
- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
Впізнання за голосом і особливостями мови
Впізнання за голосом є різновидом впізнання за функціональними ознаками. Слухове сприйняття дає змогу встановити лише схожість, оскільки голос і особливості мови характеризуються досить розповсюдженими серед людей ознаками (тон, інтонаційні зміни, акценти, заїкання). У процесі попереднього допиту потрібно з'ясувати ознаки голосу і мови особи, яка цікавить слідство (тембр голосу, його силу, темп мови, акцент, заїкання, шепелявість, окання та ін.). Порядок пред'явлення для впізнання повинен бути іншим. оскільки особа, яку впізнають, може намагатися змінити голос і в певній мірі приховати особливості мови, в результаті чого об'єктивне впізнання може виявитися неможливим
Тактика пред'явлення для впізнання тут має свої особливості, а саме: 1) воно повинно проводитися так, щоб особа, яка впізнає не бачила об'єкт впізнання, а лише чула його голос; 2) необхідно надати йому можливість порівняти голос об'єкта з голосами статистів, 3) у тексті розмови під час впізнання повинні бути слова, які він чув у момент сприйняття, але вони не повинні стосуватися обставин справи, оскільки в цьому випадку він може "впізнати" не за голосом, а за змістом відповідей на запитання слідчого
Суб'єкт і об'єкт впізнання з відповідними учасниками (слідчий, поняті) слідчої дії розташовуються окремо в суміжних кімнатах, або в одній, але перегородженій. Ці приміщення повинні відповідати певним умовам - щоб в одному приміщенні можна було через відкриті двері чи іншим шляхом добре чути слова, які вимовляються в другому приміщенні, і не можна було бачити людей, які там знаходяться.
При позитивній відповіді він називає порядковий номер чоловіка, голос якого впізнав.
Якщо слідчий не має наміру після пред'явлення для впізнання за голосом пред'являти того ж чоловіка і за зовнішніми ознаками, то в процесі складання протоколу всі учасники можуть знаходитися в одній кімнаті. За звуковим образом можливе впізнання не тільки людей, а й інших об'єктів, які є джерелами звуку і усної мови
Фонограма усної мови особи, яка цікавить слідство, повинна пред'являтися в сукупності з фонограмами не менше трьох статистів, їх усна мова повинна бути схожою з усною мовою цієї особи. Підготовка фонограм полягає в підборі осіб, які володіють схожою усною мовою, записі їх усної мови певного змісту на магнітну плівку, в підборі і записі необхідного звукового середовища.
Якщо фонограма виготовлена не у зв'язку з кримінальною справою і опиняється в розпорядженні слідства в результаті обшуку, виїмки, огляду місця події, то метою впізнання особи за такою фонограмою її усної мови може бути встановлення: 1) належності усного висловлювання, репліки конкретній особі; 2) фактів її знайомства з певними особами які присутності в певному місці; 3) особи померлої людини, якщо встановлено, що її голос може бути записаний на даній плівці.
У випадках, коли слідчий сам записує фонограму усної мови об'єкту впізнання, він повинен максимально врахувати фактори сприйняття усної мови суб'єктом впізнання До цих факторів відносяться зміст, емоційність, гучність, форма усної мови, темп. Інколи для правильного відтворення умов та обставин сприйняття усної мови важливе значення маг звукове середовище, звуковий фон, при якому були промовлені та почуті фрагменти усної мови Пред'явлення для впізнання буде з порушенням тактичних правил проведення цієї слідчої дії, якщо фонограма усної мови об'єкту впізнання, записана, наприклад, на фоні вуличного гаму, буде пред'являтися для впізнання разом з фонограмами, записаними в умовах, наближених до студійних. Наявність у фонограмах таких різких розбіжностей у даному випадку не забезпечує об'єктивності процесу впізнання. Тому на всіх фонограмах усної мови, які пред'являються, звукове середовище повинно бути, по можливості, однаковим.
Якщо на фонограмі усної мови записана бесіда чи розмова декількох осіб, і в їх числі людини, що підлягає впізнанню, і при цьому усна мова всіх учасників розмови не має суттєвих розбіжностей, то можна не записувати додаткових фонограм і пред'явити тільки цю фонограму За таких умов усна мова співрозмовників об'єкту впізнання створює, як вимагає закон, сукупність схожих об'єктів. У цьому випадку особі, яка впізнає, пропонується прослухати фонограму і вказати на частину усної мови, промовлену відомою їй людиною
Підвищенню об'єктивності впізнання буде сприяти збіг ознак усної мови, про які особа, яка впізнає дала показання на попередньому допиті.
Значний вплив на результат впізнання вчиняють такі фактори, як форма, площа, висота приміщення, в якому проводиться прослуховування фонограм, розташування джерел звуку (акустичної системи), а також ізоляція цього приміщення від побутових, виробничих та інших джерел звуку.
Пред'явлення для впізнання фонограм усної мови проводиться в послідовності, відповідній до привласнених номерів. Особі, яка впізнає, повинна бути надана можливість прослухати повністю всі фонограми, що пред'являються, прослухати запис у цілому та окремі фрагменти усної мови повторно або декілька раз. їх прослуховування може здійснюватися двома способами: з використанням головних телефонів (навушників) чи динаміків.
У процесі пред'явлення для впізнання фонограм слідчий ставить питання приблизно в такій формі: «Чи немає на відтворюваних Вам фонограмах усної мови особи, яка Вам відома?», або «Чи немає на відтворюваних Вам фонограмах, усної мови особи, про яку Ви давали показання на попередньому допиті?». Після прослуховування фонограм особа, яка впізнає, повинна зробити висновок у вільній формі. Якщо він вкаже на фонограму усної мови особи, відомої йому у зв'язку з тими чи іншими обставинами, то повинен вказати ознаки, за якими він Л впізнав. Він може висловити припущення про тотожність чи відсутність тотожності усної мови відомих йому осіб з усною мовою на пред'явлених йому фонограмах, або утриматися від визначеного висновку про ту чи іншу фонограму усної мови.
Записуючи в протокол висновок суб'єкта впізнання, потрібно детально вказати ознаки голосу і особливості мови, за якими було впізнано особу. В протоколі потрібно також відмітити акустичні умови, в яких проходило впізнання за фонограмою.