2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.

Робота з документами в розкритті і розслідуванні злочинів починається з їхнього слідчого огляду, успіх якого забезпечується дотриманням ряду правил. Працювати з документами при їхньому виявленні рекомендовано в рукавичках або з використанням пінцета, оскільки невідомо, які сліди на них є і де вони розташовані. Не дотримання цього правила може призвести до ушкоджень або появи нових слідів, що не відносяться до злочину. Не можна брати документ мокрими руками, класти його на вологі або забруднені предмети. На письмових документах не можна робити написів на лицьовій або зворотніх боках. Не варто перегинати листи в місцях, що не збігаються з уже наявними перегинами, тому що число і розташування складок має значення для з'ясування характеру й умов виконання записів, є одним із відмінних ознак документа.

Вологі документи просушують при кімнатній температурі в розправленому виді. Документ, що приєднується до справи не можна підшивати за краї. Доцільно помістити його в розправленому виді або складеним по вже наявних складках у конверт між листами чистого щільного паперу або картону. Необхідні написи на конвертах робляться до поміщення в них документів. Магнітні стрічки ЕОМ, магнітні диски комп'ютерів, аудіо-відео касети варто оберігати від впливу поля постійних або перемінних магнітів, а також приладів, що випромінюють магнітні хвилі (генератори, радіоприймачі, телевізори і тому подібне).

Вивчення документа рекомендується починати з встановлення його призначення, з'ясування основного тексту і наявних на ньому інших записів (резолюцій, позначок). При цьому визначається відповідність утримання і цільового призначення документа. Якщо виникають сумніви в істинності, то варто ознайомитись з зразком аналогічного справжнього документа. Крім того, вивчається стан лицьової і зворотних боків, країв документа. Коли документ заповнений від імені юридичної особи, то належить звернути увагу на відповідність форми бланка, відбитків печатки, фотознімків, захисної сітки аналогічним реквізитам у справжньому документі для встановлення ознак підробки. Такими ознаками, зокрема, можуть бути:

• невідповідність форми, кольору і реквізитів;

• суперечливість змісту, орфографічні помилки, нестандартний шрифт, використання бланків, печаток, які вийшли з вжитку;

• сліди механічного впливу (при підчистці записів відбувається розволокнення або відшарування паперу, при травленні або змиванні тексту хімічними реактивами папір стає тонким, на ньому з'являються розмиви, плями);

• сліди дописок або внесення записів на місці усуненого тексту (невиправдано збільшені або зменшені проміжки між словами, рядками, незвичайне їхнє розташування);

• сліди підробки шляхом композиції (вклейка цифр, переклейка фотографій або частин і т.п.) у вигляді незбіжних ліній захисної сітки, елементів печаток, якості фотопаперу;

• сліди підробки відбитків печаток і штампів, які визначаються по нерівності ліній, штрихів літер,у їхньому різному розмірі, по неоднаковому розташуванню осьових ліній літер щодо напрямку радіуса в круглих печатках і розбіжності осьових ліній літер перпендикуляру до лінії рядка в штампах;

• сліди підробки підписів (хвилястість ліній, що з’являється в результаті уповільнення руху руки, наявність перерв у штрихах, розпливів і точок на них, викликаних припиненнями руки при копіюванні і т.п.);

• сліди при монтажі аудіо- і відеомагнитних стрічок (ознаки склеювання, різне по тембру і силі звуку, сторонні шуми).

При огляді і попередньому дослідженні документів застосовуються технічні засоби і методи, що виключають ризик ушкодження документа. Частіше усього для цього використовуються методи візуального вивчення з використанням визначених прийомів і застосуванням науково-технічних засобів, а також на просвіт. У якості джерела освітлення застосовуються настільні лампи, електроліхтарі, спеціальні освітлювачі (типу ОН-17) або натуральне освітлення. При необхідності можна скористатися лупами, наявними в слідчій валізі, світлофільтрами. Особлива увага звертається на ознаки підробки (підчищання, травлення, дописки і т.п.), на виявлення інформації, що може бути використана в пошуковій роботі й у процесі доведення доказів.

Оскільки документ є речовим доказом, результати його огляду (відповідно до вимог ст. 195 КПК України) повинні бути відбиті в протоколі огляду, де вказується його повне найменування, основні реквізити, розмір, колір паперу, стан її поверхні, характер країв, наявність ушкоджень, вид і колір барвників, тексту і та ін.

Документ може бути сфотографований. Фотознімки разом з оригіналом прилучаються до протоколу огляду.

По другому питанню лекції можна зробити висновок, що слідчий огляд документів як самостійна слідча дія необхідна в тих випадках, коли документ не було оглянуто в ході огляду місця події, в ході проведення яких документ було виявлено або передано слідчому підозрюваним, звинуваченим, потерпілим або свідком.

Докумети, що вилучаються по кримінальній справі, вимагають від слідчого застосування всіх належних заходів для запобігання їх ушкоджень чи будь-яких змін.

Огляд документів складається з двох етапів: спочатку вивчається зміст документа з метою виявлення можливих протирічь, на другому етапі з’ясовується чи підлягав документ будь-яким змінам, що в свою чергу вже становить попереднє дослідження документів.

Під час слідчого огляду і попереднього дослідження документів у багатьох випадках слідчому можуть допомогти спеціалісти, особливо під час огляду електрографічних копій, друкованих текстів, об’єктів не документного характеру з відбитками печаток, нанесених в надзвичайних умовах і інших.