38.Херсонес.

Херсонес Таврійський був заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. Херсонес розташований в південно-західній частині Криму, біля Карантинної бухти в межах сучасного міста Севастополя. Найдавніші археологічні знахідки в Херсонесі — уламки чорнофігурної кераміки — датуються VI століттям до н. е. За свідченням Страбона, поряд з Херсонесом Таврійським знаходилося інше місто, яке Страбон називає Давній Херсонес, що, можливо, дало назву для Херсонеса Таврійського.

Уже через століття після заснування територія Херсонесу охоплювала весь півострів, що лежить між Карантинною і Пісочною бухтами (в перекладі з грецької «Херсонес» якраз і означає півострів).

Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV–II ст.до н. е. Він був демократичною державою, карбував власну монету. Основою його економіки було виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою) з іншими грецькими містами, скіфами й таврами.

Херсонес, головний оборонний мур із баштами , протейхізма та перібол

(південно-східна ділянка оборонних мурів).

Наприкінці II століття н. е. перед стародавньою міською брамою було споруджено передовий захисний мур - протейхізму. Можливо, місто взагалі опинилося відрізаним від каменоломень. Тому для спорудження муру було використано надгробні плити зі старого міського некрополю.

Невисокий допоміжний мур, що прикривав основні міські мури на самих небезпечних ділянках, називався «клавікула»

Херсонес, Міська брама Херсонесу.

Ця брама функціонувала з другої половини VI століття до н. е. Споруди брами, що збереглися до наших днів, датуються приблизно II століттям н. е. В їх мурах збереглися сліди підйомних грат - катаракти та двох могутніх двостулкових воріт.

В устрої брами добре простежується зміна будівельних періодів міста. Пілони (стовпи)таі частина стіни складені способом рустованої кладки (кінець IV - початок III ст. до н. э.) еллінізму, а хвіртка над ними - візантійської (IX-X ст.) Вона була влаштована в стіні, яка перекрила на той час давно затягнені землею залишки античних стін і брами.

Херсонес, античний театр

Театр функціонував із першої половини III століття до н. е. до I століття н. е. За римських часів, ймовірно, театр використовували ще й як цирк, де проходили бої гладіаторів. На ступенях амфітеатру могло розміститися 1,5-2 тис. глядачів (за іншими джерелами - до 3,2 тис.), тобто практично всі вільні чоловіки - громадяни тодішнього Херсонесу.

Руїни будинку винороба в Херсонесі

Сародавні виноробні, залишки від античних виноградників і садів.

Візантійська капитель із розкопок, Херсонес Таврійський, Крим.

Базиліка

Базиліка має класичні для базилік обриси — це прямокутна в плані будівля зі східним напівкруглим виступом — апсидою. Внутрішній простір храму поділявся поздовжніми рядами колон (по 6 колон) три на нави. Розміри будівлі по центральних осях — 32,5 м на 18,5 м. Базиліка мала два притвори — внутрішній і зовнішній.

Стысла Характеристика

Назва походить від грецького слова «півострів».

Руїни міста розташовані на околиці сучасного Севастополя.

Херсонес заснований у 422—421 році до н. е. вихідцями з Гераклеї Понтійської.

Розквіт держави припадає на кінець 4-3 ст.до н. е.

Це одне з трьох великих античних північнопричорноморських міст, які дожили до пізнього середньовіччя.

Територія досягала 33 га, а населення становило не менш, як 15 тисяч жителів.

Місто мало єдине прямокутне планування та було обнесене міцними захисними стінами, що збереглися до нашого часу, мало добре укріплений порт, а в римські часи — цитадель.

Наприкінці 4 ст. до н. е. Херсонес підкорив Керкінітіду, заснував нове місто — Калос Лімен. Тоді до складу Херсонеської держави увійшло узбережжя практично всього Західного Криму.

У 179 році до н. е. Херсонес уклав угоду з царем Понтійської держави Фарнаком I про «дружбу». Однак уже в середині 2 ст. до н. е. Північно-Західний Крим опинився під владою скіфів. У боротьбі проти них Херсонес звернувся по допомогу до Мітрідата VI Євпатора. Під час його походів на скіфів (110—108 рр. до н. е.) Херсонес було звільнено від скіфської залежності. Але після цього місто потрапляє під зверхність Боспорської держави, якої позбавляється за поміччю Риму лише в другій половині 1 ст. н. е.

Після походу Плавтія Сільвана в 60-ті роки 1 ст. н. є в Північному Причорномор'ї в Херсонесі розміщується римський гарнізон. Неподолік від Херсонеса, в Хараксі, римські війська будують фортецю, від якої до наших днів збереглися рештки фортечних мурів, терми, німфей.

Після економічної кризи, перенесеної на рубежі, розпочинається новий етап піднесення: розвиваються торгівля, виноробництво, соляний і рибальський промисел. Але уже у третій четверті 3 ст. н. е. справи погіршуються: з Херсонеса виводяться римські війська, припиняється карбування своєї монети, в економіці спостерігається повний занепад.

У 70-ті роки 4 ст. н. е. Херсонес зазнав гунської навали, після чого продовжує існувати у складі Візантійської імперії.

Некрополь Херсонеса оточує місто з усіх боків. Основний тип поховальних споруд — прямокутні ями. В середині 4 ст. до н. е. з'являються могили, обкладені черепицею, у 2 ст до н. е. — ком'яні ящики й вирубані в скелі склепи з нишами — лежанками.