Приклад побудови таблиці

Таблиця 1.2

Для обрахунку отриманих даних студент може використовувати формули. Формули в науковій роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «П р и м і т к и» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Під час написання роботи треба посилатися на джерела, матеріали або окремі результати, що наведені в ній. Коли використовують матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді потрібно точно вказати номери сторінок на які є посилання.

Посилання на джерела треба зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...у працях [1—7]...», чи «...на думку різних авторів [2, 6, 9, 21, 34]...». Коли необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки, відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання повинен відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору варто наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та перекручень думок автора, пропуск слів, речень, абзаців; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) треба бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Увага! Дипломні роботи без посилань до захисту не допускаються.

Заключна частина роботи вміщує в концентрованому вигляді основні результати дослідження та висновки. Найважливішою частиною її є пропозиції і методичні рекомендації. Якщо вони носять вигляд рекомендованого конкретного документа, розміщеного в додатках, то в заключній частині доцільно дати його опис, обгрунтування доцільності впровадження в практику і гіпотетичну оцінку ефективності.

Логічним завершенням дипломної роботи є висновки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки слід подавати у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Висновки і пропозиції, що наводяться в окремому розділі дипломної роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження, коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті наукової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму соціальної роботи, які було детально обґрунтовано в практичній частині роботи. У висновках не можуть з'явитися пропозиції, які не було розглянуто у роботі. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного функціонування систем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

У загальних висновках (зумовлюються змістом курсової роботи) узагальнюються основні теоретичні і практичні результати дослідження, стисло формулюються найважливіші рекомендації щодо їх практичного втілення. У висновках підводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначаючи їх вагомість для удосконалення практики та розв'язання різних соціальних проблем. Загальні висновки починаються з невеликої преамбули (вступу). Висновки нумерують за кількістю написаних параграфів. Висновки повинні узгоджуватися з метою та завданнями наукового дослідження. Кожен з висновків структурно містить констатуючу та конструктивну частини. При формулюванні висновків бажано уникати стилю рецензента. Зміст роботи слід викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують текст описами, довгими математичними розрахунками.

Обсяг висновків і пропозицій не має перевищувати 5 сторінок. Щодо кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому. Достовірність висновків загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ в яких проводиться дослідження.

Після закінчення прийнято розміщувати бібліографічний список використаної літератури. На більшість наукових джерел, що представлені в бібліографії, повинні бути посилання в тексті наукової роботи. Вся бібліографія подається в алфавітному порядку і мають бути оформлені з урахуванням усіх сучасних вимог до бібліографічного опису. У списку наукової літератури повинні переважати новітні видання.