;

c) прикметники.

5. Основою перфекта для дієслова veto, vetui, vetĭtum, āre – забороняти є:

a)veta-; b)vetu-; c) vetĭt-.

6. Правильний переклад дієслівної форми vetui:

а) ти забороняв;

b) я заборонятиму;

в) я заборонив.

7. Визначте дієслово, вжите у futurumIIindicativiactivi:

а) condemnāvi;

b)condemnāverint;

c) condemnāverant.

8. Визначте, якою частиною мови є condemnans:

а) дієприкметником;

b)прикметником;

c) дієсловом.

9. Прикметником до іменника vultus, usт – зовнішністьє:

а)extraordinarius;

b)extraordinariа;

c) extraordinarium.

10. Визначте правильний переклад дієслівної форми fueramus:

а) ми були;

b) ми будемо;

c) ми давно (раніше були).

11. Утворіть dat.sing./plur.для словосполучення actiolegalis.

12. Утворіть вищий та найвищий ступені порівняння від поданих прикметників та перекладіть кожну форму українською мовою:

pulcher,chra,chrum – красивий, similis,e – схожий.

13. Утворіть nom. plur. femininiдля прикметника civīlis, e — громадянський.

14. Утворіть форму 1pl. perfectumindicativiactivi від дієслова perduco, duxi, ductum, ĕre – доводити.

15. Утворіть форму 2pl. plusquamperfectumindicativipassivi від дієслова dispōno, posui, posĭtum, ĕrе — розташовувати.

16. Утворіть форму 3sg. futurumIIindicativiactivi від дієслова dimitto, mīsi, missum, ĕrе — розпускати.

17. Узгодьте займенник is, ea, id – цей, тойз поданим іменником lex, legis f – закон.

18. Утворіть наказовий спосіб для дієслова adsevĕro, ārе – стверджувати.

19. Перекладіть речення:

Omnespopŭlilegeshabent.

20. Перекладіть речення:Initio duo tribuni plebis creati sunt, deinde quinque, postea de­cem fuerunt.

Кожне завдання оцінюється в 0,5 балів (за 20 питань – 10 балів)

Юридична фразеологія для вивчення напам’ять для студентів денної форми навчання (30 балів)

