84.Правове регулювання зовнішньоекономічних договорів підряду

Поїшфеними у зовнішньоекономічних відносинах є підрядні договори, які опосередковують транскордонне виконання робіт: відшкодувальних та геологорозвідувальних, проектних, монтажних, будівельних, щодо технічного обслуговування машин та обладнання тощо. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану робот}'.

Відносини з міжнародного підряду регулюються нормами національного права, нормами міжнародних договорів та звичаями міжнародного ділового обороту, що склалися у сфері підрядних відносин. Сторони підрядного договору можуть обрати право, що застосовується до договору. У разі відсутності згоди сторін про вибір права до змісту договору застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок з до-говором. Згідно з п. 7 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», презомується, що найбільш тісний зв'язок з договором підряд}' має право держави підрядника Водночас п. 2 ч. 2 ст. 44 встановлює, що правом, з яким договір найбільш тісно пов'язаний, щодо договорів про виконання робіт вважається право держави, у якій створюються перед-бачені договором результати. Колізія між зазначеними нормами має вирішуватися з урахуванням специфіки конкретного договору - так, у разі, якщо результати робіт є нерухомими, логічним буде застосування права держави,

Зовнішньоекономічні договори підряду укладаються між суб'єктами ЗЕД України та шоземними суб'єктами на експорт та імпорт робіт. Експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядниками за межами або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт - шляхом їх виконання шоземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних за-мовників.

Порядок укладення та виконання і форма зовнішньоекономічного договору підряду, права та обов'язки сторін, вимога до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої викону-ються роботи, якщо сторони не домовились про інше.

Зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб'єктом ЗЕД України або його представником, що діє на підставі договору або закону від імені особи, яку він представляє.

Умови зовнішньоекономічного договору підряду визначатися на основі примірних чи типових зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених тощо. Процедура підготовки та узгодження зовнішньоекономічного договору підряду, строки його вимоги до змісту повинні визначатися з урахуванням вимог права, яким керуються сторони.

Зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мовами. Якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів України, визначальним є текст українською мовою.

Обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визначення валюти, в якій визначається ціна робіт та проводиться розрахунок.

У зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок передачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть вирішуватися спори, а також право, яке буде застосовуватись під час їх вирішення що піддягають оподаткуванню митом та зборами, а також такі, що потрапляють під обмеження до ввезення в Україну та вивезення з України.

100.Антидемпінгові заходи.Порядок їх застосування

1. У разі здійснення окремими учасниками господарських відносин зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної з одержанням незаконної переваги на ринку України (здійснення демпінгового імпорту, субсидованого імпорту, а також інших дій, які визначаються законом як недобросовісна конкуренція), що завдало шкоди економіці України або спричинило загрозу виникнення такої шкоди, до цих учасників відносин можуть бути застосовані антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи відповідно до закону.

2. Порядок визначення розміру шкоди (загрози шкоди) економіці України та застосування заходів, зазначених у цій статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Антидемпінгові заходи застосовуються до порушника під час (попередні антидемпінгові заходи) або за результатами (остаточні антидемпінгові заходи) антидемпінгового розслідування.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, Державною митною службою України, а також Комісією.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 цього Закону попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього антидемпінгового мита. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита встановлюється відповідним рішенням Комісії.

Згідно з ч. 9 ст. 15 Закону рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів (тобто остаточного антидемпінгового мита) приймається у разі, якщо:

1) за результатами антидемпінгового розслідування Комісією було остаточно встановлено факт наявності демпінгу і шкоди;

2) заінтересований експортер, за винятком випадку анулювання своїх зобов'язань, матиме можливість подати Міністерству свої коментарі, які можуть бути враховані при розгляді відповідного питання на засіданні Комісії.

101.Поняття субсидованого імпорту

Субсидований імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару. Небезпечність для національної економіки такого імпорту зумовила прийняття спеціального нормативно-правового акта вищої юридичної сили - Закону України від 22.12.1998 р. «Про захист національного виробника від субсидованого імпорту».

102.Умови,за якими субсидія визнається нелегітимною

Субсидія — це фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання товару, в результаті якої суб’єкт господарювання країни експорту одержує пільги.

Субсидія вважається легітимною за умов, що:

• буде одноразовим заходом, який не повторюється;

• буде обмежена сумою до 20% витрат на пристосування;

• не покриває витрат на відновлення та використання субсидованих капіталовкладень, які мають повністю компенсувати заінтересовані підприємства;

• безпосередньо пов’язується та надається пропорційно зниженню рівня шуму, обсягів диму, відходів виробивництва тощо, а також забрудненню довкілля, що передбачається підприємством, і не покриває економії, яка може досягти розміру витрат виробництва;

• пропонується всім підприємствам, які можуть пристосувати нове обладнання та нові технології, методи, процеси виробництва.

При доведенні нелегітимності субсидії необхідно встановити, чи є ця субсидія специфічною для підприємства, галузі промисловості або групи підприємств чи групи галузей промисловості. Субсидія є специфічною, тобто нелегітимною, якщо державний орган, що надає субсидію, або законодавство, на підставі якого діє цей орган, недвозначно надає доступ до субсидії лише певним підприємствам, субсидії використовує обмежена кількість певних підприємств або певним підприємствам надаються непропорційно значні суми субсидій чи державний орган надає субсидії на власний розсуд.

Наявність лише факту надання субсидії підприємствам, що експортують товар, не є підставою для визначення експортної субсидії нелегітимною.