
- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
1. Поняття, види і завдання допиту.
Допит – слідча дія, яка має своєю метою одержання інформації про обставини злочину, що розслідується, від свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених.
Залежно від джерела одержуваної інформації розрізняють такі його види:
1. в залежності від процесуального положення особи, що допитується:
допит свідка;
допит потерпілого;
допит підозрюваного;
допит обвинуваченого;
допит підсудного;
допит експерта;
допит понятих.
2. в залежності від вікових особливостей особи, що допитується:
допит дорослого;
допит неповнолітнього;
допит малолітнього.
3. в залежності від місця проведення допиту;
4. в залежності від слідчої ситуації:
конфліктні;
безконфліктні.
5. в залежності від черговості проведення:
первинний;
повторний;
додатковий.
Завдання допиту полягає в тому, що:
отримуємо докази по справі (особу злочинця, викрадені речі і т. ін.);
перевіряємо раніше отримані докази;
перевіряємо слідчі версії;
реалізовуємо права підозрюваного і обвинуваченого на захист;
отримуємо інформацію про підготовку і скоєння інших, раніше невідомих злочинів;
встановлюємо причини та умови, які сприяли скоєнню злочину.
Специфіка допиту полягає в тому, що в інформації про обставини справи, яку одержують від конкретної особи, відображуються індивідуальні риси цієї особи, що вимагає застосування в ході допиту комплексу тактичних засобів.
Повнота, точність і достовірність одержаної інформації залежить від правильного вибору організаційно-методичних, тактичних і пізнавально-засвідчувальних прийомів і методів. До загальних положень тактики допиту слід віднести:
активність (слідчий утримує в своїх “руках” ініціативу, вміло використовує тактичні прийоми);
цілеспрямованість (визначення предмету допиту);
об’єктивність і повнота (характеризується тим, що слідчий не вправі на свій розсуд скорочувати або змінювати показання в протоколі, нав’язувати свої думки з приводу певних подій);
необхідність вивчення особистих характеристик особи, що допитується (дозволяє нам правильно обирати тактичні прийоми).
Предмет допиту складає коло питань, які необхідно з’ясувати, які мають значення для встановлення істини по справі.
2. Загальні положення процесуального характеру.
Основи тактичних прийомів допиту є норми кримінально-процесуального характеру. Ст. 69 КПК України передбачає хто з учасників досудового слідства не може бути допитаний як свідок:
адвокати, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі – з приводу того, що їм стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю;
захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача;
особи, які згідно висновку судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення і давати показання про них;
свідок, який відповідно до ст. 52-3 КПК дає показання під псевдонімом – щодо дійсних даних про його особу;
особа, яка має дійсні дані про свідка, який відповідно до ст. 52-3 КПК дає показання під псевдонімом.
Відмовитись давати показання як свідки мають право:
члени сім’ї, близькі родичі, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого і підсудного;
особа, яка своїми свідченнями викрила б себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, усиновителів, усиновлених у вчиненні злочину.
Процесуальний порядок допиту передбачає, що дана слідча дія проводиться по місцю проведення досудового слідства, чи місцю перебування допитуваного. Як правило в світлий час доби. Допитуваний дає свідчення на одинці зі слідчим, за винятком, які прямо передбачені в законі (допит неповнолітніх).
Перед допитом, встановивши особу допитуваного (за даними документа, що посвідчує особу), слідчий роз’яснює йому права і обов’язки у відповідності з його процесуальним положенням. Перед допитом потерпілий попереджується про кримінальну відповідальність за ст. ст. 383, 384 КК України про завідомо неправдиві повідомлення про вчинення злочину і про завідомо неправдиві показання, а свідки до того ж за ст. 385 КК про відмову давати показання. Перекладачі та експерти теж попереджуються про кримінальну відповідальність за відмову від покладених на нього обов’язків.
Допит по суті починається з пропозиції допитуваного розповісти про всю відому по справі інформацію. Показання заносяться до протоколу від першої особи, по можливості дослівно. Якщо задаються питання, то вони заносяться до протоколу разом з відповіддю на них. За власною ініціативою допитуваний може свої показання занести до протоколу власноручно.
По закінченню допиту протокол зачитується в слух або надається для безпосереднього ознайомлення. Правильність зафіксованої інформації підтверджуються підписами допитуваного та слідчого.
В процесі допиту, згідно ст. ст. 85-1, 85-2 КПК України, можуть використовуватись додаткові засоби фіксації про що повідомляється допитуваний. При використанні вищевказаних додаткових засобів до протоколу заноситься відповідний запис. Касета пакується, опечатується і додається до справи.
Кримінально-процесуальне законодавство визначає норми, які регулюють порядок виклику осіб для проведення допиту.
Ст. 373 КК України передбачає відповідальність за примушення давати показання.
До змісту тактики допиту входить система прийомів, що сприяють його найефективнішому здійсненню. На відміну від процесуальних, тактичні прийоми мають рекомендаційний характер. Вони поділяються на групи:
кращого відтворення сприйнятого;
викриття завідомо неправдивих показань;
виявлення помилок і протиріч у показаннях;
одержання правдивих показань.
Кожна з названих груп містить комплекс тактичних прийомів, які слідчий використовує в доцільній послідовності. Доцільність визначається рядом факторів:
особистістю допитуваного;
наявністю зібраних доказів;
етапом розслідування справи.
У визначенні тактики допиту, послідовності, змісту тактичних прийомів велика роль належить психологічним і логічним способам.
Детальніше розглянемо тактику підготовки, проведення та фіксації ходу і результатів допиту.