
- •1.Поняття, предмет, та система зовнішньоекономічного права.
- •7.Надайте характеристику правового становища підрозділів іноземних субєктів господарювання в Україні.
- •41.Види зовнішньо-економічного договору
- •56.Поняття договору міжнародної купівлі- продажу товарів
- •57.Укладення договору міжнародної купівлі продажу товарів.
- •58.Правовий режим здійснення міжнародних розрахунків
- •59.Правовий режим поточних рахунків субєктів господарювання в іноземній валюті.
- •62.Правове регулювання валютніх операцій
- •69.Строки повернення в Україну валютної виручки резидентів за експортними операціями
- •70.Види розрахунків,які відкриваються клієнтам банками України.
- •71.Правове регулювання іноземних інвестицій
- •76.Правовий режим спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора.
- •77.Здійснення оцінки іноземних інвесицій
- •81.Види гарантій які надаються іноземним інвесторам в Україні
- •83.Правове регулювання спеціальних економічних зон.
- •84.Правове регулювання зовнішньоекономічних договорів підряду
- •103.Порядок проведення антисубсидиційного розслідування
- •104.Компенсаціні заходи
- •110.Форми відповідальності субєктів зед
- •111.Спеціальні санкції за порушення
- •113.Тимчасове зупинення зед
- •116.Загальні засади юридичної відповідальності суб зед
- •117.Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб
- •119.Види юридичної відповідальності у зед
- •121.Адміністративно-господарські санкції за поруення норм законод
- •122.Оперативно-господарські санкції за поруш.Норм
104.Компенсаціні заходи
Члени СОТ повинні вживати всіх необхідних заходів для
забезпечення того, щоб накладення компенсаційного мита (36) на
будь-який товар з території будь-якого Члена, який імпортується на
територію іншого Члена, відповідало Статті VI ГАТТ 1994
( 981_003 ) та умовам цієї Угоди. Компенсаційні мита можуть
накладатися лише після розслідування, яке порушується (37) і
ведеться відповідно до положень цієї Угоди та Угоди про сільське
господарство.
Положення Частин II і III можуть застосовуватися
паралельно з положеннями Частини V; проте, відносно наслідків
конкретної субсидії на вітчизняному ринку Члена СОТ, що імпортує,
дозволяється лише одна форма компенсації (або компенсаційне мито,
якщо дотримуються вимоги Частини V, або контрзахід відповідно до
Статей 4 і 7). Положення Частин III і V не застосовуються відносно
заходів, які відповідно до Частини IV вважаються такими, що не
дають підстави для ужиття заходів. Проте заходи, зазначені у
параграфі 1(a) Статті 8, можуть піддаватися розслідуванню з метою
визначення того, чи є вони адресними у розумінні Статті 2. Крім
того, у випадку надання субсидії, зазначеної у параграфі 2 Статті
8, яка надається за програмою, про яку не було повідомлено згідно
з параграфом 3 Статті 8, положення Частин III і IV можуть
застосовуватися, але субсидія вважатиметься як така, що не дає
підстави для ужиття заходів, якщо буде встановлено, що вона
відповідає нормам, викладеним у параграфі 2 Статті 8.
Під терміном "компенсаційне мито" розуміється особливе
мито, що стягується для нейтралізації субсидії, яка надається
прямо чи непрямо після виготовлення, виробництва або експорту
будь-якого товару,
105.Умови застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну.
Не раніше ніж через 45 днів від дати порушення
спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів
прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів
за наявності таких умов:
1) Комісією прийнято рішення про порушення відповідного
розслідування згідно із статтями 8 і 9 цього Закону;
2) у зв'язку з цим у газеті було опубліковано повідомлення
про порушення спеціального розслідування;
3) заінтересованим сторонам була надана можливість подати
Міністерству коментарі та іншу необхідну інформацію;
4) Міністерством попередньо встановлено, що існують
обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних
заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде
важко усунути в подальшому;
5) Міністерством попередньо встановлено, що фактичні дані,
які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що
зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або
загрожує заподіянням значної шкоди; ( Пункт 5 частини першої
статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3028-IV
( 3028-15 ) від 01.11.2005 )
6) Міністерством зроблено висновок про необхідність
застосування Комісією попередніх спеціальних заходів
107.Види спеціальних заходів.Порядок застосування
Якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається у
таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що
заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою
захисту національних інтересів Комісія може прийняти рішення про
застосування таких спеціальних заходів:
2) запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є
об'єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та
порядку їх розподілу;
3) установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну,
який є об'єктом спеціального розслідування;
Розмір ставки спеціального мита визначається у відсотках до
митної вартості товару, що є об'єктом спеціального розслідування.
Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних
умов поставки CIF - кордон України. Спеціальне мито справляється у
відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на
недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту.
Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій чи
безготівковій формі або шляхом внесення суми мита на депозит, або
оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не
встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть
вноситися за місцем знаходження органів доходів і зборів, які
здійснюють митне оформлення товару, що є об'єктом відповідного
спеціального розслідування. Порядок внесення цих платежів
встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наприкінці строку застосування спеціальних заходів
Міністерство подає Комісії звіт та висновки про його результати.
108-109.Загальні засади відповідальності за попушення законодавства про ЗЕД,
Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів , тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.
Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України як держави.
Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб'єкт такої діяльності згідно з статтею 3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Всі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають при застосуванні цього та пов'язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд зазначених справ та питань.