Проблемні питання

1. Проаналізуйте психологічне, соціальне й емоційне значення кольорів у художніх текстах. Проілюструйте конкретними прикладами.

2. Які Ви знаєте способи передавання у художньому тексті одоративності?

3. Як можна передати (відтворити) у тексті музику? Наведіть приклади.

Практичні завдання

1. Доберіть із художньої літератури тексти, у яких би за допомогою слова передавались запахи, фарби, смаки, музика (твори М.Коцюбинського, О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Рильського, Григора Тютюнника, І.Драча та ін.). Якими способами їх можна відтворити в тексті? Проаналізуйте їх психологічне, соціальне та емоційне значення в художньому тексті.

2. Запишіть у словничок такі терміни: епітет, порівняння, метафора, художній текст і твір, поезія, проза, драма.

Завдання для самостійної роботи

1. Законспектуйте статтю В.Я.Мельничайка «Аспекти лінгвістичного аналізу художнього тексту» (Дивослово. – 1999. – № 9. – С. 11-15).

2. З'ясуйте різницю між переносним значенням загальновживаних слів і переносним контекстуальним значенням, між художніми та мовними метафорами.

Методичні рекомендації до практичного заняття № 2

При підготовці до практичного заняття необхідно повторити і поглибити знання з теорії літератури, зокрема поняття епітета, метафори, порівняння та їх різновидів (напр., метафоричні епітети, метонімічні епітети, гіперболічні епітети, епітети-літоти, тавтологічні епітети, епітети-оксиморони).

Крім того, необхідно з’ясувати різницю між переносним значенням загальновживаних слів і переносним контекстуальним значенням, між художніми та мовними метафорами.

Різниця між переносним значенням загальновжи­ваних слів і переносним контекстуальним значенням

Переносні значення загальновживаних слів	Переносні контекстуальні значення
1. Мають узагальнений характер	1. Не мають узагальненого характеру. Сприяють живописності, конкретності
2. Формується за одним принципом перенесення	2. Формуються за кількома принципами перенесення
3. Зберігають звичні для них зв'язки з іншими словами, тобто зв'язки, характер-ні для слова з прямим значенням	3. Виникають нові контекстуальні зв'язки слів, нові граматичні переосмислення слова і навіть нові етимологічні переосмислення
4. Мають діахронний характер	4. Мають синхронний характер
	5. Відображають індивідуальний погляд на предмет чи явище

Різниця між художніми та мовними метафорами

Художня метафора	Мовна метафора
1.Об'єкт дослідження поетики і її основна естетична кате­горія	1. Об'єкт дослідження лінг­вістики, зокрема лексиколо­гії, семасіології, теорії номіна­ції, психолінгвістики
2. Безсистемна	2. Має системний характер, створюється і функціонує за законами мовної системи
3. Відтворює індивідуальне (авторське) бачення світу	3. Відтворює мовний досвід носіїв етнокультури і закріп­лені узуси за значеннєвими потенціями слова
4. Невідтворювана	4. Загальновживана і зрозу­міла
5. Авторська	5. Анонімна

Принциповим також є розмежування понять текст і твір. У науковій літературі ці поняття розрізняють. Твір – продукт мовної діяльності людини, найчастіше закріплений у тексті. Твір створюється за законами мовної діяльності людини, текст – за правилами користування знаковими системами, що використовують для фіксації творів. Не все, що є у творі, може бути виражене писаними чи друкованими знаками. Твір і текст мають різний генезис, різну історію, різні правила оформлення, хоч вони взаємно впливають одне на одного: так, текстова форма сприяла і сприяє розвиткові монологічного мовлення і виникненню великих творів.

Уявлення про твір – самостійну, відірвану від автора змістову систему – річ відносна, це продукт абстрагування, відриву результатів розумової діяльності людини від неї ж. Текст – це форма відчуження твору від автора. У вигляді тексту твір набуває відносної самостійності й відносно самостійного життя. Семантикою тексту завжди є твір. Через це текст ототожнюють із твором і не бачать між ними різниці. У деяких випадках ця різниця непринципова, наприклад, коли йдеться про актуальність теми твору/тексту, про їх тематичну класифікацію.

Текст, на відміну від твору, має свої засоби вираження й актуалізації змісту, свої «засоби керування» читацьким сприйняттям та розумінням. Важливим для розкриття його одиниць є правила оформлення, куди відносять подання цитат, дат, чисел, приміток, рубрик тощо.