- •Набуті вади серця
- •1. Причини набутих вад серця.
- •1. Ревматизм ( мс, ас, ан, тс)
- •2. Інфекційний ендокардит ( нак, нмк, тн).
- •(VI Нац. Конгрес кардіологів України, 2000)
- •4. Діагностичні критерії стенозу гирла аорти, лікарська тактика.
- •Відео: Морфологія аортального стенозу
- •Серцева тупість та поширення систолічного шуму при аортальному стенозі.
- •Відео: Мофологія мітрального стенозу
- •Відео: Звукова симптоматика при мс (фоно, ехо)
- •Відео: Діагностика тону відкриття при мітральному стенозі Відео: Аускультативна симтоматика мс Відео: Фоно, рентгенографія, ехокардіоскопія при мс
- •5. Діагностичні критерії стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, лікарська тактика.
- •6. Діагностичні критерії недостатності аортального клапану, лікарська тактика.
- •7. Діагностичні критерії недостатності мітрального клапану, лікарська тактика.
- •Серцева тупість та поширення систолічного шуму при недостатності мітрального клапану.
- •Відео: Мітральна регургітація при синусовому ритмі та фібриляції передсердь
- •Відео: Рентгенографія огп при мн
- •Відео: Внутрішньосерцева гемодинаміка при компенсованій мн
- •8. Покази та протипоказання до хірургічної корекції вад серця.
- •9. Диференціальний діагноз органічних та функціональних серцевих шумів.
- •10. Патофізіологічні механізми виникнення шумів при вроджених та набутих вадах серця.
- •11. Диференціальна діагностика систолічних шумів при вроджених і набутих вадах серця.
- •Відео: Звукова симптоматика та ехо кс при ас
- •Відео: Звукова симптоматика при недостатності трикуспідального клапану
- •Відео: Дифдіагностика систолічних шумів при різних вадах серця
- •12 . Диференціальна діагностика діастолічних шумів при вроджених і набутих вадах серця.
- •Відео: Діастолічні шуми при різних вадах серця (фоно)
- •13. Ехокардіографічні ознаки набутих вад серця.
- •Відео: Ехокардіоскопія при мс в поєднанні з мн.
- •Відео: Доплероехокардіоскопія при аортальному стенозі
Відео: Морфологія аортального стенозу
а – нормальне серце, б – зміни в серці при аортальному стенозі; заштриховані гіпертрофовані ділянки; пряма стрілка – нормальний потік крові, хвиляста – утруднений потік крові.
Серцева тупість та поширення систолічного шуму при аортальному стенозі.
Діагноз верифікується на підставі трьох груп ознак:
1) клапанні:
систолічний шум над аортою, гучний, тривалий, низького тону, грубого скребучого тембру, який проводиться на судини шиї за током крові (максимум шуму переважно вислуховується у ІІ міжребер’ї справа від грудини) ; на ФКГ шум має ромбовидну форму;
послаблення або відсутність ІІ тону над аортою;
систолічне тремтіння, яке виявляється по правому краю грудини у ІІ міжребер’ї.
Відео: Аускультація при аортальному стенозі1
Відео: Звукова симптоматика при аортальному стенозі атеросклеротичного ґенезу
Відео: Систолічний ляск при аортальному стенозі
Відео: Звукова симптоматика при поєднанні аортального стенозу та недостатності.
Відео: Аускультація при аортальному стенозі, фонокардіографія і рентгенографія
Вищеописані клапанні ознаки підтверджуються за допомогою ЕхоКС - більш інтенсивне відображення від стулок аортального клапану в зв’язку з їх фіброзом, значне зниження розходження стулок в систолу; при значному стенозуванні та склерозуванні стулки локуються як єдиний конгломерат ехосигналів, що часто не дозволяє встановити ступінь їх розходження під час систоли; ехокардіограма мітрального клапана не змінена; порожнина лівого шлуночка нормальних розмірів.
лівошлуночкові ознаки, які підтверджують гіпертрофію лівого шлуночка (виявляються за допомогою фізикального дослідження, ЕКГ, рентгенографії, ЕхоКГ);
Нормальна рентгенограма.
Аортальна конфігурація серця.
симптоми, які пов’язані із зниженим серцевим викидом головокружіння, низький артеріальний тиск, малий, повільний пульс, напади гемодинамічної стенокардії)
Ознаки першої групи дозволяють діагностувати саму ваду, другої та третьої груп – дають можливість оцінити вираженість стенозу та важкість розладів внутрішньосерцевої гемодинаміки.
ПЕРЕБІГ. Особливістю аортального стенозу є тривалий період компенсації, за якого хворі не мають скарг, виконують важку фізичну працю. Після тривалого періоду компенсації розвивається серцева недостатність (переважно лівошлуночкова), яка перебігає з нападами серцевої астми. Згодом приєднується правошлуночкова недостатність з відповідними ознаками. Переважно період декомпенсації короткий – 1-2 роки.
ЛІКУВАННЯ. Оскільки специфічні консервативні методи лікування відсутні, терапія спрямоване на зменшення проявів серцевої недостатності (за загальними принципами). Однак глікозидна терапія має деякі особливості. Доцільно застосовувати корглікон, або строфантин. При проведенні підтримуючої терапії всередину застосовують глікозиди з достатньо великим коефіцієнтом елімінації (ізоланід, целанід). За наявності гемодинамічної стенокардії хороший ефект мають нітрати та їх аналоги.
Покази до хірургічного висвітлені окремо.
