Тема 2. Розвиток держави та права в умовах імперіалізму та Першої світової війни на українських землях у складі Російської імперії

Час – 2 години.

Ключова термінологія: абсолютна монархія, конституційна монархія, імперія, Державна Дума, Державна Рада, військово-польові суди, П. Столипін, сільська община, самостійники, майновий ценз, фабрично-заводське законодавство, принцип аналогії, умисел, необережність, цензура, інститут судових наказів, реквізиція, секвестер майна.

Питання для обговорення

1. Зміни у суспільному ладі Російської імперії на початку ХХ ст.

2. Реформування державного ладу.

3. Джерела права. Зміни у розвитку права в умовах суспільних змін початку ХХ ст.

4. Розвиток правої системи в роки Першої світової війни.

Методичні рекомендації до вивчення теми

На початку ХХ ст. на українських землях, які перебували у складі Російської імперії, відбуваються значні зміни, спостерігається бурхливий розвиток промисловості, сільського господарства, що неминуче відобразилося на зрості робітничого руху. Простежується стала тенденція до формування серед інтелігенції нових ідеологічних підходів щодо розвитку України та її активна діяльність, направлена на проведення докорінних змін у державі. Звісно, що така ситуація на початку століття повинна була знайти відповідне правове регулювання.

На початку ХХ ст. правове становище населення Російської імперії визначалося передусім законами про стани, які містив ІХ том Зводу законів Російської імперії, видання 1899 р. Водночас, зміни в економічному розвитку країни, революційні події 1905-1907 рр. зумовили внесення змін до правого становища населення. У відповіді на перше питання необхідно виявити основні напрямки правотворчої діяльності влади в питаннях розширення прав населення держави. Зокрема проаналізувати царський Маніфест „Про удосконалення державного порядку” від 17 жовтня 1905 р. та „Основні державні закони Російської імперії” в редакції 23 квітня 1906 р. на предмет гарантування прав та свобод. На зміну правого статусу населення також вплинули такі нормативно-правові акти як: „Тимчасові правила про періодичні видання” від 24 листопада 1905 р., „Тимчасові правила про товариства і спілки” від 4 березня 1906 р. Вивчаючи зміни, що відбувалися на початку ХХ ст. слід вивчити особливості реалізації свободи совісті, зборів, оголошення на певних територіях надзвичайного стану та його правові наслідки для населення місцевості, на які він поширювався. Звісно, що піддані Російської імперії мали не лише права, але й обов’язки, які слід виявити та дати їм правову характеристику.

На початку ХХ ст. було прийнято низку правових актів, які мали на меті укріпити положення певних соціальних станів, насамперед дворянства. Тому у першому питанні потрібно вивчити правовий стан російського дворянства. Також значні зміни відбувалися й серед селянства. В 1903 – 1911 рр. було прийнято декілька нормативно-правових актів, направлених на ліквідацію селянської общини, розширення прав селян. Саме останні два напрямки слід детально розкрити, готуючись до семінарського заняття. На початку ХХ ст. відбувається завершення формування нових класів – буржуазії та робітничого класу. Для усвідомлення місця цих двох класів у соціальній структурі населення Російської імперії слід розкрити їх правове положення в 1900 – 1914 рр.

Бурхливий розвиток капіталістичних відносин у Росії призвів до необхідності реформування держаного ладу. Звісно, що каталізатором цих змін стала Російська революція 1905-1907 рр. Її наслідком стало утворення Державної Думи. У другому питанні потрібно зробити детальний аналіз правового статусу Державної Думи розкрити виборчу систему, яка мала місце у державі, показати яким чином працював парламент, розкрити його повноваження, а також повноваження депутатів й голови думи. Не менш важливим органом, який зазнав реформування, була Державна Рада. Вивчаючи цей орган влади, насамперед слід виявити процедуру призначення членів Державної Ради, повноваження цього органу, порядок роботи.

У ході революції влада утворила надзвичайний орган „судочинства” - військово-польові суди. Вивчаючи їх діяльність, слід розкрити територію та справи, що були їм підсудні, проаналізувати склад суду й сам судовий процес.

Відповідаючи на третє питання, потрібно виявити ті галузі права, до яких було внесено істотні зміни. Насамперед, проаналізувати законодавство, що регулювало авторське та промислове право, спадкове право, розкрити зміни, які мали місце у фабрично-заводському законодавстві. Проте, найбільш істотні зміни мали місце у кримінальному законодавстві, адже в 1903 р. було прийнято новий збірник кримінальних законів – „Кримінальне уложення”. Вивчаючи кримінальне право початку ХХ ст., потрібно звернути увагу на: поняття злочину, класифікацію злочинів, форми вини, стадії вчинення злочину, систему покарання, обставини, що усувають настання покарання, види позбавлення волі. У кримінально-процесуальному праві було введено інститут судових наказів.

Вступ Російської імперії у Першу світову війну, звісно, що позначився на розвитку права. Суттєві зміни відбуваються в адміністративному законодавстві – указ від 24 липня 1914 р. „Про прийняття виняткових заходів до посиленої охорони в усіх місцевостях імперії порядку і громадської безпеки”, царський указ від 28 липня 1914 р., який регулював відношення з підданими держав, з якими воювала Росія. У фінансовому праві приймалися нормативно-правові акти, направлені на поповнення державного бюджету. Для цивільного права характерно введення реквізиції та секвестору майна, а також порушення державою принципів свободи договору й непохитності укладених договорів.

В умовах війни і влада проводила політику значного обмеження фабрично-трудового законодавства, тому слід виділити ці обмеження та охарактеризувати їх. Також слід виділити характерні тенденції у розвитку кримінального права в роки війни, акцентувати увагу на питаннях відповідальності за порушення цензурних правил, за умисне заподіяння собі вогнепальних або інших поранень, покарання за підбурювання до дезертирства, відмови брати участь у воєнних діях.