Actio in persōnam	Особистийпозов
Actio in rem	Речовий позов
Actiōnem denegāre	Відмовити у прийнятті позовної заяви
Actor	Позивач
Actuarius	Секретар
Ad referendum	До повідомлення, до розгляду. Умовне підписання міжнародного договору
Album iudĭcum	Список суддів
Appellatiōnem interponĕre	Подати апеляцію
Arra poenālis	Штрафний завдаток
Arrestatio navium	Арешткораблів
Arrogatio legis	Скасування закону
Articŭlus secretissĭmus	Найсекретніша частина договору
Assessor	Засідатель
Audiātur et altĕra pars!	Хай буде вислухана й інша сторона
Bellum omnium contra omnes	Війна усіх проти усіх
Casus belli	Привід до війни
Casus foedĕris	Договірний випадок
Causa cadĕre	Програти справу
Causa credendi	Причина для довіри
Causa desistĕre	Відмовитися від позову
Causaiusta	Законне обгрунтування
Causa privata	Приватна справа
Causa solvendi	Причина для звільнення
Causam dicĕre	Захищатися в суді
Causam discĕre	Вивчати справу
Causam vincĕre	Виграти справу
Cetĕris parĭbus	З інших рівних умов
Comĭtas gentium	Міжнародна чемність
Contra factum non est argumentum	Проти факту немає доказу
Consilium	Нарада
Corpusdelicti	Склад злочину
Corpus iuris	Звідправа
Culpa lata	Тяжка провина
Culpa levis	Незначна провина
De facto	Насправді ,фактично
De iure	За правом, юридично
De lege ferenda	З точки зору майбутнього закону
De lege lata	З точки зору чинного закону
Delictum	Правопорушення
Deportatio	Найсуворіший вид вигнання
Divĭde et impĕra!	Поділяй і володарюй!
Dolus malus	Злий намір
Dura lex, sed lex	Закон суворий, але закон
Ex contractu	За договором
Exlege	За законом
Furtum manifestum	Розкритакрадіжка
Furtum nec manifestum	Нерозкритакрадіжка
Ignorantia non est argumentum	Незнання не є доказом
Iuris consultus	Знавецьправа
Ius civile	Цивільнеправо
Ius cogens	Право, щопримушує
Ius commercii	Право ведення торгівлі
Iusconubii	Право вступати в шлюб з римською громадянкою
Ius dicĕre	Проголошувати право, вершити суд, розбирати справу
Ius est ars boni et aequi	Право є мистецтво добра і справедливості
Ius fruendi	Право одержувати прибутки
Ius gentium	Міжнародне право, право народів
Ius humanum	Людськеправо
Ius mercatoria	Міжнародне торгівельне право
Ius navigandi	Право судноплавства
Ius non scriptum	Неписане право
Ius possidendi	Право володіння
Ius praediorum urbanorum	Право користування чужою міською землею
Ius pretorium	Преторське право
Ius privatum	Приватнеправо
Ius publici respondēre	Офіційні консультації
Ius publĭcum	Публічне право
Ius sanguinis	Право крові
Ius scriptum	Писане право
Ius soli	Право ґрунту
Ius suffragii	Право голосування
Ius utendi	Право користуватися
Ius vicinitātis	Правопомсти
Ius vindicandi	Право захищати
Ius vitae necisque	Право життя і смерті
Iustitia est fundamentum regni	Правосуддя – фундамент держави
Legem brevem esse oportet	Закон має бути коротким
Lex et regio	Закон і країна
Lex prospicit, non respicit	Закон не має зворотної сили
Lex semper certa est	Закон завжди точний
Lex speciālis derŏgat generāli	Спеціальний закон виключає дію загального закону
Locus sigilli (L.S.)	Місце для печатки
Mare altum	Відкрите море
Mare clausum	Закрите море
Matrimoniumiustum	Законний римський шлюб
Medicīnaforensis	Судова медицина
Modus vivendi	Спосібжиття. Тимчасова угода
Mors civilis	Цивільна смерть. Позбавлення громадських прав
Mos legem regit	Звичай править законом
Nemo debet bis puniri pro uno delicto	Ніхто не може бути покараний двічі за одне й те саме правопорушення
Nullum crimen, nulla poena sine lege	Немає злочину, немає покарання, якщо вони не передбачені законом
Omne ius homĭnum causa constitutum est	Будь-яке право встановлюється для людей
Pacta sunt servanda	Угоди треба дотримуватись
Persōna de facto	Особа без громадянства
Persōna grata	Особа бажана, дипломат
Persōna non grata	Особа не бажана
Plena probatio	Повнийдоказ
Pleno iure	З повним правом
Post factum	Післязробленого
Primus inter pares	Перший серед рівних
Prior tempǒre – potior iure	Перший у часі – сильніший у праві
Res commūnis	Спільнаріч
Res extra commercium	Речі, вилучені з торгового обороту
Res fundibĭlis	Заміннаріч
Res in commercio	Речі, що знаходяться в торговому обороті
Res nullius	Нічияріч
Respondere, cavere, agĕre	Давати висновки, складати документи, виступати в суді (три види діяльності юриста)
Reus	Відповідач, підсудний
Salus popŭli suprēma lex	Благо народу – найвищий закон
Salvo iure	З повним правом
Status in statu	Держава в державі
Status quo	Існуючийстан
Subscriptio	Підпис
Tabula rasa	Чиста дошка. Принцип невідповідальності новоствореної держави за зобов’язання попередньої
Testes citāre	Викликати свідків
Testes interrogāre	Допитуватисвідків
Testes muti	Німісвідки
Testesproducĕre	Виставити свідками (когось)
Testimonium recitāre	Оголошувати показання
Veto	Забороняю

