
- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
Пред'явлення для впізнання людей
Пред'явлення для впізнання людей частіше за все проводиться у випадках, коли на допиті особа заявляє, що вона: 1) вперше побачила конкретну людину у зв'язку з подією злочину, 2) знайома з нею, але не знає її прізвища, чи називає його не так, як назвала себе остання, 3) знайома з даною особою, але остання на допиті це заперечує.
Об'єкт впізнання повинен знати, що він пред'являється для впізнання. Якщо він не буде знати, що є учасником зазначеної слідчої дії, і йому буде оголошено тільки її результат, то це дає йому підстави їй відмовитися від підпису протоколу і заявити про порушення своїх прав.
Слідчий повинен вжити заходів, щоб суб'єкт впізнання не міг до початку цієї слідчої дії випадково побачити об'єкт впізнання в такій обстановці, яка могла б наштовхнути його на думку про причетність останнього до справи.
Статисти повинні бути ознайомлені слідчим з правилами пред'явлення для впізнання, виконувати вказівки слідчого про зміну поз, відповідати, на поставлені запитання для прослуховування їх голосу та мови. Необхідно також мати їх точні адреси, щоб, у разі необхідності, суд міг би їх викликати.
Якщо для впізнання потрібно пред'явити декілька осіб одному суб'єкту впізнання, то кожного з них необхідно пред'являти окремо, серед їм подібних статистів При цьому статисти, які пред'являлися разом з першим об'єктом, не повинні брати участь у наступних впізнаннях Одночасне пред'явлення декількох осіб не доцільне, оскільки. 1) велика кількість осіб перешкоджає зосередженню уваги (так, при одночасному пред'явленні трьох осіб загальна їх кількість разом зі статистами повинна складати не менше дев'яти), 2) підвищується ризик помилкового впізнання, 3) одночасне перебування в одному місці декількох запідозрених може призвести до зговору між ними і викликати інші небажані наслідки
У випадках, коли суб'єктів впізнання декілька, а об'єкт один, то його пред'являють кожному окремо.
Повторне пред'явлення для впізнання можливе у випадках, коли буде встановлено, що свідок (потерпілий) навмисно не впізнав злочинця через побоювання помсти чи з інших причин При цьому повторне пред'явлення для впізнання повинно проводитися з тими ж статистами, що й перший раз. Інакше легко здогадатися, кого саме слідчий пред'являє повторно для впізнання.
У випадку впізнання особи за фотознімками проводити в подальшому її впізнання в натурі недоцільно, оскільки факт попереднього пред'явлення фотознімків буде навідною дією. Якщо ж суб'єкт впізнання не зміг впізнати особу за фотознімком, то, враховуючи неповноту відображення ознак людини на знімку, проведення впізнання в натурі є можливим
Організація пред'явлення людей для впізнання залежить від того, які ознаки зовнішності суб'єкт впізнання запам'ятав. Впізнання може бути проведено за сукупністю анатомо-морфологічних чи функціональних ознак
а) впізнання людній за анатомо-морфологічними ознаками
Людина повинна пред'являтися серед осіб однієї статі, приблизно одного віку, зросту, статури, однієї раси, а інколи однієї національності, в схожих одязі та взутті Оскільки сприйняття зовнішності людини пов'язане з сприйняттям її одягу, то слід намагатися. щоб особа, яка пред'являється, була одягнута в ту ж одежу, а статисти - у схожу.
Після того, як група статистів підібрана, об'єкту впізнання пропонується зайняти місце серед них, про що зазначається в протоколі. Потім запрошується суб'єкт впізнання. якому роз'яснюють його процесуальні права і пропонується вказати особу, про яку він дав показання, при цьому не можна вказувати на кого-небудь з пред'явлених осіб, ставити навідні питання.
На прохання суб'єкта впізнання слідчий може запропонувати особі, на яку той вкаже, повернутися в профіль. Питання особі, чи впізнає ставиться приблизно в такій формі «Чи впізнаєте Ви кого-небудь з пред'явлених громадян ?» Після відповіді, йому ставляться питання, які уточнюють ті чи інші ознаки. Зокрема, якщо він заявляє, що впізнає особу, то повинен повідомити за якими ознаками. Якщо ж він не в змозі назвати такі прикмети, то потрібно вияснити, чим обґрунтована його заява про впізнання і детально записати це в протоколі. Якщо пред'явлену особу впізнано, слідчий повинен вияснити у суб'єкта впізнання, чи не помітив він яких-небудь змін у його зовнішності. У кінці процесу пред'явлення впізнаному пропонується назвати своє прізвище, ім'я, по батькові . В разі відмови, слідчий називає його самостійно.
