
- •Набуті вади серця
- •1. Причини набутих вад серця.
- •1. Ревматизм ( мс, ас, ан, тс)
- •2. Інфекційний ендокардит ( нак, нмк, тн).
- •(VI Нац. Конгрес кардіологів України, 2000)
- •4. Діагностичні критерії стенозу гирла аорти, лікарська тактика.
- •Відео: Морфологія аортального стенозу
- •Серцева тупість та поширення систолічного шуму при аортальному стенозі.
- •5. Діагностичні критерії стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, лікарська тактика.
- •Відео: Мофологія мітрального стенозу
- •Відео: Звукова симптоматика при мс (фоно, ехо)
- •Відео: Діагностика тону відкриття при мітральному стенозі Відео: Аускультативна симтоматика мс Відео: Фоно, рентгенографія, ехокардіоскопія при мс
- •6. Діагностичні критерії недостатності аортального клапану, лікарська тактика.
- •7. Діагностичні критерії недостатності мітрального клапану, лікарська тактика.
- •Серцева тупість та поширення систолічного шуму при недостатності мітрального клапану.
- •Відео: Мітральна регургітація при синусовому ритмі та фібриляції передсердь
- •Відео: Рентгенографія огп при мн
- •Відео: Внутрішньосерцева гемодинаміка при компенсованій мн
- •8. Покази та протипоказання до хірургічної корекції вад серця.
- •9. Диференціальний діагноз органічних та функціональних серцевих шумів.
- •10. Патофізіологічні механізми виникнення шумів при вроджених та набутих вадах серця.
- •11. Диференціальна діагностика систолічних шумів при вроджених і набутих вадах серця.
- •Відео: Звукова симптоматика та ехо кс при ас
- •Відео: Звукова симптоматика при недостатності трикуспідального клапану
- •Відео: Дифдіагностика систолічних шумів при різних вадах серця
- •12 . Диференціальна діагностика діастолічних шумів при вроджених і набутих вадах серця.
- •Відео: Діастолічні шуми при різних вадах серця (фоно)
- •13. Ехокардіографічні ознаки набутих вад серця.
- •Відео: Ехокардіоскопія при мс в поєднанні з мн.
- •Відео: Доплероехокардіоскопія при аортальному стенозі
Набуті вади серця
1. Причини набутих вад серця.
ВАДИ СЕРЦЯ
ВРОДЖЕНІ НАБУТІ
Причини набутих вад серця:
1. Ревматизм ( мс, ас, ан, тс)
2. Інфекційний ендокардит ( нак, нмк, тн).
3. Атеросклероз (АС, рідше уражається мітральний клапан).
4. ІХС - дисфункція, ішемія, некроз, фіброз сосочкових м’язів (НМК).
5. Дегенеративні та дистрофічні зміни сполучнотканинної стуктури елементів клапанів серця (с-м Марфана, Елерса-Данлоса - НМК, НАК).
6. Ідіопатичний синдром пролапсу мітрального клапану.
7. Сифиліс ( 5 % НАК ).
8. Тупі травми грудної клітки, поранення серця (НМК).
9. Дифузні сполучнотканинні захворювання (системний червоний вовчак, системна склеродермія, ревматоїдний артрит).
КЛАСИФІКАЦІЯ НАБУТИХ ВАД СЕРЦЯ
(VI Нац. Конгрес кардіологів України, 2000)
Локалізація: -мітральні; -аортальні; -трикуспідальні;
-комбіновані (стеноз+недостатність одного клапана);
-складні (при ураженні декількох клапанів);
Варіанти: “чистий” стеноз; “чиста”недостатність; комбінована вада з перевагою стеноза, комбінована вада з перевагою недостатності, комбінована вада без чіткої переваги; складна мітрально-аортальна вада.
Етіологія: -ревматичні; -неревматичні (з уточненням етіології)
Стадія: I, II, III, IV, V
4. Діагностичні критерії стенозу гирла аорти, лікарська тактика.
Причинами розвитку вади можуть бути наступні захворювання: ревматизм, атеросклероз, бактеріальний ендокардит (у випадку вчасного лікування антибіотиками зупиняються процеси деструкції аортального клапану; тромботичні нашарування, які утворилися, втягуються в процес рубцювання, що сприяє формуванню стенозу гирла аорти), вроджені аномалії клапану. Найбільш часта причина вади – ревматизм. За даними В.Х. Василенка (1972) ізольований аортальний стеноз частіше зустрічається у чоловіків (2,4:1).
ПАТОГЕНЕЗ. За наявності перешкоди (стенозу) для випорожнення лівого шлуночка підключаються компенсаторні механізми – подовження систоли лівого шлуночка та збільшення тиску в порожнині лівого шлуночка. Ступінь підвищення тиску в порожнині лівого шлуночка пропорційна ступеню звуження аортального отвору: чим більший тиск, тим більша величина градієнту “лівий шлуночок-аорта” (за даної вади градієнт сягає 50-100 мм рт. ст. і навіть може перевищувати 150 мм рт. ст.) Розвивається значна гіпертрофія лівого шлуночка, проте порожнина його практично не збільшується. Ні за якої іншої вади не розвивається така значна гіпертрофія міокарда, як при стенозі гирла аорти. Вада має найтриваліший період компенсації в порівнянні з іншими вадами.
При послабленні скоротливої функції лівого шлуночка розвивається його дилатація, яка призводить до зростання кінцевого діастолічного тиску. Далі виникає венозна легенева гіпертензія. За такого типу легеневої гіпертонії значного підвищення тиску в легеневій артерії не наступає і значна гіпертрофія правого шлуночка не розвивається. Згодом з’являються застійні явища у великому колі кровобігу.