
- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
Тактика проведення огляду місця події.
Безпосередньо огляд місця події здійснюється статичним та динамічним методами. Особливість першого полягає в тому, що під час огляду за цим методом ні слідчий, ні інші особи не торкаються, як правило, предметів і слідів, не зрушують їх з місця. Предмети на місці огляду перебувають у стані статики, а слідчий і супроводжуючі його особи тільки уважно розглядають усі предмети, сліди, їх ознаки, стан, взаєморозташування. Під час такого огляду слідчий вивчає «механізм» події, тобто за розташуванням різних предметів та слідів складає собі уяву про те, що і як відбувалося на місці огляду при вчиненні злочину.
Проводячи огляд, слідчий звертає увагу на всі деталі обстановки і сліди, особливо на предмети, які були об'єктом злочинного посягання, на знаряддя злочину, сліди злочинця та транспорту, яким він користувався, на речі, які індивідуалізують особу злочинця тощо. Необхідно особливо уважно вивчати так звані негативні обставини, тобто відсутність того, що при звичайному ході події повинне було б бути (наприклад, відсутність крові біля трупа з колото-різаними ранами). До «негативних» обставин належить також наявність ознак, які у цьому випадку не відповідають уяві про злочинну подію. Наприклад, зламані вікна чи двері там, де з очевидністю в приміщення можна проникнути без цього і без будь-яких зусиль.
Як показує слідча практика, злочинці нерідко вдаються до різних хитрощів, щоб збити слідство з правильного шляху. Так, вони часом навмисно залишають на місці події чужі речі, які нібито випадково забуті їх власниками, роблять фальшиві сліди. Відомі також випадки застосування злочинцями різних симуляцій та інсценувань, наприклад, інсценування вчинення крадіжки товарів з магазину сторонніми особами, щоб в такий спосіб замаскувати вчинену розтрату тощо.
В процесі статичного огляду чи зразу ж після нього слідчий фіксує все, що він виявив: робить чорнові записи для протоколу, здійснює фото- і кінозйомку, вимірювання та креслення чи ескізи. При цьому місце події орієнтується по сторонах світу за допомогою компасу.
Всі виявлені під час статичного огляду сліди позначаються умовними знаками. Якщо огляд проводиться при несприятливих погодних умовах (дощ, сніг), ці сліди потрібно зафіксувати(закріпити), щоб зберегти їх від псування. При цьому не можна застосовувати предмети, які мають запах, оскільки це перешкодить використанню (при необхідності) службово-розшукної собаки, або зробить неможливим взяття проб повітря для консервації запаху злочинця.
Після закінчення статичного огляду місця події, або певної його частини, та фіксації зазначеним способом всього виявленого, слідчий застосовує метод динамічного огляду. При цьому слідчий та інші особи, які беруть участь в огляді, всебічно оглядають окремі предмети, при потребі зрушуючи їх з місця, беручи в руки. При цьому потрібно користуватись гумовими рукавичками, щоб не залишити на предметах своїх слідів. Перед цим потрібно зафіксувати положення предметів, зробивши позначки (наприклад, крейдою). Робиться це для того, щоб при необхідності можна було б відтворити обстановку на місці події. Якщо якийсь предмет — речовий доказ має бути вилучений з місця події для приєднання його до справи, потрібно спочатку визначити його місцезнаходження щодо двох постійних точок.
Наприклад, в кімнаті знаряддя злому фіксується щодо найближчого кутка цієї кімнати і дверей чи вікна.
Під час огляду місця події проводяться вимірювання для складання плану огляду. Точність його залежить від обставин справи. Іноді відстані вимірюються кроками (наприклад, відстань між деревами на місці події, коли самі вони до неї не мають відношення, але їх потрібно нанести на план для загальної характеристики цього місця). В інших випадках вимірювання робляться з точністю до міліметра (наприклад, коли треба зафіксувати відстань від пістолета до руки трупа при підозрі на самогубство) .
Під час огляду слідчий використовує науково-технічні засоби, що є у слідчому портфелі. Крім того, залежно від характеру об'єктів, які підлягають огляду, можуть бути використані комплекти науково-технічних засобів, які є в спеціалістів. Так, при огляді трупа на місці події може бути використаний судовомедичний чемодан, з яким виїжджає на огляд судовий медик. Якщо в огляді бере участь прокурор-криміналіст, використовується комплект його науково-технічних засобів, зокрема, пошукові прилади, силіконова паста «К», розчин перхлорвініла, електронно-оптичний перетворювач тощо.
Одержані під час огляду дані можуть бути використані для проведення паралельно з ним оперативно-розшукних заходів. Не відкладаючи справи до закінчення огляду, слідчий може доручити працівгіикам міліції організувати переслідування злочинця по «гарячих слідах», провести «прочісування» навколишньої місцевості, коли є дані про те, що недалеко від місця події переховується злочинець або знаходяться вкрадені речі. Цим працівникам можна доручити спостереження за місцями можливої появи злочинця (вокзали, пристані, аеропорти тощо).
Оперативним працівникам міліції в разі потреби доручається ще до закінчення огляду терміново повідомити сусідні підрозділи органів внутрішніх справ про прикмети злочинця, вкрадених речей, транспортних засобів, які використовувались під час вчинення злочину тощо
Огляд місця події закінчується узагальненням і оцінкою всіх виявлених даних з метою з'ясування, чи вирішено всі завдання огляду. До цього доцільно залучити понятих, спеціалістів, працівників міліції, прокурора, представників громадськості, які допомагали слідчому під час проведення огляду. Якщо буде встановлено, що якесь із завдань огляду не вирішене, необхідно для контролю ще раз оглянути певні вузли місця події чи окремі об'єкти Контрольний огляд дає змогу усунути всі упущення, які пізніше буде неможливо виправити.
В практиці розслідування зустрічаються випадки проведення повторного огляду місця події, Коли, наприклад, перший огляд був проведений у несприятливих умовах, слідчий може знову оглянути місце події в цілому або його окремі вузли, щоб виявити дані, які могли бути не виявленими раніше. На повторний огляд поширюються всі правила початкового.