4 Економічна частина

Головним для забезпечення максимальної економічної ефективності є виконання моніторингу та управління з мінімальними витратами праці і коштів. Вона визначається на основі порівняння з базовим варіантом. У даному випадку за базовий варіант приймаємо річний моніторинг, збір статистики і управління віртуальною мережею.

Джерелом економії при цьому є:

- скорочення часу виконання рутинних операцій, яке може бути використане для творчої, аналітичної роботи;

4. Розрахунок капітальних витрат на створення техніко-програмного забезпечення

Капіталовкладення у створення техніко-програмного забезпечення (ТПО) носять одноразовий характер і включають в себе:

- витрати на ліцензовані програмні продукти;

- витрати на створення програмного виробу;

- витрати на обладнання. Капіталовкладення знаходять за формулою 4.1:

, (4.1)

де: К1 - витрати на обладнання, грн.;

К2 - витрати на ліцензійні програмні продукти, грн. (0 грн., Т.к. все необхідне програмне забезпечення вже встановлене);

К3 - витрати на створення ТПО, грн

4.1.1 Розрахунок витрат на обладнання

Витрати на обладнання розраховуються за формулою 4.2:

, грн (4.2)

де Ni - кількість одиниць я - (. ЕОМ та ін) того обладнання, необхідного для реалізації ТПО, шт.;

Сi - ціна одиниць я - того обладнання в грн.;

n - загальна кількість різних видів устаткування;

k₁ - коефіцієнт транспортно - заготівельних витрат (1.01);

k₂ - коефіцієнт збільшення витрат на виробничо - господарський інвентар (1,015).

Для розробки програмного виробу необхідна така техніка:

- комп*ютер (3200 грн.);

- виробничо - господарський інвентар (100 грн.). Дані за витратами на обладнання зведені в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1-Витрати на обладнання

Найменування	вартість Грн
- комп*ютер - виробничо - господарський інвентар (дискети, CD, картриджі і т.д.)	3200 80

Тоді по формулі 4.2:

грн.

4.1.2 Розрахунок затрат на створення тпо

Витрати на створення ТПО знаходять за формулою:

, (4.3)

де: З₁ - витрати праці програмістів-розробників, грн.;

З₂ - витрати комп'ютерного часу, грн.;

З₃ - непрямі (накладні) витрати, грн.

Витрати праці програмістів знаходять за формулою 4.4:

, грн (4.4)

де: N_k - кількість розробників до-й професії, чол. Приймаємо Нк = 1 людина.

r_k - годинна зарплата розробника д k -й професії, грн.;

К_зар - коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, частки. Приймаємо К = 1,475.

Т_k - трудомісткість розробки.

Годинна зарплата розробника визначається за формулою 4.5:

(4.5)

де: M_k - місячна зарплата к-го розробника, грн.;

- місячний фонд часу його роботи, годину.

Приймаємо M_k = 600грн; = 160 годин.

Тоді за формулою 4.5 розрахуємо r_k:

грн/год.

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених у таблиці 4.2. Загальна трудомісткість Т_k = 720 годин.

Тоді за формулою 4.4 знайдемо 3₁:

грн.

Витрати комп'ютерного часу обчислюються за формулою 4.6:

, (4.6)

де: С_k - вартість комп'ютерного години, грн.;

F₀ - витрати комп'ютерного часу на розробку програми, годину (74 дня 8:00 = 592 години).

Вартість комп'ютерного години обчислюється за формулою 4.7:

, (4.7)

де: С_А - амортизаційні відрахування, грн.;

С_Э - енергозатрати, грн.;

С_ТО - витрати на техобслуговування, грн.

Амортизаційні відрахування визначаються за формулою 4.8:

, (4.8)

де: С_i - балансова вартість я-го обладнання, яке використовувалося для створення ТПО, грн.

N_Аi - річна норма амортизації я-го обладнання. Приймаємо N_Аi = 0,15.

F_Годi - фонд часу роботи я-го обладнання, год. Приймаємо F_Годi =1920 годин для ЭВМ и F_Годi = 400 годин для принтера і сканера.

Таблиця 4.2 - Етапи виконання розробок

етапи робіт		зміст робіт
1 технічне завдання		Коротка характеристика програми; основу і призначення розробки; вимоги до програми і програмної документації; стадії і етапи розробки програми, порядок контролю і приймання виконання.
2 ескізний проект		Попередня розробка структури вхідних та вихідних даних; уточнення методу розв'язання задачі; Розробка та опис загального алгоритму рішення; розробка техніко-економічного обгрунтування.
3 технічний проект		Уточнення структури вхідних та вихідних даних, визначення форми їх подання; розробка докладного алгоритму; визначення семантики та синтаксису мови; розробка структури програми; остаточне визначення конфігурації технічних засобів, розробка заходів щодо впровадження програми.
4 Робочий проект	Опис програми на обраною мовою; налагодження; розробка методики випробувань; проведення попередніх випробувань (тестування); коригування програми; розробка програмної документації.
5 впровадження	Підготовка та передача програми для супроводу; навчання персоналу використанню програми; внесення коригувань в програму і документацію.

Із формули 4.8 получим:

грн.

Енерговитрати визначаються за формулою 4.9:

, (4.9)

де: Р_Э - витрата електроенергії, споживаної комп'ютером. Р_Э = 0,4 кВт/год;

С_кВт - вартість 1 кВт / год електроенергії, грн. С_кВт = 0,16 грн.

Тоді за формулою 4.9 отримаємо розмір енерговитрат:

грн.

Витрати на техобслуговування визначаються за формулою 4.10:

, (4.10)

де: r_ТО - годинна зарплата працівника обслуговуючого обладнання, грн. приймаємо r_ТО =300/160 =1,875 грн/год (по формулі 4.5).

λ - періодичність обслуговування, визначається за формулою 4.11:

, (4.11)

де: N_ТО - кількість обслуговувань обладнання в місяць. приймаємо

N_ТО = 2.

F_мес - місячний фонд часу роботи обладнання, год. приймаємо F_мес =1920/12 = 160 годин.

Тді по формулі 4.11:

.

Застосовуючи формулу 4.10, отримаємо витрати на техобслуговування:

грн.

Звідси за формулою 4.7 знайдемо собівартість комп'ютерного години:

грн.

Таким чином, за формулою 4.6 визначимо витрати комп'ютерного часу:

грн.

Розмір непрямих витрат З3 можна знайти за формулою 4.12:

, (4.12)

де: С₁ - витрати на утримання приміщень, грн. (2-2,5% від вартості будинку);

С₂ - витрати на освітлення, опалення, охорону і прибирання приміщення, грн. (0,2-0,5% від вартості будівлі);

С₃ - інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо), грн. (100 - 120% від вартості обчислювальної техніки).

Площа приміщення дорівнює 50 м2, отже, його вартість становить 5000 грн. (1м2 приміщення коштує 100 грн.).

С₁ = 5000·0,02 = 100 грн.

С₂ = 5000·0,002 = 10 грн.

С₃ = 3362,49·1=3362,49 грн.

Тоді, використовуючи формулу 4.12, отримаємо розмір непрямих витрат:

З₃ =100+ 10+3362,49 =3472,49 грн.

З формули 4.3 витрати на створення ТПО:

грн.

Капіталовкладення визначимо за формулою 4.1:

грн.