Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції з криміналістики.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.81 Mб
Скачать

Лекція по темі № 20

Організація розслідування злочинів. Планування та висунення криміналістичних версій.

План лекції:

  1. Сутність організації розслідування.

  2. Планування розслідування :

  • Поняття та принципи планування.

  • Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.

  • Техніка планування розслідування.

  1. Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.

  2. Прийоми висунення, дослідження і перевірки версій.

Література:

1. Конституція України – К., 1996.

2. Наказ МВС № 745 25.11.92 “Про невідкладні заходи щодо вдосконалення структури і організації діяльності в органах попереднього слідства”.

3. Наказ МВС № 701 від 18.10.1993 “ Про організацію роботи ОВС по розкриттю злочину”.

4. Гончаров І. Бригадний метод розслідування : теорія, практика, шляхи вдосконалення. // Право України. - №5-6. – 1994 – с.20.

5. Ищенко Е.П. Проблемы первоначального этапа расследования преступлений.- Изд. Красноярского университета, 1987.- с. 27-49.

6. Криміналістична техніка і слідча тактика./ За заг ред. Колмакова В.П. – К.: Вища шк., 1973. – 296.

7. Криминалистика: Учеб. для вузов / И.Ф.Герасимов, Л.Я.Драпкин, Е.П.Ищенко и др., Под ред. И.Ф.Герасимова, Л.Я.Драпкина. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 2000. – 672 с.

8. Криміналістика. Підручник для студентів юрид.спец. вищих закладів освіти. – Кол. авторів: Глібко В.М., Дудніков А.Л., Журавель В.А. та ін./ За ред. Ю.Ю.Шепітько . – К.: Видавничий Дім ”Ін Юре”, 2001. – 684 с.

9. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001, - 368 с.

10. Ларин А.М. От следственной версии к истине. Я следователь. – М.: Юридическая литература, 1991. – с. 143-188.

1. Сутність організації розслідування.

Діяльність по розкриттю і розслідуванню злочинів по­требує чіткої організації. Організація роз­слідування передбачає певні рівні діяльності по розкрит­тю, розслідуванню та запобіганню злочинів. Зазначимо основні з них.

1) Вищий рівень— система заходів, яка забезпечує ефектив­ність функціонування елементів системи і досягнення відповідної мети. Організація розслідування виступає як спе­цифічна форма діяльності усіх компетентних органів дер­жави, тобто органів дізнання і досудового слідства усіх ві­домств;

2)Управлінський рівень — управління певним видом діяльно­сті. Це комплекс заходів, що забезпечують оптимальну структуру органів розслідування, необхідний рівень управ­ління ними, ефективність їх діяльності, вдосконалення за­собів та методів. Організація розслідування у цьому разі виступає як основна функція слідчого апарату одного ві­ домства;

3) Методичний рівень— організація розслідування конкрет­ного злочину. Це комплекс заходів щодо створення оптимальних умов для визначення і застосування найбільш ефективних і доцільних криміналістичних рекомендацій;

4) Тактичний рівень— організація проведення окремої слід­чої дії або організаційно-технічного заходу.

Організація розслідування, як певний процес означає:

- своєчасну розробку узгодженого плану заходів правоохоронних органів; - налагодження належної взаємодії у процесі розслідування між слідчим, оперативними працівниками, фахівцями;

- забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою чи бригадою;

- проведення регулярних оперативних нарад ;

- налагодження систематичного обміну інформацією та звітністю про результати роботи слідчої групи і кожно­го слідчого;

- забезпечення необхідних умов праці;

- забезпечення своєчасної розробки і виконання пла­нів розслідування по кожній кримінальній справі;

- здійснення інших організаційних заходів для ус­пішного розкриття і розслідування злочинів.1

Таким чином, рішення організаційних питань, що виникають у процесі розслідування злочинів, являє собою один з найважливіших напрямків слідчої діяльності. У його зміст входять: визначення організаційно-управлінської форми розслідування, оптимальної для конкретної ситуації, що склалася по кримінальній справі; розподіл обов'язків між учасниками розслідування; забезпечення взаємодії й обміну інформацією. Першочерговими являються рішення, спрямовані на створення організаційно-управлінської структури розслідування, що забезпечує ефективне досягнення кінцевих та проміжних цілей. Основними формами цієї структури є:

1) одноособове розслідування злочинів ;

2)бригадний метод розслідування, що забезпечує досягнення основних цілей у випадках великої складності і трудомісткості кримінальних справ (значна кількість епізодів і обвинувачених, великий обсяг роботи, необхідність паралельного виконання багатьох слідчих дій і т.ін.);

3) провадження розслідування слідчо-оперативними групами по найбільш складним для розкриття тяжким злочинам. Створення слідчо-оперативних груп доцільно в ситуаціях, що вимагають багатьох розшукових та пошукових дій по виявленню джерел і носіїв інформації, обвинувачених, які ухиляються від слідства, викрадених цінностей, встановленню даних про особистість злочинця, виявленню нових епізодів суспільно небезпечних діянь.

До числа найважливіших організаційних заходів відноситься використання допомоги експертів і фахівців. Так, при розслідуванні кримінальних справ про розкрадання, хабарництво, завуальованих економічних злочинах першорядного значення набувають: інвентаризації, ревізії і різні контрольні й аудиторські перевірки, підготовка і проведення судово-бухгалтерських, будівельних, товарознавчих і інших експертиз. При розкритті вбивств, зґвалтувань, розбійних нападів, грабежів і крадіжок велику роль відіграють трасологічні, дактилоскопічні, судово-медичні, біологічні, балістичні дослідження, експертиза мікрочасток і т.ін. Організаційні рішення, у тому числі і по структурі розслідування, повинні бути не тільки правильними за їх змістом, але і своєчасними за розробкою, прийняттю, призначенню компетентних виконавців і реалізації.

Виникненню складних слідчих ситуацій нерідко сприяють численні організаційно-управлінські труднощі. До них найчастіше відносяться такі негативні фактори, як значний дефіцит часу, велика трудомісткість деяких процесуальних дій, відсутність раціональної послідовності в їхньому проведенні, нерівномірність у навантаженні слідчих, необхідність виконання великої за обсягом роботи у стислі терміни, низький рівень взаємодії учасників розслідування й ін.

Отже, важливим методом подолання управлінських і організаційних труднощів є створення чіткої системи взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими підрозділами, органами дізнання, а також з експертами, фахівцями, засобами масової інформації, громадськістю.