
- •Лабораторна робота 1. Класифікація і структура породи. Особливості росту і розвитку тварин
- •Завдання для виконання
- •1.Швидкість росту органів і тканин у великої рогатої худоби
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2, 3 конституція та екстер’єр сільськогосподарських тварин (4 години)
- •4. Шкала оцінки типу будови тіла бугаїв
- •5. Шкала оцінки типу будови тіла корів
- •Завдання для виконання
- •7. Проміри тіла бугаїв-плідників різних порід
- •8.Картка оцінки екстер'єру корів молочних
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4. Продуктивність тварин
- •Завдання для виконання
- •9. Молочна продуктивність корів
- •Жива маса та продуктивність корів айширської породи
- •11. Показники відтворювальної здатності маток
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5. Племінна цінність тварин
- •1. За однією селекційною ознакою:
- •2. За комплексом селекційних ознак:
- •12.Звичайний родовід з вертикальним розташуванням рядів предків.
- •13. Горизонтальний родовід
- •Завдання для виконання
- •14. Племінна цінність овець
- •15.Продуктивність корів
- •База 75700
- •Ефект 17/181
- •Росинка 4
- •Березка 75700
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 6. Відбір та підбір тварин
- •Завдання для виконання
- •16. Продуктивність корів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 7. Методи розведення тварин
- •17. Види інбридингу
- •Родовід корови Ази
- •Рис ….. Схема поглинального схрещування
- •Голштинської (г) порід
- •Завдання для виконання
- •Родовід свиноматки Сойки 236
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛСТВА УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА РОЗВЕДЕННЯ ТА ГЕНЕТИКИ СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
ОСНОВИ РОЗВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для виконання лабораторних робіт
студентами очної форми навчання факультету ОКР – 6.110101 «Ветеринарна медицина »
УДК 636.4 . 082.
Викладений матеріал для лабораторних робіт по дисципліні «Основи розведення сільськогосподарських тварин».
Розраховано на студентів факультету «Ветеринарна медицина»
Методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт та семінарів по дисципліні «Основи розведення сільськогосподарських тварин» розроблені доктором сільськогосподарських наук С. Л. Войтенко.
Навчальне видання
Рекомендовано методичною радою факультету Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва Полтавської державної аграрної академії
Повне або часткове відтворення, тиражування, передрук та розповсюдження без дозволу автора ЗАБОРОНЕНО.
ВСТУП
Тваринництво — галузь, яка забезпечує потреби населення в багатьох важливих продуктах харчування, і яка сприяє прогресивному розвитку людського суспільства. Продуктивність тварин обумовлюється їх генетичним потенціалом, тому потрібно постійно вирішувати проблеми щодо збільшення виробництва цінних продуктів харчування для населення і сировини для промисловості. Одним із основних шляхів досягнення цієї мети є розробка та впровадження в практику методів розведення і селекції сільськогосподарських тварин, які б враховували специфіку всіх галузей тваринництва. Для сільськогосподарських тварин визначальним критерієм є спеціалізований напрям продуктивності, тривалість господарського використання, резистентність тощо. Вирішення цих завдань пов'язано з поліпшення генетичного потенціалу порід худоби, свиней, коней, овець, птиці, що в свою чергу сприятиме збільшенню виробництва якісної продукції та підтриманню рентабельності галузі.
Розведення сільськогосподарських тварин — це наука про методи відтворення та якісного поліпшення популяцій с-г тварин. Вона вивчає походження тварин, вчення про породу, закономірності росту і розвитку тварин, конституцію, екстер’єр та інтер’єр і їх зв’язок з продуктивністю, методи розведення, добору і підбору, систему племінної роботи з породами тощо. За вивчення курсу «Основи розведення» студент повинен вміти:
визначати ріст і розвиток тварин;
добирати тварин за відповідним типом конституції, яка узгоджується з бажаною продуктивністю;
застосовувати методи розведення та форми підбору, які забезпечують підвищення продуктивності тварин;
впроваджувати методи великомасштабної селекції та сучасні досягнення генетики для створення високопродуктивних порід сільськогосподарських тварин4
знати законодавчі акти у галузі племінного тваринництва та розробляти плани племінної роботи із стадами чи породами.
Курс вивчення дисципліни передбачає 72 години – 2 кредити, у тому числі: 6 лекцій, 7 лабораторних робіт і залік.
