Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.

Розрізняють умовно чотири стадії ідентифікаційного дослідження рукописів:

I - попереднє дослідження;

II - роздільне дослідження;

III - порівняльне дослідження;

IV - оцінка результатів і формулювання висновків.

При попередньому дослідженні експерт перевіряє наявність наданих матеріалів і оцінює їх достатність для провадження експертизи, усвідомлює поставлені питання, знайомиться з документом у цілому, потім із конкретним об'єктом (текстом, його частиною, або підписом). На другій стадії роздільно виявляються й аналізуються ознаки листа в досліджуваному документі і зразках. На третій стадії здійснюється співставлення виявлених ознак листа: загальних і часткових, що збігаються і розрізняються. Експерт звертає увагу на частоту повторення різних варіантів рухів при виконанні тих самих літер як у досліджуваному рукописі, так і в зразках почерку передбачуваного виконавця. Найбільше ідентифікаційне значення мають часткові ознаки , що рідко зустрічаються. Роздільне і порівняльне дослідження супроводжуються складанням розробок і таблиць ознак. У заключній стадії дається оцінка ознак, що збігаються і розрізняються. У своєму висновку експерт повинний пояснити їх походження, спираючись на внутрішнє переконання і сформулювати висновок - дати чіткі і конкретні відповіді на поставлені слідчим питання.

Техніко-криміналістичне дослідження документів.

У слідчій практиці найчастіше виникає необхідність встановлення істинності документів, визначення часу, способів і засобів їх виготовлення, виявлення в них ознак підробки, виявлення невидимих і слабковидимих записів, відновлення змісту вицвівших, спалених документів. У цих цілях проводиться їх техніко-криміналістичне дослідження, в основі якого лежать методи і засоби, спеціально розроблені криміналістикою, а також запозичені з хімії, фізики, поліграфії, інших природних і технічних наук. За допомогою техніко-криміналістичного дослідження документів вирішуються діагностичні і ідентифікаційні задачі. До найбільше важливих з них відносяться:

- визначення способу виготовлення документів або їх окремих частин, реквізитів;

- встановлення факту і способу зміни першо-початкового змісту документа;

- виявлення слабковидимих і невидимих, у тому числі залитих, заклеєних, закреслених записів, а також текстів пошкоджених (спалених, вицвівших і т.п.) документів;

- встановлення родової (видової) приналежності матеріалів документів, їх ідентифікація;

-визначення часу виготовлення документів або їх

частин (абсолютного і відносного);

- ідентифікація технічних засобів, що використовувалися для виготовлення або копіювання документів.

Види технічного дослідження документів прийнято розрізняти по безпосередніх об'єктах дослідження: паперів, підписів, друкованих текстів, відбитків печаток і т.п.

Стосовно задач і об'єктів технічного дослідження документів розроблені спеціальні методики, що застосовуються безпосередньо слідчим в порядку огляду і попереднього дослідження документів і при проведенні експертиз.