119.Види юридичної відповідальності у зед

Юридична відповідальність за неправомірні дії в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності - відповідальність, яка застосовується в особливому процесуальному порядку до суб'єктів неправомірних дій в сфері зовнішньоекономічної діяльності, із застосуванням засобів державного примусу, передбачених санкцією міжнародних та національних норм права.

Юридичну відповідальність застосовують з метою утвердження законності; запобігання неправомірним діям; здійснення правової пропаганди щодо переваг правомірної поведінки; захисту суб'єктивних прав (компенсації спричиненої шкоди і відновлення порушених суб'єктивних прав). Додержання правових норм в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності випливає з інтересів всіх суб'єктів цієї діяльності. Сфера зовнішньоекономічної діяльності не могла б функціонувати, якби її суб'єкти не відповідали за свої дії або не передбачали можливість юридичної відповідальності.

Таким чином, підставами для юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності мають бути:

• нормативна підстава (правовий акт) як система правових норм, що регулюють застосування видів юридичної відповідальності;

• фактична підстава, як сукупність юридичних факторів, що засвідчують скоєння неправомірної дії

Нормативною підставою застосування юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності є „Кримінальний кодекс України", „Кодекс України про адміністративні правопорушення", „Господарський кодекс" та „Митний кодекси України", інші нормативні акти України, що містять правові норми щодо юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності. При визначенні тяжкості юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності враховуються характер вчиненої неправомірної дії; характеристика особи, що вчинила неправомірну дію, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

121.Адміністративно-господарські санкції за поруення норм законод

У результаті порушення правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, завдається величезний збиток Україні.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах і формах, передбачених ст.ст. 33 і 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Відповідно до ст. 33 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та іншими законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

майнова відповідальність. Вона застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяль-

ності Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, що порушили закон, суб'єкти несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі;

кримінальна відповідальність — вона застосовується лише у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Згідно зі ст. 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

застосування антидемпінгових процедур у випадках здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності демпінгу;

застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень цього Закону стосовно зазначених в ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, здійснення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені в ст. 37 Закону, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за рішеннями судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, та Національного банку України. Ці санкції, які застосовуються центральним органом законодавчої влади з питань економічної політики діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону. Застосування зазначених санкцій може бути оскаржено в судовому порядку.

Порівняно з раніше діючою редакцією цієї норми, що передбачала обмежений перелік органів, за поданням яких ці санкції могли бути застосовані і максимальний строк їхньої дії був 6 місяців, у чинній редакції Закону розширений перелік органів, за поданням яких можуть бути застосовані санкції, а також дозволено застосовувати ці санкції протягом більше 6 місяців.

Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затверджено наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52.

Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економіки України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, зазначеної в ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну