2. Зміст лабораторної роботи

2.1. Вивчення математичних залежностей та принципу роботи QPSK-модулятора як двоканального пристрою формування і об’єднання синфазної та квадратурної компонент фазомодульованого сигналу.

2.2. Вивчення алгоритму формування кодувальних послідовностей і їх впливу на фазу синфазної та квадратурної компонент.

2.3. Побудова високочастотних сигналів в І-каналі та Q-каналі на інтервалах існування кодувальних послідовностей.

2.4. Побудова і аналіз фазової обвідної QPSK-сигналу.

2.5. Побудова векторних діаграм для дібітів фазомодульованого сигналу з їх прив’язкою до фазової обвідної.

3. Порядок виконання роботи

3.1. Користуючись даними вказівками, конспектом лекцій та іншими джерелами, вивчити математичні залежності та принцип роботи QPSK-модулятора як двоканального пристрою формування і об’єднання синфазної та квадратурної компонент фазомодульованого сигналу.

3.2. Представити десяткове число «NNN» в двійковій системі числення (числа до 10-ти повинні записуватися відповідно 01, 02, 03 …).

Примітка. 1. Число N – це дві останні цифри номера залікової книжки одного з членів бригади.

2. Часова діаграма повинна бути побудована для отриманого у п. 3.2 цифрового сигналу.

3.3. Визначити і представити графічно для отриманого у п.3.2 цифрового сигналу кодувальні послідовності для синфазної і квадратурної компонент фазомодульованого сигналу.

3.4. Побудувати високочастотні сигнали в І-каналі та Q-каналі на інтервалах існування кодувальних послідовностей.

3.5. Побудувати фазову обвідну QPSK-сигналу.

3.6. Побудувати векторні діаграми для дібітів фазомодульованого сигналу з їх прив’язкою до фазової обвідної.

4. Оформлення звіту та висновки по роботі

4.1. Звіт по роботі повинен містити структурну схему QPSK-модулятора та його сигнальне сузір’я.

4.2. Переведення десяткового числа «NNN» в двійкове число.

4.3. Часові діаграми роботи QPSK-модулятора у такій послідовності:

- цифровий сигнал, отриманий у п. 4.2;

- кодувальний сигнал, побудований по алгоритму: логічний «0» перетворюється в +1 кодувального сигналу, логічна «1» - в мінус 1 кодувального сигналу;

- кодувальні послідовності для синфазної і квадратурної компонент фазомодульованого сигналу;

- високочастотні сигнали в І-каналі та Q-каналі на інтервалах існування кодувальних послідовностей;

- фазова обвідна QPSK-сигналу;

- векторні діаграми для дібітів фазомодульованого сигналу з їх прив’язкою до фазової обвідної.

4.4. Визначення значень стрибків фази на границях дібітів та аналіз їх впливу на форму результуючого сигналу.

5. Контрольні запитання

5.1. Як співвідносяться символьна швидкість та швидкість передачі інформації при використанні QPSK-модуляції?

5.2. Яка кількість бітів переноситься одним символом при ВPSK- і QPSK-модуляції?

5.3. Пояснити зв’язок між кількістю бітів, яку переносить один символ, і кількістю потрібних значень фаз фазомодульованого сигналу.

5.4. З використанням аналітичних залежностей пояснити роботу QPSK-модулятора як двоканального пристрою формування і об’єднання синфазної та квадратурної компонент фазомодульованого сигналу.

5.5. Чому завадостійкість ВPSK-модуляції вища, ніж QPSK-модуляції?

5.6. Пояснити причини виникнення стрибків фази та алгоритм роботи фазового модулятора зі зсувом.

5.7. У чому полягає принцип відносної фазової маніпуляції?