Проблемні запитання

1. Яку функцію виконує морфема в ієрархічній системі мови?

2. Яку функцію у слові виконують префікси? Яка існує класифікація префіксів за стилістичними ознаками і сферою уживання?

3. Доведіть, що афікси здатні насичувати текст додатковим змістом.

4. Яка роль афіксальних і кореневих повторів у тексті?

5. Проаналізуйте тавтологію як стилістичний прийом.

6. Що таке оказіональний словотвір? Назвіть групи новотворів за формальними і семантичними ознаками. У текстах яких стилів трапляються оказіоналізми?

Практичні завдання

1.Доберіть самостійно фрагменти художніх текстів із афіксальними та кореневими повторами, тавтологіями, оказіональними словотвірними одиницями. Доведіть, що вони здатні насичувати текст додатковим змістом.

2.3робіть морфемно-словотвірний аналіз одного із дібраних текстів за поданою схемою.

Схема морфемно-словотвірного аналізу тексту Чи є у тексті специфічні афікси (префікси, суфікси)? Яка їх функція у тексті? Чи спостерігаємо повтори морфем? З якою метою це робить автор? Чи є у тексті оказіональні слова? За якою моделлю вони утворені? Чи є у тексті тавтологія? Яка її функція?

Завдання для самостійної роботи

Законспектуйте в робочих зошитах основні положення статей, поданих у списку рекомендованої літератури.

Методичні рекомендації до практичного заняття № 4

При підготовці до практичного заняття необхідно повторити і поглибити відомості зі стилістики мови, морфеміки та словотвору.

На морфемному рівні носіїв естетичного навантаження спостерігається небагато. До них належать передусім суфікси здрібніло-пестливої або зневажливо-згрубілої семантики: "Місяць яснесенький промінь тихесенький // Кинув на нас" (Леся Українка); "Задумала мишва зробить велике діло" (П.Глібов); "А ти прийшла в легесеньких сандаликах, // Твій плащик ледь прип'ятий на плечі" (Ліна Костенко).

Проте, акцентуючись у тексті, можуть набувати емоційно-експресивних функцій і префікси: "Дивлюсь: мій прадід і пра-пра, пра-пра-//Усі ідуть за часом, як за плугом" Ліна Костенко).

Постійне експресивне забарвлення мають префікси, запозичені з інших мов (воз-, ультра-, супер-): "Прости! Воскресни! Повернися! возродися!.. Возвелич, порятуй народ її навіки!" (К. Мотрич).

Носіями експресивності стають і звичайні префікси, якщо вони входять до складу слів, що створюють певні стилістичні фігури, наприклад, фігуру градації: "Відлюбилося. Вивірилося. Відпраглося..." (В.Стус).

Повтор морфем – важливий спосіб збільшення інформаційно-естетичної місткості художнього тексту. Його структурна варіантність обмежена трьома позиціями: анафоричною, медіальною, епіфоричною, тобто повтором початку, середини і кінця слова. Н-д:

Найогидніші очі – порожні.

Найгрізніше мовчить гроза.

Найнікчемніші дурні вельможні.

Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива.

Найсолодші кохані вуста.

Найчистіша душа незрадлива.

Найскладніша людина проста…(В.Симоненко)

Використання у поезії тавтології, або повторення одного з коренів, передбачає своєрідний акцент автора на певному явищі.

Де ж ти, хмелю,

Зиму зимував?

Ой на горі

Та женці жнуть.(Нар. тв.)

Оказіоналізми, або індивідуальні авторські неологізми, часто виконують функцію експресивних синонімів до загальновживаних слів.

Поетичний лексикон авторських новотворів можна звести до таких семантичних груп на позначення осіб :

- професійна діяльність: агроспец (М.Басюк); ать-два-кат - адвокат (О.Левада);

- виконувані функції: зорець – дозорець, провок – провокатор (Д.Фальківський);

- виконувані дії: куродряп (Ю.Шпол);

- здійснений вчинок: матерогубець (Г.Мороз);

- зовнішні особливості: вузьколобець; забрудило (М.Семенко);

- статево-вікові ознаки: дідуг еля( О.Влизько);

- характерологічні особливості: безвірник (О.Маловічко);

- ставлення до праці : ледарник (О.Влизько);

- родинні стосунки: сеструнка (П.Тичина);

- місце проживання: заамурець (В.Сосюра).

На словотвірному рівні заслуговують на увагу передовсім складні слова, особливо коли це авторські неологізми ("Земля, що освятив Тарас громовозвукими словами" - М.Рильський; "Не дивися так привітно, яблуневоцвітно" - П.Тичина; єдинонеділиме, кайданокувальні, тюрмо-будувальні, червоноімперіалістичне – І.Багряний), рідко вживані в художніх текстах складноскорочені слова ("Чи може хлопчик зватися Богданком, коли епоха зветься НТР?" - Ліна Костенко).

Отже, морфема бере посильну участь в насиченні тексту додатковим змістом і модальністю. Вона хоч і позбавлена самостійного функціонування у мовленні, але здатна надати текстові додаткового змісту, виконуючи логіко-емоційні й номінативні функції.