Завдання для індивідуальної роботи

Тексти для письмового перекладу:

In foro

Advocātus in foro causam dicēbat.Reus culpam suam negābat.Servi pro nullis habebāntur.Censōres popŭli mores regēbant. Si quis a consŭle per quaestōrem parricidii condemnabātur, is ad popŭlum provocāre potĕrat. Ait praetor: «Si non habēbunt advocātum, ego dabo». Num negāre audes? Convincam, si negas. Iustum est scelerātos puniri. Sententia Pauli vera vidētur. Praetor ius reddĕre dicĭtur. Librĭpens dicit: «Hunc ego homĭnem iure Quiritium meum esse aio». Nemo vidētur dolo facĕre, qui suo iure utĭtur. Qui non prohibet, cum prohibēre potest, assentire vidētur. Ultĭmum supplicium esse mortem solam interpretāmur. Lege Duodĕcim tabulārum patrōnus vetabātur clienti fraudem facĕre. Apud omnes gentes animadvertĕre possŭmus domĭnis in servos vitae necisque potestātem esse, et quod per servum adquirĭtur, id domĭno adquīri.

De Romā antiquā

Roma condĭta est in Latio, in sinistrā ripā fluvii Tibĕris saecŭlo octāvo ante Christum natum. Initio parvum oppĭdum fuit; incŏlae in casis, per tumŭlos disiectis, habitābant; non altus murus praesidio erat. Victus asper fuit: rustĭca negotia erant praecipua, praeterea perpetua bella cum finitĭmis popŭlis Latii imminēbant.

Sed brevi popŭlus Romānus finitĭmos superāvit. Deinde, victoriis superbus, non solum cum popŭlis Italiae, sed etiam cum popŭlis aliārum terrārum bellābat. Tum res publĭca Romanōrum praecipue floruit: victoriae ubique exercĭtus Romanōrum ornābant, domi cives patriae bono serviēbant, - et multa exempla constantiae et fidei historia popŭli Romāni nobis servāvit. Paulo ante Christum natum popŭli totīus fere terrae tum notae, imperio Romanōrum parēbant.

Sed potentia et res secundae popŭlo Romāno nocuērunt. Nam undĭque, etiam e longinquis terris, comportatae divitiae Romam complevērunt. Aurum et argentum luxuriam creavērunt et anĭmum popŭli mollivērunt. Iam victus asper non placēbat, et pulchra aedificia tum Romam ornavērunt; iam non agricultūra et bella, sed desidia et magnifĭci ludi Romānos delectābant. Iam apud popŭlum res privatae plus, quam publĭcae valēbant. Etiam bella servilia haud raro fuērunt.

Ita paulātim res publĭca perniciei appropinquābat. Victi popŭli alii post alios rebellābant et domĭnos suos terrēbant. Denĭque saecŭlo quinto post Christum natum Germāni cum aliis barbăris et servi Romāni Romam vastavērunt et imperium Romānum delevērunt.

Etiam nostris diēbus Roma magna et pulchra est, sed praecipue clara est memoria Romae antiquae. Et multae reliquiae antiquōrum aedificiōrum et templōrum praeterĭtae gloriae monumenta sunt.

Domus Romanōrum divĭtum

Romāni, postquam luxuriam adamavērunt, magnĭficas domos sibi aedificavērunt.

Domus eōrum non multas et parvas fenestras habēbant, sed magnam lacunam in medio tecto. Per eam pluvia complebat impluvium, in solo factum. Ante ianuam erat vestibŭlum, post ianuam ostium cum cella ostiarii.

Ex ostio introĭtus erat in magnum et latum atrium, ubi servi et amici mane salutābant domĭnum et familia interdiu habitābat.

