
- •Лекція По темі №1 “Предмет, система і задачі криміналістики, її місце серед інших наук”
- •Висновки
- •1. Предмет науки криміналістики
- •2. Завдання криміналістики
- •3. Система криміналістики
- •4. Закони розвитку науки криміналістики
- •Лекція по темі №2 «Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні».
- •1. Історія розвитку та становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів (історичний аспект криміналістики).
- •2. Основні етапи формування криміналістики в Україні в 19 - на початку 20 століття.
- •3. Шляхи розвитку криміналістики в Україні в 20 столітті.
- •4.Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
- •Лекція по темі №4 «Теорія механізму вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності».
- •Криміналістичне поняття злочинної діяльності та її види
- •Лекція по темі №4 Методологічні основи та методи криміналістики і криміналістичної діяльності»
- •3. Закони розвитку науки криміналістики.
- •2. Поняття і сутність методологічних основ криміналістики.
- •2. Закони розвитку науки криміналістики
- •3. Криміналістичний метод, поняття та класифікація
- •Лекція по темі №6 «Криміналістична ідентифікація».
- •1. Поняття, завдання і сутність криміналістичної ідентифікації та її види
- •2. Встановлення групової належності і діагностики, їх значення.
- •Л е к ц і я по темі №7 «концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей»
- •1. Поняття, зміст, значення і система криміналістичної техніки.
- •4. Засоби і методи експертного дослідження слідів злочинів та інших речових доказів
- •5. Перспективи розвитку засобів і методів криміналістичної техніки
- •Лекція по темі №9 «Судова фотографія та відеозапис »
- •1. Короткий нарис історії фотографії. Криміналістична фотографія: поняття, значення, система
- •2. Методи фіксуючої фотографії. Застосування фотографії при провадженні слідчих дій
- •3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
- •4. Застосування відеозапису в процесі розкриття і розслідування злочинів
- •Лекція по темі №12 “Криміналістичне вчення про сліди”
- •1. Загальні положення трасології. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення.
- •Сліди людини (антропоскопія)
- •Сліди транспортних засобів та інших знарядь скоєння злочину, що вивчаються трасологією
- •Лекція по темі №10 «Розшук і ототожнення людини за зовнішніми ознаками»
- •1. Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація.
- •I. Анатомічні (статичні) ознаки.
- •II Функціональні (динамічні) ознаки.
- •Поняття “словесного портрета”. Правила опису зовнішності людини по методу “словесного портрета”
- •Джерело отримання інформації про ознаки зовнішності відомих і невідомих осіб
- •По темі №13-14 «Криміналістичне дослідження документів та письма».
- •1. Поняття, предмет і задачі криміналістичного дослідження документів.
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів.
- •3. Прийоми криміналістичного дослідження документів. Криміналістичне дослідження рукописів.
- •Використання почерку для розшуку і ідентифікації виконавців рукописів.
- •Загальна інформація про методику проведення почеркознавчої експертизи.
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •Встановлення факту зміни документів.
- •Дослідження відбитків печаток і штампів.
- •Встановлення змісту пошкоджених документів.
- •Дослідження машинописних текстів
- •Криміналістичне дослідження фото-, кіно-, відеодокументів.
- •Криміналістичні обліки документів.
- •Лекція по темі №16 «Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і слідів їх використання».
- •Вступне слово
- •1. Поняття, предмет дослідження судової балістики і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття вогнепальної зброї та її кваліфікація і криміналістичне дослідження патронів
- •Криміналістичне дослідження патронів
- •Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
- •Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання
- •1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
- •Кримінальна реєстрація
- •2. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
- •Дактилоскопічні обліки.
- •Колекції знарядь зламування.
- •Картотеки слідів взуття.
- •Картотеки слідів транспортних засобів (протекторів шин).
- •Колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки)
- •Обліки підроблених грошових знаків, цінних паперів та бланків документів, які виготовлені поліграфічним способом
- •Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку, особливості ведення окремих видів обліків.