Лабораторна робота 1. Класифікація і структура породи. Особливості росту і розвитку тварин
Мета заняття: засвоїти знання щодо обліку росту сільськогосподарських тварин і набуття умінь щодо визначення абсолютного, середньодобового і відносного приростів живої маси для контролю за розвитком племінного молодняка.
Методичне забезпечення: підручники, посібники, таблиці, схеми.
Розгляд питань:
Порода та її структурні одиниці
Онтогенез та основні закономірності індивідуального розвитку
Ріст та його визначення
Література
Розведення сільськогосподарських тварин / Басовський М.З., Буркат В.П., Вінничук Д.Т. та ін..- Біла Церква, 2001.- 400с.
Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственных животных .-М. Колос, 1973 .- 280с
Разведение сельскохозяйственных животных / В. Ф. Красота, В. Т. Лобанов, Т. Г. Джапаридзе .-М. : Агропромиздат, 1990 .- 324 с
Засуха Т. В. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії / Т. В. Засуха, M.B. Зубець, Й.З. Сірацький та ін. - К..: Аграрна наука, 1999. - 512с.
Методичні рекомендації
Порода – це численна, створена людською працею, цілісна група домашніх тварин, які мають спільне походження і подібність за рядом характерних особливостей типу і продуктивності, що стійко передаються по спадковості.
Основними елементами породи є: відріддя – частина породи, достатня за численністю, добре пристосована до певних умов за практичного розведення «у собі»; породна група –чисельна група тварин, на основі яяких в подальшому створюють при спрямованій селекції нову породу; типи – внутріпородні, тварини яких відрізняються за напрямом продуктивності, будовою тіла, типом конституції (ВБ –універсальний, м’ясний типи); лінія - достатньо численна група тварин, яка походить від високоцінного родоначальника і зберігає протягом ряду поколінь високі продуктивні якості та ознаки родоначальника; родина – група тварин, що складається з кількох поколінь потомства однієї матки; завод – досить численна (1000 і більше голів) група тварин племінної частини породи, яка має характерні особливості будови тіла, продуктивності, племінної цінності, характерних лише для даного племінного заводу і дочірніх господарств.
Індивідуальний розвиток тварин – еволюційно створений процес кількісних та якісних змін у будові і функціях організму, який відбувається від зачаття і до смерті тварин при постійній взаємодії спадковості та умов середовища.
Ріст – це збільшення маси клітин, тканин і органів, лінійних та об'ємних розмірів, які відбуваються за рахунок кількісних змін живої речовини в результаті стійких новоутворень (ділення клітин, збільшення їх маси й об'єму та, міжклітинної речовини). Розвиток – диференціація морфологічних, біохімічних та фізіологічних змін, які відбуваються відповідно до періодів та фаз онтогенезу.
До основних закономірностей індивідуального розвитку належить нерівномірність, ритмічність і періодичність. Сільськогосподарські тварини в основному відносяться до вищих ссавців, для яких характерно 2 періоди розвитку – внутрішньоутробний і після утробний.
Статева зрілість, або здатність до відтворення тварин залежить від видових і породних особливостей, рівня годівлі й утримання. Господарська зрілість – вік коли можна молодих тварин, відібраних для відтворення, парувати для тримання потомства.
Контролювання росту та розвитку тварин проводять шляхом зважування і вимірювання в обумовлені для кожного виду тварин вікові періоди.
Абсолютний приріст − це приріст живої маси або промірів тварини за певний проміжок часу, виражений у кілограмах або в сантиметрах. Для визначення абсолютного приросту використовують формулу:
A = W1-W0,
де АП − абсолютний приріст;
W0 − жива маса на початку періоду;
W1 − жива маса наприкінці періоду.
Середньодобовий приріст живої маси за добу визначається за формулою:
Д
=
де W1 − W0 − абсолютний приріст живої маси за певний проміжок часу;
t − час (доби) між двома зважуваннями тварин (період росту).
Проте абсолютний показник не дає можливості порівняти особливості росту тварин різного віку або різних видів. Тому й інтенсивність росту виражають також відносними величинами за формулами:
ВП =
(W
1
- W0)
×100,%
і за формулою Броді-Шмальгаузена:
ВП1
=
Абсолютний і відносний прирости можна вивчати, використовуючи графічний метод, який унаочнює наявні закономірності. Графіки абсолютного і відносного приростів будуються за одним принципом. На осі абсцис відкладають показники віку, а на осі ординат − показники абсолютного, середньодобового або відносного приростів.