
- •Глава 4.
- •Стиль керівництва персоналом і
- •Авторитет менеджера
- •4.1. Сутність і основні риси стилю керівництва
- •4.2. Види стилів керівництва
- •Авторитарний (одноосібний) стиль керівництва
- •Демократичний стиль керівництва
- •Ліберальний стиль керівництва
- •Види основних відносин менеджера і визначення домінуючих з них
- •4.3. Поєднання стилів керівництва
- •4.4. Поведінські фактори стилів керівництва менеджера
- •Характеристика керівних дій менеджера за типом 9.1
- •Характеристика керівних дій менеджера 1.9
- •Характеристика дій менеджера за типом 5.5
- •Характеристика дій менеджера 9.9
- •Додаткові типи керівництва менеджера
- •4.5. Авторитет менеджера
- •4.6. Тестові завдання
- •4.7. Контрольні запитання
Характеристика керівних дій менеджера за типом 9.1
Він поєднує максимальну турботу про ефективність виробництва (9 балів) з низькою турботою про підлеглих (1 бал).
Принципи керівництва |
1. Вважає, що виробничі завдання можна виконувати тільки тоді, коли підлеглі контролюються, а їх діяльність направляється спонуканням виконувати виробничу роботу |
2. Він наперед знає як досягти високого результату і па це зосереджує всі свої зусилля |
|
3. Соціальний фактор не втручається у виробничі процеси |
|
4.Не потребує пропозицій і порад інших, щоб вони не подумали про його слабкість і недоступність професійної компетентності |
Схема 4.3
Впевненість такого менеджера у своїх силах основується на почутті власної значимості, коли він зосереджує владу у своїх руках і вимагає від персоналу безвідмовного виконання поставлених завдань. Основним правилом такого керівництва є: коли є достатні повноваження, я нав'язую свою волю іншим, незважаючи на силу опору.
Розглянемо, як цей менеджер виконує функції керівництва, визначеними Блейком та Моутоном: ініціативність, інформованість, захист своєї думки, прийняття рішень, розв'язання конфліктів і критичний аналіз.
1. Ініціативність |
1. Задає топ всій діяльності підлеглих |
2. Ініціативу проявляє тільки сам |
|
3. До підлеглих доводяться тільки вказівки, завдання та інструкції |
|
4. Поведінка направлена на збереження власної ініціативи за правилом: треба, щоб ти зробив оце тільки так, як я скажу. |
Схема 4.4
Такий підхід до реалізації ініціативності базується на трьох сумнівних ствердженнях:
чим більша регламентація дій підлеглих, тим сильніший керівник;
консультування з підлеглими — ознака слабкості керівника;
люди завжди хочуть, щоб ними керували.
|
1. Вінз заохоченням збирає інформацію про виробничий процес і відповідність його встановленим характеристикам |
2. Особисто оцінює і інтерпретує всю інформацію, не дає можливості визнати правоту підлеглого |
|
3. У будь-якій ситуації шукає симптоми не-благополуччя |
Схема 4.5
|
1. Без будь-яких коливань заявляє всім оточуючим про своє ставлення до того чи іншого питання |
2. Має прямолінійність переконань і демонструє їх всім |
|
3. Як керівник — відвертий і щирий |
|
4. Має чорно-білу філософію, не бачить інших кольорів і відтінків |
|
5. Вислови безапеляційні: все ніколи, неможливо, безальтернативно, тільки один вихід з цього положення, однозначно |
|
6. Ніколи не чує доказів підлеглих або слухає та не чує |
Схема 4.6
|
1.Одноосібно приймає рішення і нікому не дозволяє втручатись у цей процес |
2. Вважає, що тільки він має достатні знання, досвід і повноваження, щоб приймати рішення |
|
3. Вважає, що підлеглі мають функції тільки виконавчі |
|
4. Прийняті рішення майже не переглядаються |
Схема 4.7
конфліктів |
1. У конфліктній ситуації однозначно повідомляє підлеглим що їм треба робити |
2. У вирішенні конфліктів прагне у першу чергу нав'язати свою точку зору, відхиляючи аргументи підлеглих, як неприйнятні |
|
3. Вважає, що підлеглі мають функції тільки виконавчі |
|
4.Прийняті рішення майже не переглядаються |
Схема 4.8
аналіз |
1. Головним принципом керівництва вважає контроль, перевірку якості виконання робочих завдань. |
2. Завжди прагне знати, як працюють підлеглі, чи так, як він від них чекає. |
|
3. Всю необхідну інформацію отримує шляхом безпосереднього спостереження перевірки |
|
4. Вважає, що тільки метод критичного аналізу роботи підлеглих є засобом виправлення помилок, примушення визнати свою провину і некомпетентність. |
|
5. Своїми діями він перетворює підлеглого у слухняного виконавця своєї волі. |
Схема 4.9