Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть повний лінгвістичний аналіз новели В.Стефаника «Новина» (письмово, на окремих аркушах). Скористайтесь статтями Л.П.Рожило «Художньо-образна конкретизація в новелі В.Стефаника «Новина» та І.Бабій «Передо мною стояв світ новий і чорний (колористика у мові В.Стефаника».

2. Зробіть повний лінгвістичний аналіз вірша Лесі Українки «Contra spem spero». Скористайтеся опрацьованою статтею Л.П.Рожило та посібником І.Ковалика, Л.Мацько, М.Плющ «Методика лінгвістичного аналізу тексту». Зіставте матеріали, зробіть висновки.

Схема повного лінгвістичного аналізу художнього тексту Визначте приналежність тексту до функціонального стилю. Визначте тему та ідею твору. Встановіть жанр тексту. Визначте спосіб вираження змісту (проза чи поезія). Встановіть логічний спосіб подачі інформації (розповідь, опис, міркування). Вкажіть на характер побудови тексту (мова монологічна чи діалогічна). Лінгвістичний аналіз тексту: а) лексичний; б) фонетико-орфоепічний; в) морфемно-словотвірний; частиномовний; д) синтаксичний. Визначте мовну домінанту тексту. Виділіть індивідуально-авторські мовні засоби, які створюють індивідуальні особливості саме цього тексту. Зробіть висновок про те, які лінгвістичні засоби є найдоцільнішими, які несуть основне смислове і виразове навантаження, сприяють точній передачі теми та ідеї твору.

Методичні рекомендації до практичного заняття № 8

У процесі лінгвістичного аналізу необхідно не тільки виявити ті чи інші мовні засоби, а й зробити висновки про обґрунтованість використання кожного з них саме в цьому контексті, саме для цього змісту, для розкриття авторської концепції, виявити в словесному тексті причини і фактори його ідейно-естетичного, виховного, емоційного впливу в їх взаємодії і взаємозумовленні, у спрямуванні на досяг­нення головного, домінуючого естетичного ефекту. При цьому варто мати на увазі, що авторам не завжди вдається знайти оптимальні засоби для втілення задуму. Можливі й певні недоліки та прорахунки - тут усе залежить як від масштабів таланту, так і від рівня мовної майстерності автора. Скажімо, навряд чи можна вважати доцільними інверсії в таких рядках: "Нехай вони, кохаючись на лоні, // Мук забуття вишукують дарма" (П.Грабовський); "Ти, Луцьк стародавній, що досі слід явний // Ховаєш старої давнини" (Олена Пчілка).

Окремі слабкі місця трапляються і в творах великих майстрів слова. Виявити їх і врахувати при загальному оцінюванні ідейно-художньої вартості твору - також завдання лінгвістичного аналізу.

Крім суто мовних явищ, предметом аналізу мають стати і система засобів, і символічні образи, і традиційні знаки культури як елементи "вертикального контексту", і особли­вості побудови, і образ самого автора, що вимальовується на основі всієї сукупності використаного мовного матеріалу, і способи викладу змісту - все те, що віддзеркалюється в мовній тканині твору.

Усі названі аспекти лінгвістичного аналізу - не самоціль, а передумова комплексних узагальнень і висновків про художній твір як діалектичну єдність змісту й форми, про відповідність чи невідповідність використаних у ньому засобів авторському задумові, а отже, й про ідейну та естетичну цінність твору.