- •Лекція по темі №19 «кОнцептуальні положення криміналістичної тактики»
- •2. Криміналістична тактика.
- •3. Тактика провадження слідчих дій.
- •Лекція по темі № 20
- •1. Сутність організації розслідування.
- •2. Планування розслідування.
- •2.1. Поняття та принципи планування.
- •2.2. Етапи процесу планування та елементи плану розслідування.
- •План розслідування
- •Розділ 1.
- •Розділ II
- •1. Найменування версії чи епізода
- •3.Сутність поняття криміналістичної версії. Класифікація та побудова версій.
- •Лекція по темі № 21 «Організація та тактика слідчого огляду».
- •Поняття та види слідчих оглядів.
- •Підготовка до огляду місця події
- •Тактика проведення огляду місця події.
- •Фіксація результатів огляду місця події
- •Лекція по темі№ 23 «Організація і тактика обшуку та виїмки »
- •1. Поняття, види та задачі обшуку і виїмки. Підстави проведення обшуку і виїмки.
- •2. Загальні положення тактики обшуку
- •Особистий обшук
- •Детальна стадія
- •Обмір приміщень і предметів Визначення місць зберігання відшуканих предметів
- •Особливості тактики проведення виїмки.
- •Лекція по темі №25 «Організація і тактика допиту та очної ставки»
- •1. Поняття, види і завдання допиту.
- •2. Загальні положення процесуального характеру.
- •3. Організаційно-методичні засади і підготовка до допиту.
- •4. Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.
- •Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •Лекція по темі № 26 “Організація та тактика пред’явлення для впізнання”
- •1. Поняття та види пред'явлення для впізнання
- •2. Загальні правила пред'явлення для впізнання
- •3. Попередній допит суб’єкта впізнання
- •4. Підбір об'єктів, серед яких буде пред'явлено такий, що цікавить слідство, та їх пред'явлення
- •5. Вибір умов і місця пред'явлення для впізнання
- •6. Підбір учасників
- •7. Застосування технічних засобів.
- •8. Особливості пред'явлення для впізнання предметів.
- •Пред'явлення для впізнання людей
- •8.1.1. Впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають
- •Впізнання за голосом і особливостями мови
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •9. Пред'явлення для впізнання тварин (птахів)
- •10. Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості, приміщень і будівель
- •Лекція по темі № 27 «Організація і тактика відтворення обстановки і обставин події».
- •1. Поняття, завдання і види відтворення обстановки і обставин події.
- •Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події
- •Перевірка показань на місці
- •3. Фіксащя відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів
- •Лекція по темі № 29 «Тактика підготовки і призначення судових експертиз»
- •1.Судова експертологія і судова експертиза, поняття, сутність, задачі, класифікація.
- •2. Організація і можливості судової експертизи в Україні
- •Проведення експертиз в системі мвс (ндекц)
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз.
- •Підготовка та підбір матеріалів
- •Тактичні прийоми отримання зразків.
3.Дослідницька фотографія. Застосування фотографічних методів дослідження речових доказів.
Судово-дослідницька фотографія використовується в трьох основних цілях: для одержання фотографічним шляхом матеріалів для порівняльного дослідження, для проведення порівняльного дослідження об'єктів по фотозображенням, для виявлення невидимого (погановидимого) і розходжень деталей в об'єктах. Оскільки для досягнення перших двох цілей застосовуються головним чином викладені раніше в даній лекції методи, зупинимося на методах виявлення невидимого. У своїй більшості це фотозйомка при особливих умовах освітлення. При цьому, в основному, застосовують прийоми виявлення рельєфної структури слідів за допомогою тіней (тіньова зйомка) і виявлення безбарвних плям, слідів, штрихів за рахунок різного відбитка сліду і тієї поверхні, на якій він знаходиться (зйомка що рефлектує сліди).
