
- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
Відтворення обстановки і обставин події і його результати фіксуються в протоколі (основний спосіб), в планах, кресленнях, фото- і кінозйомкою, а також магнітофонним та відео записом, якщо в цьому є потреба (додаткові способи)
Протокол складається особою, яка провела слідчу дію. В ньому послідовно описуються всі проведені під час відтворення дії. У вступній частині зазначається: місце і дата його складання, посада, звання, прізвище особи, яка провела слідчу дію, прізвище, ім'я та по батькові і адреси понятих, посада, прізвище, ім'я та по батькові спеціалістів; прізвище, ім'я та по батькові, а також адреси всіх інших учасників відтворення, статті кримінально-процесуального кодексу, з дотриманням яких провадилось відтворення, мета проведення слідчої дії.
В описовій частині протоколу містяться такі відомості: точне місце проведення відтворення обстановка і обставин події, метеорологічні, звукові та інші умови, обстановка (якщо її було реконструйовано, зазначається, як і на підставі яких даних); розміщення учасників перед початком дослідів; сигнали і засоби зв’язку між ними, зміст кожного досліду, час, який, при цьому було затрачено, місця, на яких знаходились учасники; одержані результати; речові докази або інші предмети, що використовувались в ході дослідів.
В заключній частині протоколу містяться дані про заяви та зауваження учасників відтворення обстановки і обставин події (якщо вони мали місце), про час початку і закінчення відтворення, зазначається, які плани, креслення, фото- і кінозйомки були зроблені, і вміщуються відмітки про попередження учасників відтворення щодо нерозголошення одержаних даних (якщо таке попередження було зроблене), а також про те, що всі учасники слідчої дії ознайомились з протоколом і стверджують правильність „(роблених в ньому записів. Протокол підписують особи, які брали участь у відтворенні обстановки і обставин події, поняті та слідчий.
Додатковими способами фіксації процесу відтворення обстановки і обставин події є складання планів, креслень, фото- і кінозйомки. Залежно від виду відтворення і характеру дослідів плани можуть бути масштабними або схематичними. На планах показується розміщення всіх предметів і учасників відтворення під час окремих дослідів. Якщо досліди пов'язані з використанням якихось агрегатів, апаратів, буває доцільним скласти відповідні креслення, на яких вказати розміщення окремих механізмів, деталей під час досліду.
Окремі моменти процесу відтворення обстановки і обставин події при потребі фотографуються за правилами судово - оперативної зйомки. Фогографію доцільно застосовувати для фіксації розміщення предметів при відтворенні (до і після реконструкції обстановки на місці), взаємного розміщення учасників слідчої дії, найважливіших елементів дослідів і їх результатів. У випадках, коли процес досліду через його специфіку не може бути точно описаний в протоколі або зафіксований іншим шляхом, застосовується кінозйомка. Практика переконує, що це найкраще допомагає з'ясувати зміст дослідів у випадках, коли досліджуване явище спостерігається в динаміці. Магнітофонний запис доцільний у випадках, коли проводиться відтворення для перевірки можливості чути.
Результати відтворення обстановки і обставин події оцінюються слідчим або особою, яка провадить дізнання відповідно до принципів доказового права. В процесі оцінки результатів цієї процесуальної дії перевіряється правильність визначення мети і змісту дослідів, умов, в яких вони провадились, вірогідність одержаних даних і відповідність їх іншим встановленим в справі доказам. Результати відтворення обстановки і обставин події будуть достовірними, коли всі проведені досліди привели до однакових результатів, які визначаються, таким чином, не випадковими, а необхідними. Якщо ж при неодноразовому проведенні дослідів будуть одержані різні результати, то і результати відтворення обстановки і обставин події не можуть визнаватись достовірними.
Результати відтворення обстановки і обставин події служать базою для достовірних чи ймовірних висновків, які робить слідчий. Вони можуть бути такими, що підтверджують або заперечують передбачення слідчого, або ж самі є підставою для нового передбачення (версії) щодо досліджуваного явища.
Достовірні висновки можуть бути зроблені лише на підставі достовірних результатів відтворення обстановки і обставин події. При цьому враховується ступінь схожості умов, в яких проводилось відтворення, з умовами, які існували під час досліджуваної події. При проведенні відтворення для встановлення можливості або неможливості якогось факту чи явища в одних випадках рішення може бути позитивним (тобто стверджується можливість). Наприклад, під час дослідів встановлено, що дану подію можна бачити з певної відстані. Але це ще не означає, що обвинувачений дійсно бачив цю подію. Встановлення можливості не може бути підставою для категоричного висновку, що встановлено дійсність. Вирішення питання про те, що обвинувачений міг бачити подію, зовсім не означає, що він повинен був її бачити, або що він її бачив. Якщо ж при відтворенні обстановки і обставин події одержано негативне рішення (тобто стверджується неможливість даного факту, явища), то це означає, що досліджуваний факт чи явище не мали місця в момент розслідуваної події. Якщо відтворенням встановлено, що дана особа не може проникнути в приміщення через певний отвір, то це означає, що вона через цей отвір дійсно не пролізала під час вчинення злочину.
При проведенні відтворення обстановки і обставин події для встановлення того, як проходила певна подія чи, як утворились сліди, висновки з результатів дослідів також можуть бути достовірними або ймовірними. При встановленні, що даний слід міг утворитись лише одним якимось шляхом, — висновок буде категоричним, достовірним. Якщо ж дослідом з'ясовано, що слід міг утворитися не лише таким, але й будь-яким іншим шляхом, — висновок може бути лише ймовірним. Доказове значення ймовірних висновків менше порівняно з висновками достовірними Але було б помилкою заперечувати корисність ймовірних висновків, оскільки вони допомагають правильно визначити напрямки дальших пошуків перевірки доказів.