Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5Набуті вади серця.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.81 Mб
Скачать

9. Диференціальний діагноз органічних та функціональних серцевих шумів.

Диференціальна діагностика органічних та функціональних серцевих шумів відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки визначення генезу цих шумів визначає подальшу лікарську тактику.

Загалом всі серцеві шуми поділяють на органічні, які виникають при ураженні анатомічних структур серця, і неорганічні (функціональні), походження яких з ураженням цих структур не пов’язане. В кожну з цих груп входять шуми інтракардіальні, тобто виникаючі всередині порожнини серця і великих судин, та екстракардіальні, які виникають поза вищевказаними структурами. До інтракардіальних органічних шумів відносять шуми, які пов’язані з ураженням тих або інших анатомічних структур серця та великих судин і, залежно від цього, виділяють шуми стулкові; хордальні; м’язові; шуми, які пов’язані з наявністю патологічних сполучень між камерами серця і судинами; шуми, які пов’язані з перешкодою на шляху руху крові. Сюди ж відносять шуми відносної недостатності клапанів, які виникають внаслідок розширення фіброзного кільця, клапани ж при цьому не змінені. До екстракардіальних органічних шумів відносять перикардіальні і плевроперикардіальні шуми та шуми, які виникають від стиснення аорти та легеневої артерії.

Неорганічні (функціональні) шуми теж поділяють на інтра- та екстракардіальні. До інтракардіальних відносять шуми, які пов’язані із зростанням швидкості кровобігу; шуми симпатико- і ваготонічні, які залежать від переважання тонусу різних відділів вегетативної нервової системи, в зв’язку з чим змінюється тонус капілярних м’язів; фізіологічні шуми, які пов’язані з особливостями розвитку дитячого серця; анемічні шуми, які виникають внаслідок порушення фізико-хімічних властивостей крові. До екстракардіальних функціональних шумів відносять: судинні шуми, які виникають в судинах, які безпосередньо від серця не відходять; кардіопульмональні (виникають при систолі серця та пов’язані із заповненням повітрям ділянки легень поблизу серця).

Диференціальна діагностика органічних та функціональних шумів зводиться до наступних положень:

  1. У більшості випадків функціональні шуми є систолічними.

  2. Функціональні шуми характеризуються непостійністю звукової картини, вони можуть виникати або зникати при зміні положення тіла, фізичному навантаженні, різних фазах дихання.

  3. Звучність серцевих тонів і розміри серця при функціональних шумах, як правило, не змінені.

  4. Функціональні шуми найчастіше вислуховують в місці проекції стовбура легеневої артерії або над верхівкою серця.

  5. Функціональні шуми нетривалі, вони рідко займають всю систолу. За своїм тембром вони більш м’які, дуючі.

  6. Функціональні шуми звичайно вислуховуються в обмеженому регіоні і не проводяться далеко від місця виникнення. Виключення складає анемічний систолічний шум, який вислуховується над усією ділянкою серця однакової інтенсивності.

  7. Функціональні шуми не супроводжуються іншими ознаками ураження структур серця і великих судин (рентгенологічними, електрокардіографічними, ехокардіографічними).