58.Правовий режим здійснення міжнародних розрахунків

Обслуговування зовнішньоторговельних угод полягає у посередництві банку щодо фінансових розрахунків між експортерами та імпортерами. Посередництво банків у розрахунках здійснюється за допомогою кореспондентських зв’язків, тобто відкриття кореспондентських рахунків між банками двох країн - експортера та імпортера.

В окремих випадках, як виняток, Національний банк України маже надавати дозвіл на відкриття прямих рахунків юридичним та фізичним особам (резидентам) України у зарубіжних банках).

Національний банк України надає індивідуальні ліцензії на відкриття резидентами України рахунків в іноземній валюті у такому порядку.

Індивідуальні ліцензії на право відкриття та використання рахунків в іноземних банках чинні тільки протягом одного року з дня їх підписання. Продовження строку дії ліцензії здійснюється шляхом перереєстрації.

Документи на реєстрацію і перереєстрацію ліцензій подаються до Національного банку України в управління валютного контролю та ліцензування. Останнє розглядає звернення резидентів щодо надання чи перереєстрації індивідуальних ліцензій тільки при наявності обґрунтованого клопотання регіонального управління НБУ про неможливість здійснення розрахунків через установи комерційних банків України у зв’язку з відсутністю їх кореспондентських рахунків у банках відповідної країни.

Для надання та перереєстрації індивідуальної ліцензії резиденти зобов’язані подати такі документи:

Лист-звернення на ім’я заступника Голови Правління Національного банку України з такими даними:

- назва та юридична адреса іноземного банку, де відкритий або має бути відкритий валютний рахунок;

- номер рахунку та найменування валюти, в якій відкритий валютний рахунок (при перереєстрації);

Обґрунтування потреби надання індивідуальної ліцензії НБУ на користування рахунком за межами України;

Оригінал індивідуальної ліцензії НБУ на право відкриття та використання рахунків в іноземних банках, що був чинним у минулому році (при перереєстрації);

Відмінними рисами міжнародних розрахунків є те, що їх об’єктом виступає грошовий валютний еквівалент вартості товарів, послуг, робіт, капіталів, платіжних засобів, котрі здійснюють обіг між державами чи конкретними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності

Основні способи міжнародних розрахунків класифікуються найчастіше за двома ознаками-за строками платежу та порядком документообігу. За строками платежу розрізняються негайні платежі - “сконто” і платежі в кредит - “інстолмент”; за порядком документообігу - інкасо та акредитив. Рідше застосовуються розрахунки банківськими переказами по відкритих рахунках.

Основними формами валютних операцій щодо забезпечення міжнародних розрахунків є:

- негайна поставка - “спот”, яка полягає в поставці валюти на другий робочий день з дня укладення угоди на купівлю-продаж;

- поставка через певний період - “форвард” (в цій угоді фіксується сума, період поставки, курс);

- обов’язкові поставки - “аутрайт”, коли продавець зобов’язується продати, а покупець - купити у встановлений строк за фіксованим наперед курсом в угоді;

- з правом відмови - “опціон”, коли клієнт сплачує банку невелику премію і одержує право купити валюту в будь-який день за курсом на час складання угоди, або відмовитися від купівлі чи продажу, якщо для нього це стає менш вигідним, ніж витрачені кошти на премію.