1.4. Розрахункові співвідношення

Співвідношення між тривалістю розмикання і замикання називається імпульсним коефіцієнтом k і дорівнює для нормального номеронабирача 1,5.

Для параметрів набору встановлені такі норми:

• період імпульсів у серії – 100 мс (частота f (10±1) імпульсів за секунду);

• імпульсний коефіцієнт 1,4…1,6;

• міжсерійна пауза 400…1000 мс.

Беручи до уваги, що період імпульсів

та знаючи вирази для Т і k, можна розрахувати для заданих Т і k реальні значення і .

В процесі експлуатації зазвичай цікавляться часом максимального значення розімкнутого стану абонентської лінії та мінімального значення її замкнутого стану . Максимальне значення часу розімкнутого стану абонентської лінії дозволяє оцінити, чи не буде воно перевищувати час утримання загальмованого на відпускання реле АТС, при якому це розмикання буде сприйматися як завершення сеансу зв’язку (відбій). Щодо мінімального часу замкнутого стану абонентської лінії то він не повинен бути меншим часу спрацювання реле між розривами лінії.

2. Зміст лабораторної роботи

2.1. Вивчення загальних принципів функціонування дискового та електронного номеронабирачів і призначення імпульсного ключа (ІК) та розмовного ключа (РК).

2.2. Вивчення типових часових діаграм роботи номеронабирачів та алгоритму розрахунку часу розімкнутого та замкнутого стану абонентської лінії при наборі номера для дискового номеронабирача.

2.3. Зняття часових діаграм роботи дискового та електронного номеронабирачів.

2.4. Вивчення принципу функціонування системи частотного (тонального) набору.

3. Порядок виконання роботи

3.1. Користуючись даними вказівками, конспектом лекцій та іншими джерелами [1, 2], вивчити принцип функціонування дискового та електронного номеронабирачів, а також системи частотного (тонального) набору.

3.2. Розрахувати час розімкнутого та замкнутого станів імпульсного контакту номеронабирача, а також швидкість зворотного ходу диску (в імпульсах за секунду), якщо період і імпульсний коефіцієнт визначаються залежностями

,

,

де X – номер бригади в підгрупі.

3.3. Користуючись лабораторним стендом, зняти часові діаграми роботи дискового та електронного номеронабирачів при наборі двох цифр, перша з яких є номером бригади, а друга – сумою двох цифр: номера бригади і кількості студентів у бригаді. Для цього до абонентської лінії під’єднати щупи осцилографа і поетапно зафіксувати всі визначальні моменти часової діаграми:

- підняття трубки, прямий хід диску при наборі першої цифри, зворотний хід диску, міжсерійна пауза (прямий хід диску при наборі другої цифри), зворотний хід диску, стан після зупинки диску – для дискового номеронабирача;

- підняття трубки, початок набору, формування імпульсної послідовності (перша цифра), міжсерійна пауза, формування імпульсної послідовності (друга цифра).

Примітка. Час горизонтальної розгортки осцилографа повинен бути встановлений для найбільш зручної і точної фіксації всіх моментів і визначення параметрів часової діаграми.

3.4. На основі часових діаграм обох номеронабирачів визначити тривалість розімкнутого та замкнутого станів імпульсного контакту, а також періоди слідування імпульсів. Розрахувати значення імпульсних коефіцієнтів для обох типів номеронабирачів та швидкість зворотного ходу диску (в імпульсах за секунду) для дискового номеронабирача.

3.5. Визначити алгоритм формування комбінацій частот при використанні системи тонального набору.