2.8 Використання банківських кредитів на підприємстві.

Підприємства у сучасних умовах господарювання систематично залучають позикові кошти. З цією метою укладається кредитний договір між установою банку і підприємством, в якому визначаються об’єкти кредитування, умови одержання та погашення позик, включаючи плановий розмір кредиту,відсоткові ставки плати за кредит, умови та розміри їх підвищення та зниження, розмір власних обігових коштів, що використовуються підприємством на формування матеріальних запасів і виробничих витрат, забов’язання підприємства за заставою цінностей, що кредитуються, джерела погашення позики, терміни на які вони надаються, та інші умови кредитування.

Підприємством СТОВ «Пологівське» за рахунок кредиту, при відсутності грошових коштів на рахунках в банках оплачуються матеріальні цінності, що надійшли від постачальників, товари, послуги, відкриваються акредитиви та лімітовані чекові книжки, для розрахунків за кредитовані цінності та послуги.

Виплата кредиту здійснюється установою банку шляхом перерахування грошових коштів з рахунків у банках підприємства на рахунок банку.

2.9 Інвестиційна діяльність підприємства.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

До руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності відносяться:

• Платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

• Надходження коштів від продажу необоротних активів;

• Надання позик іншим підприємствам;

• Надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

На підприємстві СТОВ «Пологівське» інвестиційна діяльність здійснюється за рахунок надходження коштів від продажу необоротних активів та реалізуються на придбання необоротних активів.

2.10 Аналіз фінансової діяльності підприємства.

Загальний фінансовий результат від господарської діяльності підприємств в бухгалтерському обліку визначається на рахунку 79 шляхом підрахунку і балансування всіх прибутків і збитків за звітний період. Господарські операції на цьому рахунку відображаються за кумулятивним принципом, тобто наростаючим підсумком з початку звітного року.

Суттєвий вплив на фінансові результати і використання прибутку здійснює правильне групування затрат і доходів підприємства відповідно до діючих принципів оподаткування прибутку:

• витрати, які включаються в затрати на виробництво;

• витрати і втрати, які підлягають віднесенню на рахунок 79;

• витрати, які здійснюються за рахунок цільових надходжень і за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток;

• інші витрати підприємств.

Прибуток – важливий показник, який характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. Ріст прибутку визначає потенційний ріст можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності. За прибутком визначається рентабельність власних і запозичених коштів, основних коштів, всього авансованого капіталу.

Основними показниками прибутку (збитку) є:

• балансовий прибуток (збиток);

• прибуток (збиток) від реалізації продукції;

• прибуток від фінансової діяльності;

• прибуток (збиток) від інших позареалізаційних операцій;

• оподаткований прибуток;

• чистий прибуток.

Балансовий прибуток (збиток) являє собою суму прибутку (збитку) від реалізації продукції, робіт та послуг, фінансової діяльності та доходів від інших операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями. У річній звітності в валюту балансу включається лише непокритий збиток чи нерозприділений прибуток звітного періоду.

Чистий прибуток спрямовується на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників, створення резервного фонду, сплату в бюджет економічних санкцій, пов’язаних із порушенням підприємством чинного законодавства.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, тобто балансовий прибуток чи збиток являє собою алгебраїчну суму результату від реалізації товарів, робіт та послуг, фінансових операцій, доходів і витрат від інших операцій. Формалізований розрахунок представлений формулою:

Р = Рр + Рф + Рвн

Де, Р – балансовий прибуток чи збиток;

Рр – результат від реалізації товарів, робіт та послуг;

Рф – результат від іншої реалізації і фінансових операцій;

Рвн – результати від інших позареалізаційних операцій.

Показники прибутку характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. На зміну прибутку впливають дві групи факторів : зовнішні і внутрішні.

Зовнішні:

• природні умови;

• транспортні умови;

• соціально – економічні умови;

• рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

• ціни на виробничі ресурси.

Внутрішні:

• обсяг продажу, собівартість продукції, ціна продукції;

• цінові порушення, порушення умов праці і вимог до якості продукції.

Таким чином, зміни в оплаті праці, матеріальних затрат і амортизації ведуть до зміни собівартості продукції. Це позначається на зміні прибутку від реалізації і, в остаточному підсумку, на зміні балансового прибутку. Підвищення собівартості веде до зниження балансового прибутку і навпаки.

Етап 1 Визначення чистого доходу від реалізації продукції шляхом вирахування з доходу відповідних податків, зборів або знижок.

2010рік: 356грн. = 374 - 18

2011рік: 295грн. = 334 – 39

2012рік: 713грн. = 814-101

Етап 2 Розрахунок валового прибутку як різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

2010рік: 28грн. = 389-361

2011рік: 16грн. = 295-279

2012рік: 11грн. = 713-702

Етап 3 Визначення фінансового результату від операційної діяльності як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

2010рік: -35грн. = 28-63

2011рік: -33грн. = 16+10-59

2012рік: -47грн. = 11-58

З розрахунків помітне значне зменшення в динаміці чистого, валового доходу та фінансового результату від операційної діяльності.