Інколи підозрюваний чи обвинувачений, визнавши себе винним, заявляє, що зможе впізнати потерпілого. У той же час сам потерпілий також стверджує, що зможе впізнати людину, яка вчинила злочин. Проведення впізнання в загальному порядку призведе до втрати одного із доказів. Так, якщо потерпілий не впізнає обвинуваченого (підозрюваного), то наступне пред'явлення останньому потерпілого неможливе, оскільки він у ході першого пред'явлення для впізнання вже дізнався хто є потерпілим. У таких випадках витікає необхідність проведення взаємного пред'явлення для впізнання потерпілого обвинуваченому, а обвинуваченому потерпілого. Організувати проведення такого впізнання можна наступним чином. Підбираються статисти, схожі з потерпілим, а також статисти, схожі з обвинуваченим. Створюються 2 групи, в кожну з яких входить об'єкт впізнання з 2-3 статистами, по двоє понятих і помічнику слідчого. Обидві групи розміщуються в різних кімнатах і суб'єкти впізнання попереджуються, що за сигналом слідчого вони повинні пройти в третю кімнату, де, не говорячи ні слова, спостерігати об'єкти впізнання, після чого повернутися в свої кімнати, де, в присутності понятих, зробити відповідні заяви про впізнання чи невпізнання пред'явлених осіб. Після цього всі учасники цієї слідчої дії збираються в одній кімнаті, де складається протокол результатів впізнання.
На практиці виникає питання, чи може слідчий, якщо суб'єкт впізнав пред'явлену особу, звернутися до останнього з питанням, чи впізнав він, у свою чергу, того, хто впізнавав? Такі дії можна визнати правомірними. Відповідь впізнаного заноситься до протоколу. Однак, варто зазначити, що, в разі заяви впізнаного про те, що він також впізнає людину, яка його впізнавала, доказова сила такої заяви буде меншою, ніж при проведенні взаємного впізнання.
У випадку, коли належить пред'явити для впізнання людину, яка має на обличчі особливі прикмети, що впадають у вічі (помітні родимі плями, шрами, дефекти, деформація частин обличчя), практично дуже важко, а іноді неможливо підібрати статистів зі схожими особливими прикметами на обличчі. У такому разі пред'явлення для впізнання можна провести за фотознімками, коли у слідчого є впевненість, що суб'єкт твердо запам'ятав людину і впізнає Її навіть без урахування особливих прикмети. При цьому в процесі підготовки доцільно сфотографувати осіб, які пред'являються, у положенні, що приховує особливу прикмету.
За будь-яких обставин у такій ситуації не можна проводити впізнання, коли об'єкт впізнання різко відрізняється особливою прикметою від статистів і саме ця ознака є основою для впізнання.
б) впізнання людей за функціональними ознаками
Впізнання людини за функціональними ознаками можливо лише у випадках чітко вираженої індивідуальності цих ознак, змінити які зусиллям волі практично неможливо. Так, впізнання за особливостями ходи здійснюється у випадках, коли людина шкутильгає, має особливості в розстановці ніг (наприклад, характерний кут розвороту ступні), швидкість руху та ін. Суб'єкту впізнання потрібно продемонструвати ходу не тільки особи, яка перевіряється, а й статистів. Усі вони повинні проходити повз нього по черзі, а не одночасно
Слід мати на увазі, що особа, яку впізнають за функціональними ознаками, знаючи, що вона є учасником слідчої дії, може спробувати змінити ці ознаки. Для того, щоб уникнути такої ситуації, пред'явлення для впізнання повинно проводитися за загальними правилами пред'явлення особи для впізнання за анатомо-морфологічними ознаками. При цьому слідчий не повідомляє об'єкту впізнання, за якими саме ознаками його будуть впізнавати У ході пред'явлення слідчий має запропонувати особі, яка цікавить слідство, а також статистам пройтись (якщо вона впізнається за особливостями ходи) або виконати інші дії