4. Контрольні запитання
4.1. Причини виникнення місцевого ефекту в розмовному тракті телефонного апарату.
4.2. Обґрунтування параметрів балансного контуру в мостових схемах придушення місцевого ефекту.
4.3. Які фактори впливають на ступінь придушення місцевого ефекту? Проаналізувати для різних схем захисту.
4.4. У чому принципова різниця між місцевим ефектом та відлунням в двосторонніх каналах передачі?
4.5. По відношенню до якого сигналу оцінюють рівень сигналу місцевого ефекту? Який порядок цих відносних значень?
4.6. Пояснити принцип роботи схеми фріттера.
4.7. Як можна пояснити різний рівень місцевого ефекту, який проявляється в одному телефонному апараті, але за умови різних параметрів абонентської лінії?
4.8. Чи зміниться алгоритм захисту від місцевого ефекту, якщо у схемі, рис.7, замінити електретний мікрофон на електродинамічний з підсилювачем, рис.8?
Література
1. Берлин А.Н. Терминалы и основные технологии обмена информацией: учебное пособие / А.Н.Берлин – М.: Интернет-Университет Информационных Технологий; Бином. Лаборатория знаний, 2007. – 511 с.
2. Корякин-Черняк С.Л., Котенко Л.Я. Телефонные сети и аппараты. М.: Наука и техника, 1998, 188 с.
3. Иванова Т.И. Абонентские терминалы и компьютерная телефония. – М.: ЭКО-ТРЕНДЗ, 1999.
Лабораторна робота №4
«Дослідження тракту набору номера»
Мета виконання лабораторної роботи – вивчення характеристик, параметрів сигналів та принципу роботи дискового та кнопкового (електронного) номеронабирачів телефонного апарату.
Теоретичні відомості
1.1. Дисковий номеронабирач
Коли абонент № 1 знімає мікротелефонну трубку з важеля SB1 апарату (важільний перемикач переводиться у верхнє положення), рис. 1, то замикається коло живлення реле К1 через замкнутий контакт ИК, мікрофон ВМ1 і обмотку трансформатора Т. Реле К1 розмикає свій контакт К1.2 і замикає контакт К1.1, в результаті чого спрацьовує реле К2. Це реле загальмовано на відпускання. При відсутності струму протягом 0,1 с якір реле залишається в притягнутому стані.
При спрацьовуванні реле К2 замикається його контакт К2.2 і розмикається К2.1. Обмотка електромагніту крокового шукача КЗ залишається знеструмленою, оскільки коло розмикається контактом К1.2 реле К1.
Для
ТА з дисковим номеронабирачем набір
номера абонента здійснюється наступним
чином: при обертанні диска за годинниковою
стрілкою до
пальцевого
Прослушать
На латинице
Рис. 1 – Спрощена схема АТС
упору розмовний ключ (РК) номеронабирача замикає лінію накоротко, а при зворотному обертанні імпульсний ключ (ІК) розмикає лінію таку кількість разів, що відповідає набраній цифрі. Розмовна частина ТА, що складається з мікрофона ВМ1 і телефонного капсюля BF1 мікротелефонної трубки під час обертання диска як у прямому, так і в зворотному напрямку, шунтується накоротко контактом розмовного ключа (РК). Після зупинки диска номеронабирача до лінії знову підключається мікротелефонна пара.
Отже, при наборі абонентом номера іншого ТА, коло живлення обмотки реле К1 переривається контактом ИК. Протягом часу розмикання кола (tp), контакти реле К1 повертаються в початковий стан. При цьому створюється коло живлення обмотки електромагніта крокового шукача КЗ, оскільки час розмикання кола менший часу відпускання реле К2, що призводить до переміщення контактів крокового шукача на одну позицію.
Кожне відпускання якоря реле К1 супроводжується притягненням якоря електромагніту крокового шукача КЗ та пересуванням контактів КЗ.1 і КЗ. 2 на один крок.
Таким чином, при наборі, наприклад, цифри "5", ИК НН п'ять разів розімкне коло, а, отже, і контакти КЗ.1 і КЗ.2 встановляться на п'ятій позиції, з'єднавши лінію абонента, який викликається, з лінією абонента, який здійснює виклик.
Коли по закінченні розмови абонент покладе трубку на апарат, реле К1 знеструмиться і поверне контакти К1.1 і К1.2 в початковий стан. Через 0,1 сек реле К2 також повернеться в початковий стан, замкнувши контактами К2.1 коло живлення реле КЗ через суцільну ламель крокового шукача, рухомий контакт КЗ.3 і саморозривний контакт КЗ.4 (коло К2.1 - КЗ.3 - КЗ.4 призначене для повернення крокового шукача у вихідне положення після закінчення розмови). При кожному притягуванні якоря реле КЗ, контакт КЗ.4 розмикається, перериваючи коло живлення реле КЗ. Це реле відпускає якір і знову притягує його, оскільки КЗ.4 замикається. Робота реле КЗ продовжується до тих пір, поки рухомий контакт КЗ.3 не займе вихідного стану і через обмотку реле КЗ не перестане проходити струм.
Таким чином, якщо подивитися на часову діаграму роботи номеронабирача (рис. 2), то наочно видно принцип формування імпульсної послідовності, що управляє роботою АТС.
Рис. 2 – Часова діаграма роботи дискового номеронабирача
Чіткість роботи реле і електромагніту крокового шукача безпосередньо залежить від часу розмикання контакту ИК номеронабирача телефонного апарату. Якщо час розмикання буде більшим 0,1 с, то при розмиканні контакту К1.2 реле К2 не зможе утримати якір і з'єднання не відбудеться, а АТС перейде в режим відбою. При високій частоті проходження імпульсів і їх малій тривалості електромагніт крокового шукача не встигне притягнути якір і тоді з'єднання також не відбудеться.