
- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
Судова експертологія – це вчення про загальні теоретичні і методологічні проблеми судової експертизи, тобто виділення її як предмету того загального, що об’єднує методологічно і методично всі види судових експертиз і не є предметом інших наук (Р.С. Бєлкін, М.В. Салтєвський). Конкретний зміст предмету судової експертології, загальні принципи, завдання, методи і засоби поки що тільки зазначені і потребують подальшого розроблення. Разом з тим, якби не розвивалась теорія судової експертизи, судова експертологія повинна залишитися в рамках загальної теорії науки криміналістика.
Судова експертиза - це дослідження експертом (процесуальна дія) на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.( П.Д. Біленчук )
Експерт – це особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, якій за постановою слідчих органів, судді чи за ухвалою суду доручено провести експертизу і дати за її результатами висновок (незалежно, чи працює ця особа в спеціальній експертній установі та є професійним експертом, або не працює).
Висновок експерта – це документ, складений в результаті дослідження експертом, якому в передбаченому КПК порядку (ст.ст. 196; 310 КПК України) було доручено провести експертизу і дати відповіді на поставленні йому запитання (зміст висновку експерта ст. 200 КПК України).
Експертиза – це форма застосування спеціальних знань(Н.П. Яблоков). Судова експертиза – це процесуальна форма дослідження джерел доказової інформації.
Судова експертиза – це слідча дія з організації та тактики використання спеціальних знань з метою здобуття доказової інформації методами наукового дослідження, яка виконується за дорученням слідчих і судових органів і відображається у висновку експерта.
Судова експертиза – це процесуальна діяльність слідчого з застосування спеціальних знань для розслідування злочинів (ст. ст. 196 - 205 КПК України). На думку Н.П. Яблокова спеціальні знання можуть застосовуватися різними шляхами:
безпосередньо слідчим і судом, які здійснюють розслідування та розглядають кримінальну справу;
одержанням довідок і консультацій спеціаліста;
залученням спеціаліста до участі в слідчій дії;
проведення ревізії;
проведення експертизи.
Роль експертизи в розслідуванні злочинів полягає в тому, що вона :
а) забезпечує здобуття нових доказів;
б) дозволяє вводити до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного сприйняття та дослідження не доступні;
в) надає можливість перевіряти достовірність фактів, встановлених органолептичними засобами;
г) дозволяє за матеріальними відображеннями вирішувати проблеми ототожнення людей та речей.
У практиці експертних установ України на сьогодні визнана така класифікація судових експертиз (Експертизи в судовій практиці. - К., 1987 р.):
криміналістична - почеркознавча, авторознавча та техніко-криміналістичного дослідження документів, трасологічна, судово-балістична експертиза, ідентифікації особи за ознаками зовнішності, фототехнічна та експертиза холодної зброї;
планово-економічна експертиза – судово-бухгалтерська та планово-економічна;
товарознавча;
технічна експертиза – загального характеру, пожежно-технічна, будівельно-технічна, агротехнічна, автотехнічна;
технологічна експертиза;
експертиза матеріалів і речовин, експертиза наркотичних речовин, експертиза металів і сплавів, експертиза фарб і лаків, експертиза паливно-мастильних матеріалів, експертиза волокон, експертиза скла та кераміки, експертиза пластмас та полімерів.
фармацевтична та фармакологічна експертиза;
експертиза харчових продуктів;
грунтознавча експертиза;
біологічна експертиза;
ветеринарна експертиза;
екологічна експертиза;
психіатрична експертиза;
психологічна експертиза;
експертиза отруйних речовин подразнюючої дії;
судово-медична експертиза;
інші судові експертизи, що розвиваються (фоноскопічна, комп’ютерно-технічна, електроакустична, фонетична, органолептико-одорологічна, іхтіологічна тощо).
Судові експертизи проводяться в спеціальних установах, а також за їх межами спеціалістами, яких відбирає слідчий. В Україні існує п’ять головних експертних установ: Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський, Донецький і Львівський науково-дослідні інститути судових експертиз. Вони знаходяться у підпорядкування Міністерства юстиції України. Харківський інститут має філіали у Дніпропетровську і Автономній республіці Крим, Київський – у Тернополі, а Одеський - у Миколаєві.
Інститути і філіали проводять криміналістичні експертизи, судово-хімічні, біологічні, судово-автотехнічні, дослідження матеріалів і речовин, грунтознавчі та деякі інші.
Міністерство Внутрішніх Справ України має свою мережу експертних установ у державі (централізовані, та регіональні). Головне їхнє завдання – надати допомогу органам дізнання та слідства під час встановлення істини по справі.
Економічні експертизи проводяться в обласних бюро бухгалтерських експертиз.
Судово-медичні - в Українському бюро судових експертиз та обласних бюро, які, як правило, працюють на основі кафедр судової медицини медичних університетів та інститутів, в районі – судово медичними експертами.
Товарознавчі експертизи проводяться в бюро товарних експертиз.
Психіатричні експертизи проводяться амбулаторно в лікувальних установах і стаціонарно – в спеціальних психіатричних лікарнях.
Існують слідуючи підстави розподілу судових експертиз:
1. за послідовністю проведення – первинні і повторні;
за принципом обов'язковості проведення:
обов’язкові (проведення яких передбачено КПК);
не обов’язкові (які призначаються за розсудом і рішенням слідчого).
за місцем проведення:
експертизи, що проводяться в експертних установах і поза ними.
за обсягом дослідження:
основні експертизи;
додаткові експертизи.
за кількостю експертів:
одиночні експертизи;
комісійні експертизи (беруть участь два і більше експертів однієї спеціальності або галузі знань).
за характером використання знань:
однорідні експертизи;
комплексні експертизи (беруть участь декілька експертів фахівців з різних галузей знань).