Тіньова зйомка служить для виявлення рельєфу предметів. Тіні, що утворяться при правильно обраному джерелі світла і його положення щодо об'єкта, окреслюють контури деталей. Довжина тіней буде залежати від глибини рельєфів і кута падіння світла на об'єкт. Чим вище рельєф і гостріше кут падіння світла на об'єкт, тим довше тіні. А від цього залежить чіткість і повнота виявленого рельєфу елементів структури об'єкта. Знайти розмір кута джерела світла можна лише досвідченим шляхом. У ряді випадків для кращого виявлення рельєфу варто використовувати декілька джерел світла, при цьому необхідно правильно визначити й умови зйомки. Наприклад, при зйомці у світлі, яке косопадає, різко падає освітленість у міру нахилу пучка світла, і тому експозицію доводиться значно збільшувати проти розрахункової або одержуваної за допомогою экспонометричних пристроїв.
Фотозйомка слідів, що рефлектують, застосовується при зйомці
слідів, що знаходяться на дзеркально відбиваючих гладких поверхнях: склі, полірованому дереві, шліфованому металі, а також на вологих поверхнях. Як відомо, дзеркальний відбиток світла підпорядковано правилу - кут падіння світла дорівнює куту відбивання.
Найбільший ефект при зйомці слідів на дзеркальновідбиваючій поверхні може бути отриманий за допомогою спрямованого світла від спеціальних освітлювачів типу (ОИ), що дають пучок світла. Оптимальний кут падіння світла і точка зйомки (положення фотоапарата) знаходять досвідченим шляхом у процесі наводки на різкість. Апарат повинен бути дзеркального типу.
Фотографування в ультрафіолетових променях дозволяє виявити сліди травлення, прочитати витравлені, змиті, залиті і написані симпатичним чорнилом тексти, встановити сходні на перший погляд речовини і матеріали. Цей метод дозволяє також виявити дописки, виправлення, виконані іншими барвниками, а також визначити послідовність нанесення двох пересічних штрихів, один із яких нанесено графітним олівцем. Графіт добре відбиває ультрафіолетові промені, що дозволяє відрізнити графітні штрихи від штрихів копіювального паперу, що відбивають ці промені в багато разів слабіше і, люмінесценція цих барвників буде різною. Ультрафіолетові промені дають можливість виявити розходження між чорнильними й олівцевими штрихами одного кольору, але написаними у різний час, або різними по хімічному складу барвниками; виявити сліди різних речовин на тканинах і інших об'єктах; встановити розходження скла по пропусканню ними ультрафіолетових променів (УФЛ) і т.ін. В якості джерела УФ променів використовують ртутні лампи, іноді кварцові, ксенонові і водорідні лампи. Оскільки більшість цих джерел виділяють поряд з УФ і видимі промені, для їхньої фільтрації застосовують світлофільтри УФС, що пропускають ультрафіолетові промені і поглинають всі інші.
Фотографування в інфрачервоних променях засновано на властивостях цих променів проникати через речовини, що для видимих променів непрозорі. Фотографування в інфрачервоних (ІК) променях застосовують:
- для виявлення записів, виконаних барвниками, які поглинають ІК промені (графіт, чорна туш, чорна типографська фарба, чорна стрічка пишучих машин і чорний копіювальний папір) і залитих барвниками, прозорими для цих променів;
- для виявлення ознак підробки підписів, відбитків печатей і штампів, перекопійованих через копіювальний папір або тиском, попередньо перемальованих олівцем, а потім обведених чорнилом;
- для виявлення текстів на спалених документах, якщо ці тексти були виконані речовинами, що поглинають ІЧ промені (графіт, чорна типографська фарба і т.ін.);
- для диференціювання штрихів записів із метою вирішення питання про дописки або виправлення цифр;
- для відновлення підчищених або погано видимих по інших причинах записів, якщо вони виконані речовинами, поглинаючими інфрачервоні промені;
- для виявлення і фіксації схованих і погановидимих кровопідтьоків на тілі людини, що впровадилися під шкіру сторонніх тіл (наприклад, дробу), а також для виявлення слідів пострілу (кіптяви, порошинок що впровадилися) на предметах темного кольору.