Erat in atrio focus, locus sacer, ubi tota familia deis domestĭcis sacrificābat.

Ornatum erat atrium avōrum simulācris, e cera factis; columnae portābant tectum.

Circum atrium sita erant cubicŭla et triclinia, ubi cenābant, cellae denĭque servōrum.

Post domum saepe hortus fuit.

De civitāte Romāna

Romāni initio reges habuērunt, qui ad arbitrium suum civitatem regēbant.In rebus graviorĭbus reges convocābant consilium, quod ex viris clarissĭmis et sapientissĭmis constābat. Nomen ei consilio senātus fuit. Sed ob nimiam unīus regis superbiam Romāni eum ex urbe expulērunt. In eius locum popŭlus duos consŭles creāvit et eis totum id imperium, quod antea reges habuērant, mandāvit. Ex eo tempŏre popŭlus quotannis consŭles creābat. In manĭbus eorum summa potestas in pace et summum imperium in bello erat. Ei inter alios magistrātus insignĭbus imperii eminēbant; nam, cum in publĭсum procedēbant, duodĕcim lictōres cum fascĭbus eis praecedēbant.

Ut antea reges, sic tum consŭles senātum convocābant, cuius curae popŭlus res sacras, pecuniam publĭcam, belli pacisque consilia mandavĕrat.

Ipse autem popŭlus magistratus creābat, in gravissĭmis causis ius dicēbat, leges iubēbat; ad eas res comitiis in campum Martium conveniēbat.

Talem formam res publĭca Romanōrum per quinque fere saecŭla servāvit. Paulo ante Christum natum principātum obtinuit Augustus, qui fuit primus imperātor Romanōrum.

De agricultūra Romanōrum

Apud vetĕres Romānos primis rei publĭcae temporĭbus agricultūra in magno honōre fuit. Agrum saepe popŭlus ei donāvit, qui fortĭter cum pericŭlo vitae pro patria pugnavĕrat. Id fuit maxĭmum virtūtis praemium. Cives ipsi arābant; etiam clarissĭmi duces ab armis ad arātrum accedēbant, interdum senātus duces ab aratro ad bellum vocāvit. Tum plures cives ruri, quam in urbe habitābant, parvo agro contenti et libenter molestias vitae rustĭcae tolerantes.

Sed postquam divitiae et luxuria mores mutavērunt, cives Romāni agricultūram neglexērunt. Tum omnia opĕra rustĭca in servos imposuērunt. Nonnulli ingentia praedia habēbant, in quibus magnus numĕrus servōrum agros colēbat. Tamen frumentum, quod in Italia proveniēbat, multitudĭni homĭnum iam satis non erat. Ităque incŏlae aliārum terrārum, praecipue Siciliae et Afrĭcae, id supportābant.

De dilectu consŭlum

Prima luce viae complentur a popŭlo, qui, signo excitātus, in Campum Martium ruit. Ibi consul cum insignĭbus imperii, a sacerdotĭbus cinctus, in tribunāli popŭlum exspectābat. Brevi tempŏre omnes convenērunt et totum locum circum tribūnal complevērunt. Tum sacrificium et supplicatio deōrum instituĭtur. Denĭque consul hanc oratiōnem ad popŭlum habet: «Pauci iam menses huius anni restant: iam tempus est alios consŭles creāre. Ităque hodie vos, Quirītes, more maiōrum a me in hunc campum convocamĭni. Non solum meo, sed etiam collēgae nomĭne commendo vobis Tiberium Aemilium Mamercīnum et Quintum Publilium Philōnem, viros optĭmos; his secūre salūtem rei publĭcae committētis. Fidem habēte nobis consulĭbus: non amicitia movēmur, sed rei publĭcae commŏdo ducĭmur. Raro tam strenui et tam fortes viri reperiuntur. Hos viros, si et vobis ita vidētur, consŭles creāte».

