Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

ВСТУП

1. Поняття та види слідчих оглядів.

2. Поняття огляду місця події.

3. Підготовка до огляду місця події.

4. Дії слідчого при проведенні огляду місця події.

5. Фіксація результатів огляду місця події.

Л і т е р а т у р а :

1. Федоров Ю.Д. Следственно-оперативная группа на месте происшествия. – Ташкент: ВШ МВД СССР, 1982.

2. Дидковская С.П. Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти. – К., 1980.

3. Смыслов В.И. Осмотр места происшетвия. – М.: ВЮЗИ, 1980.

4. Бокариус Н.С. Первоначальный наружный осмотр трупа при милицейском розыскном дознании. – Харьков, 1925.

5. Федоров Ю.Д. Логические аспекты ОМП. – Ташкент: ВШ МВД СССР, 1987.

6. Осмотр трупа на месте происшествия. – Чебоксары, 1983.

7. Хазиев Ш.А. Технико-криминалистические методы установления признаков неизвестного преступника по его следам: Учеб. пос. / Под ред. Лузгина И.М. – М.: Академия МВД СССР, 1986.

8. Разумов Є.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. – К., 1994.

9. Крылов И.Ф. Следы на месте преступления. – Л., 1961.

Ипакян А.П. Моделирование оперативной обстановки. – М., 1981.

ВСТУП

Слідчий огляд одна з найпоширеніших слідчих дій. До тогож це- основний спосіб безпосереднього сприйняття слідчим обстановки та об’єктів які мають відношення до розслідуваної події.

Слідчі огляди нерозривно пов’язані з вивченим розділом криіналістичною технікою, а також з організацією і методикою розслідування окремих видів злочинів.

Знання і вивчення рекомендацій організації та проведення слідчих оглядів забезпечать більш повне і ефективне розслідування, нададуть змогу процесуально правильно виявити та закріпити доказову інформацію.

Поняття та види слідчих оглядів.

Огляд - це слідча дія, яка проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. У відповідності із ч. І ст. 190 КПК України слідчий може провести огляд місця події, місцевості, приміщень, предметів та документів, а також зовнішній огляд трупа.

Існує кілька класифікацій слідчих оглядів:

• по об’єкту ( огляд місця події, початковий огляд трупа на місці його знаходження, огляд предметів, огляд документів, огляд тварин, огляд приміщень та ділянок місцевості, які не являються місцем події, освідування)

• за часом проведення (первинний та повторний)

• за об’ємом (основний та додатковий)

Зупинимось детальніше на деяких слідчих оглядах.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої складає комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за мотивованою постановою судді. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи майна з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчинені злочину, а також за письмовою згодою володаря огляд може бути проведено без постанови судді. Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.

Зовнішній огляд трупа слідчий зобов'язаний у всіх випадках проводити за участю судово-медичного експерта, а в разі неможливості його виклику - найближчого лікаря і в присутності двох понятих ( ст.192 КПК ).

Освідування- це слідча дія, яка заключається в огляді тіла живої людини ( ст. 193 КПК). Закон передбачає два види освідування: 1).слідче, яке проводить слідчий, і 2).медичне, що проводиться судово-медичним експертом або лікарем. Освідування проводиться при необхідності виявити або засвідчити наявність у обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка особливих прикмет, а також слідів злочину. До особливих прикмет можуть належати родимі плями, татуювання, шрами, рубці. бородавки, відсутність певних частин тіла тощо. Слідами злочину на тілі можуть бути плями крові, слини, залишки пально-мастильних матеріалів, наркотичних або отруйних речовин волосся, текстильні волокна та інше.

Про провадження слідчого освідування слідчий виносить постанову. У раз необхідності судово-медичного освідування, тобто, коли для його виконання потрібн спеціальні знання в галузі медицини, його проводить судово-медичний експерт або лікар за вказівкою слідчого.