Для фотографування в ІЧ променях необхідні потужні джерела (200, 300, 500 вт.), у яких спектр містить багато інфрачервоних променів, спеціальні світлофільтри і спеціальні інфрахроматичні, чутливі до інфрачервоних променів.
Зображення, що спостерігається за допомогою електронно-оптичного
перетворювача, також може бути сфотографовано. Тому що на екрані електронно-оптичного перетворювача створюється видиме зображення, то воно може бути сфотографоване на звичайних фотоматеріалах.
Зйомка в рентгенівських променях застосовується для зйомки ряду об'єктів без їхнього розкриття або розбирання. Фотозйомка здійснюється без фотоапарата. Джерело рентгенівських променів встановлюють над об'єктом, що поміщають на касеті з рентгенівською плівкою. Замість касети можна використовувати пакет із чорного паперу або інший світлонепроникний матеріал. Після експозиції плівку оброблюють звичайним способом. Крім викладеного контактного способу зйомку можна робити і звичайним фотоапаратом з екрану криптоскопу рентгенівського апарата.
Кольоророздільна фотографія застосовується для виявлення малих розходжень об’єктів зйомки. До виявлення тіньового контрасту при криміналістичних дослідженнях вдаються для того, щоб прочитати втиснені тексти, установити підчищання, дописку і виправлення, виконані барвником, несхожим на барвник основного тексту. Кольророзділення дає можливість виявити сліди крові й інших речовин на одязі й інших об'єктах. При кольоророздільній зйомці один якийсь колір виділяється за рахунок видалення інших. Щоб одержати зображення у визначеній зоні спектра, використовуються світлофільтри.
Існує правило, по якому підбирають необхідний для зйомки світлофільтр – 1 для посилення колірного контрасту беруть 1 світлофільтр того ж кольору, що й основна площа. В кожному конкретному випадку світлофільтр підбирають досвідченим шляхом.
Одним з умов якісного розслідування злочинів є широке використання при збиранні й оцінці доказів науково-технічних засобів і спеціальних пізнань. Нерідко спеціальні пізнання застосовуються у формі експертиз.
Поряд із традиційними криміналістичними експертизами - такими як експертиза з метою ідентифікації особистості по рисах зовнішності і встановлення тотожності предмета по його зображенням на фотографічному знімку, на практиці одержує розповсюдження і судово-фотографічна експертиза, що покликана вирішувати питання, зв'язані зі способами, засобами, умовами виготовлення і вивчення утримання фотографічних знімків, встановлені на основі спеціальних пізнань в області криміналістики і фотографії при розслідуванні кримінальних справ і розгляді їх судом.
У процесі дослідження фотографічних знімків є можливим встановлення способу виготовлення зображення і друкування фотознімків, ототожнення негативів і позитивів по відбиткам, встановлення фотографічного монтажу, встановлення засобів фотографічної техніки, що застосовуються для їх виготовлення.
Результати дослідження фотографічних знімків допомагають визначенню місця проведення фотознімків і кола осіб, причетних до фотографічного процесу.
Іноді в процесі дослідження доводиться відновлювати фотографічне зображення. Ця необхідність виникає при дослідженні старих фотознімків або у випадку навмисного псування фотознімків злочинцем. Звичайно відновлення проводять для того, щоб можна було побачити зіпсоване зображення і з достатньою достовірністю судити про зміст знімка. Знімки ,що направляються на експертне дослідження необхідно відповідним чином упакувати в конверт і додати пояснювальні написи. Дуже старі фотознімки потрібно положити між двома листами картону, обклеїти по краях липкої стрічкою і, завернувши в папір, помістити в конверт.