Attente haec verba consŭlis ab omnĭbus audiuntur. Deinde popŭlus in centurias dividĭtur, quae in loca, iam antea designata, discēdunt. Tum res in consultatiōnem venit; denĭque suffragia numerantur. Plurĭmis centuriis candidāti, quos consul commendavĕrat, consŭles renuntiantur.

Censōres Romāni

Quinto anno Romae bini censōres creabantur. Deligebantur ex numĕro eōrum, qui consulātu optĭme functi erant. Magna erat censōrum potestas, neque quisquam apud Romānos in maiōre honōre erat, quam illi. Censores non modo censum civium habēbat, sed etiam mores probābat. Si quis agrĭcola agrum suum non diligenter colēbat, id non sine alĭqua poena erat. Item, quicumque eques equum suum non satis curavĕrat, a censorĭbus notabātur. Si quod facĭnus commissum erat, censores poenam constituēbat. Cives, qui alĭquid gravius cmmisĕrant, tribu movebantur. Quisquis senatōrum facinŏris convictus erat, senatu movebātur.

De maqistratĭbus Romanōrum

Senātus et magistrātus rem publĭcam Romānam administrābant. Constat summos magistrātus fuisse consŭles, praetōres, aedīles, quaestōres. Quaestōres consulĭbus in bello adĕrant, aut in urbe aerarium administrābant. Aedilĭbus cura viārum et aedificiōrum publicōrum mandāta erat.Diēbus festis in circō popŭlo ludos parābant, nam Romāni ludis valde delectabantur.Nota sunt verba: «Panem et circenses!»

Praetōres iudicābant: praetor urbānus de controversiis civium, praetor peregrīnus de controversiis civium et peregrinōrum. Inter omnes magistrātus consŭlum potestas summa fuit. In bello consŭles duces exercitium erant, in pace civitātem administrābant. Saepe apud popŭlum aut in senātu oratiōnes de legĭbus habēbant. Lictōres ante consŭles portābant fasces – secūrim, virgis circumdătam; primum enim consulĭbus potestas vitae necisque in cives erat. Ităque fasces signum potestātis erant.

De actionĭbus

Nihil aliud est actio quam ius, quod sibi debētur, iudicio persequendi. Actiōnum genĕra sunt duo: in rem, quae dicĭtur vindicatio, et in persōnam, quae conditio appellātur.

In persōnam actio est, qua agĭmus cum alĭquo, qui nobis vel ex contractu, vel ex delicto obligātus est, id est quotiens intendĭmus eum dare, facĕre, praestāre, oportēre.

Inremactioestcumautcorporālemremintendĭmusnostramesseautiusalĭquodnobiscompetĕre, velutuntendi-fruendi, agendi, aquamducendi. In rem actio adversus eum est, qui rem possĭdet. In persōnam actio adversus eum locum habet, qui obligātus est nobis /Celsus, Gaius, Ulpiānus/.

ПОТОЧНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ЗА СЕМЕСТ , ЩО ЗАКІНЧУЮТЬСЯ ЗАЛІКОМ

Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студента є:

1. Рівень виконання модульного завдання.

2. Виконання завдань для самостійного опрацювання.

3. Виконання семестрової контрольної роботи.

   1. Модульне завдання, яке входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складається з лексико-граматичного тесту, що містить завдання з граматики та на переклад елементарних речень з латинської на українську мову. Оцінювання модульного завдання проводиться за шкалою: 0; 5; 10; 15; 20; 25; 30 балів.

   2. Виконання завдань для самостійного опрацювання: перевірка вивчених напам’ять латинських афоризмів та юридичної фразеології– 0; 5; 10; 20; 25; 30; 35; 40 балів.

   3. Виконання семестрової контрольної роботи 0; 5; 10; 15; 20; 25; 30 балів.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведенняїх у 4-х бальну систему.

У разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скластиїх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

Формою підсумкового контролю є ПМК.

Список рекомендованої ЛітературИ

Спец. Правознавство

перший курс