Тема 2. Характер впливу забруднення середовища на зустрічальність лишайників (складена по роботах багатьох авторів)

Таблиця 2  Характер впливу забруднення середовища на зустрічальність лишайників (складена по роботах багатьох авторів) 

Зона забруднення	Оцінка зустрічальності лишайників	Забруднення повітря сірчистим газом, мг / м 3	Оцінка забруднення
1	Лишайники на деревах і каменях відсутні	Більше  0,3-0,5	Сильне забруднення
2	Лишайники також відсутні на стовбурах дерев і каменях. На північній стороні дерев і в затінених місцях зустрічається зеленуватий наліт водорості плеврококкус	Близько 0,3	Досить сильне
3	Поява на стовбурах і біля основи дерев сіро-зеленкуватих твердих накипних лишайників леканори, фісціі	Від 0,05 до 0,2	Середнє
4	Розвиток накипних лишайників-леканори та ін, водорості плеврококкуса, поява листуватих лишайників (пармелія)	Не перевищує 0,05	Невелике
5	Поява кущистих лишайників (еверніі, уснеі)	Малий вміст	Повітря дуже чисте

Тема 3. Ліхеноіндікація забруднення повітря (якісна оцінка).

На підставі емпірично встановлених якісних критеріїв, заснованих на фактах наявності - відсутності певних типів лишайників, виділяють зони з різним ступенем забруднення (таблиця 3). 

Таблиця 3  Зони з різним ступенем забруднення 

Зона	Забруднення	Наявність (+) або відсутність (-) лишайників
		рунисті	лістоватие	накипні
1	Немає	+	+	+
2	Слабке	-	+	-
3	Середнє	-	-	+
4	Сильне (лишайникова пустеля)	-	-	-

У обстежуємому районі вивчається обростання лишайниками стовбурів та гілок дерев, каменів, стін будинків тощо, і по таблиці визначається ступінь забруднення повітря. 

Тема 4. Біоіндикація газодимових забруднень за станом хвої сосни  При обстеженні пошкоджень хвої основними параметрами є приріст пагонів, темні верхівкові некрози хвої, тривалість життя хвої сосни. Обстеження можна проводити цілий рік.  По карті району (області) намічаються точки обстеження, при цьому чим вище антропогенне навантаження, тим ближче один до одного вони повинні бути розташовані (1,5-3 км). У малозабруднену місцевості точки обстеження можуть бути віддалені один від одного на відстань до 10-15 км. Робота планується так, щоб усі вивчення наміченої території провести протягом 2-4 днів.  У точці обстеження знаходять молоді сосни, які ростуть на відкритому місці (поляни, узліссі, просіці, вирубці). З них вибираються 5 молодих дерев заввишки 1-1,5 м, стоять один від одного на відстані 10-20 м. Якщо всі дерева дуже високі, то обстеження проводиться з використанням одного з бічних пагонів четвертої зверху мутовки.  Визначення класу пошкодження і всихання хвої. Некрози зазвичай з'являються навесні, відразу після утворення хвої, а потім збільшуються незначно. Некротичні реакції у дерев, що знаходяться на продуваються місцях, виражені сильніше, ніж у випадку густого насадження.  Об'єктом обстеження є верхівкова частина стовбура. Уважно оглядається хвоя (малюнок 1) ділянки центрального пагона (другого зверху) попереднього року і за шкалою визначається клас пошкодження і всихання (таблиця 4) (слід мати на увазі, що шипики на кінці хвої завжди більш світлий, тому його забарвлення не повинна впливати на оцінку ступеня ушкоджень). 

Малюнок 1. ^ Види пошкодження і всихання хвої: а - хвоя без плям (КП 1), немає сухих ділянок (КУ1), б - хвоя з невеликим числом дрібних плям (КП2), немає сухих ділянок (КУ1); в - хвоя з великим числом чорних і жовтих плям (КП 3), усох кінчик 2 -5 мм (КУ2); г - всохла третину хвої (КУ 3); д - всохла більше половини довжини хвої (КУ 4); е - вся хвоя жовта і суха (КУ 4); КП -клас пошкодження (некрози); КУ - клас всихання хвої. 

Таблиця 4.  Визначення класу пошкодження і всихання хвої 

Клас	Вид пошкодження і всихання хвої
	а	б	в	г	д	е
Пошкодження хвої (некрози)	1	2	3	-	-	-
Всихання хвої	1	1	2	3	4	4

Визначення тривалості життя хвої. Тривалість життя хвої оцінюється при обстеженні верхівкової частини стовбура за останні роки: кожна колотівка, рахуючи зверху, - це рік життя. Визначається скільки років зберігається хвоя (максимальний вік хвої), причому якщо на самому нижньому з охвоенние ділянок частина хвої опала, то оцінюється приблизна частка збереглася. Таким чином, повний вік хвої визначається числом ділянок стовбура з повністю збереженою хвоєю плюс частка збереженою хвої на наступному за ним ділянці. Наприклад, якщо верхівкова частина і дві ділянки між мутовкамі повністю зберегли хвою, а на наступному ділянці збереглася її половина, то показник тривалості життя хвої 3 + 1/2 = 3 1/2.