- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
План лекції
Вступ
Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
Основні етапи формування криміналістики в Україні У 19 ст. - початку 20 ст.
Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 ст.
Сучасний етап і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
Висновок
ЛІТЕРАТУРА:
Криміналістика: Підручник / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко. - К; 1998 р.
Криминалистика: Учебно - практическое пособие / М.В. Салтевский, Харьков 1997 г.
Ю. Торвальд. Век криминалистики. - М; 1991 г.
И.Ф. Крылов. В мире криминалистики. ПГУ 1989 г.
Криминалистика: Н.П. Яблоков, В.Я. Колдин. МГУ 1990 г.
Криминалистика: Пантелеев, Н.А. Селиванов, М. 1988 г.
Наказ МВС України №682 від 30.08.1999 р. « Про введення в дію настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».
ВСТУП
Криміналістика створила наукові методи розкриття злочинів і як наука виникла в останній чверті 19 століття.
Раніше «головним методом” отримання доказів були тортури, а визнання обвинуваченим своєї вини кращим доказом. Правда формально на початку 19 ст. (1801р.) тортури були скасовані, однак фактично в своїх різновидах продовжували існувати до початку 20 ст.
З цього приводу в середині 20 ст. Міністерство юстиції зацікавилось, яке знаряддя тортур, більше жахливе для злочинців, батіг чи канчук?
Статистика відповідей губернських прокурорів свідчила, що докази злочинної діяльності від злочинців більше ефективно отримувати з застосуванням саме батога.
Тільки після судової реформи 1864 р. поступово почали змінюватись принципи отримання доказів по фактам злочинів. Але нескоро навчились проводити слідчі огляди, вивчення і обслідування доказів, навіть після того, як ці вимоги зайняли ведуче місце в розслідуванні злочинів.
Так огляди місця події і дослідження доказів виконувались без додержання правил наукових відкриттів і методики виявлення і дослідження доказів.
Тому цілком справедливо зроблено висновок німецьким криміналістом Юргеном Торвальдом в науковій праці «Вік криміналістики», що тільки з другої половини 20 ст. почався період розквіту «віку криміналістики».
Ось чому формування предмету науки криміналістики має певний історичний аспект, суть якого до цього часу становить дискусійну проблему.
Вперше про криміналістику, як систему спеціальних знань згадав Гросс Г. у своїй фундаментальній роботі «Керівництво для судових слідчих, як система криміналістики»(1892р.). Це перша робота в якій були ситематизовані накопичені тактичні і метологічні знання про розкриття злочинів, зібрані технічні засоби, які використовувались для цього. Г. Гросс назвав сукупність таких знань системою, а галузь знання що їх вивчає, - криміналістикою. Предмет криміналістики він визначив так: “Криміналістика по своїй суті починається там .., “де встановлюють” .., яким саме способом вчинюються злочини? Як досліджувати ці способи і розкривати їх, які були мотиви, що спричинили до злочину, яка була мета — про все це нам не говорить ні карне право, ні кримінальний процес. Все це складає предмет криміналістики”. Автор першого в Росії підручника з криміналістики І. М. Якімов вважав, що криміналістика “має своїм предметом вивчення найбільш доцільних способів та прийомів використання природничих, медичних і технічних наук при розслідуванні злочинів і вивченні фізичної та моральної особистості злочинця”. Тут технічний аспект предмета криміналістики очевидний, хоча і додається новий напрям — дослідження особистості злочинця.
Криміналістика, так само, як й інші науки, для пізнання свого предмета повинна мати свої методи, котрі мають входити у структуру предмета.
Вперше про це заявив Б. М Шавер, який відзначив самостійність науки криміналістики в її “прийомах і методах виявлення та дослідження доказів, які використовуються з метою розкриття злочинів, виявлення і впізнання злочинця”.
Кінець дискусії про правовий статус криміналістики поклав С П.Мітрічев у 1955 р., коли обгрунтував, що криміналістика — це юридична наука, і вона не вивчає будь-якої правової сторони злочину. Разом з тим вона сприяє розкриттю та розслідуванню злочинів, розробляє засоби і методи збирання і дослідження доказів, і, таким чином, є галуззю юридичних наук. Таке розуміння предмета криміналістики поділяється до нашого часу багатьма науковими школами та окремими вченими, до числа яких належать І. Ф Крилов, І Ф. Пантелєєв, М. О. Селіванов та інші.