Коло осіб, які можуть бути піддані освідуванню, визначені ст. 193 КПК. Це - обвинувачений, підозрюваний, потерпілий і свідок. Згідно ч.І ст. 193 КПК України слідчиі має право особисто провадити освідування, крім випадків, передбачених в законі, коли забороняється бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов'язано необхідністю оголення особи, яка підлягає освідуванню. Оскільки об'єктом освідування є тіло людини, його проведення втручається в права людини на здоров'я, гідність, свободу та особисту недоторканість. закон забороняє будь-які пов'язані з освідуванням дії, що принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я.

Найскладнішим є огляд місця події. Це місцевість чи приміщення, де виявлено подію з ознаками злочину, наприклад, місце, де знайдено труп з ознаками насильницької смерті або виявлено зламану касу, звідки вик­радено гроші тощо. Місце події здебільшого є одночас­но і місцем вчинення злочину. Проте ці місця можуть бути різними, наприклад, коли людину вбито в одному, а труп перенесено в інше місце, де його і знайдено. В таких випадках по одній справі може бути два чи біль­ше місць події і всі вони, в міру виявлення, підляга­ють слідчому огляду.

Наприклад, у справі про вбивство жінки, труп якої було розчленовано і розкидано части­нами, провадилися огляди кожного місця, де знаходи­ли частину трупа, а також і місця вбивства, тільки-но таке встановили.

Щодо зазначених вище інших видів огляду, то вони можуть бути залежно від обставин як самостійними слід­чими діями, так і складовими частинами огляду місця події

Отже, огляд місця події — це слідча дія, яка поля­гає в тому, що слідчий, проводячи розслідування, згідно з вказівками закону, безпосередньо сприймає, досліджує, фіксує і оцінює об'єкти на місцевості або в приміщенні, де виявлено ознаки злочину, з метою знаходження там слідів, речових доказів, з'ясування обстановки і всіх об­ставин, які мають значення для справи.

Огляд місця події провадиться в справах про такі небезпечні злочини, як убивство, зґвалтування, розбій, крадіжки, порушення правил безпеки руху та експлуа­тації автомототранспорту тощо. Від якісного його проведення у значній мірі залежить успіх розсліду­вання.

Основні завдання, які стоять перед слідчим, коли він провадить огляд місця події, випливають із завдань роз­слідування злочину в цілому. Перш за все, це його роз­криття, тобто встановлення факту вчинення і винної особи.

Для цього необхідно з'ясувати:

• на що було пося­гання;

• в чому полягало діяння злочинця і коли та де воно вчинене;

• чим характеризують форми вини, мета та мотиви злочину, хто його вчинив.

• крім того, треба вста­новити характер та розміри заподіяної шкоди, а також причини та умови, які сприяли злочинові

Коло цих питань у кожному випадку може дещо змі­нюватись, залежно від виду злочину і обставин справи.

Наприклад, у справі про крадіжку товарів із крамниці із зламом вікна можуть виникнути питання про те, з якого боку (ззовні чи зсередини) розбито шибку; яким способом це зроблено; чи залишились на ній сліди паль­ців; чи справді вчинено крадіжку товарів або мало міс­це її інсценування; скільки було злочинців; які їхні прикмети, чи не залишились, зокрема, сліди їх ніг або інші сліди; що вони робили в крамниці; чи користувалися там освітленням і яким саме; як пакували і виносили крадені товари; чи були в них транспортні засоби і які саме тощо.

Огляд місця події найчастіше є початковою слідчою дією, яка провадиться після порушення кримінальної справи. В невідкладних випадках огляд місця події мо­же бути проведений до порушення кримінальної справи (ч. II ст. 190 КПК України).

Оглядають місце події у присутності не менше двох понятих. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи (ст. 191 КПК України). В огляді, який провадить слідчий, може брати участь прокурор, який згідно з ст. 227 КПК України вправі провадити його і особисто.

При наявності трупа місце події оглядають з участю судовомедичного експерта, а коли його неможливо вик­ликати, запрошується найближчий лікар (ст. 192 КПК України).

На розсуд слідчого для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, обвинувачений та інші учасники процесу, а також підозрюваний і свідки. Огляд примі­щення провадиться в присутності особи, що займає його, або представника відповідної установи, організації чи підприємства.