Модуль 1 Теоретичні проблеми курсу нова історія країн Азії і Африки (34 години).

Тема 1. Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”

(Лекція – 2 години)

1. Поняття “Сходу”, зміст і проблеми періодизації курсу; історико-географічні та хронологічні рамки нової історії Сходу. Співвідношення цивілізаційних і формаційних чинників.

2. Суспільно-політичний, соціально-економічний та ідеологічний устрій народів Сходу на початок нової історії.

3. Проблема “відставання Сходу” від Заходу.

4. Характеристика основної навчальної і навчально-методичної літератури.

Література, що рекомендується:

1. Актуальные проблемы истории колониализма: “Круглый стол” // Новая и новейшая история. – 1989. – № 4. – С.74 – 93.

2. Алаев Л.Б. Империя: феномен или этап развития // Вопросы истории. – 2000. – № 4 – 5. – С. 148 – 155.

3. Африка: колониализм и антиколониализм (ХІХ – ХХ вв.). – М., 1990. – 195 с.

4. Африка. Колониальное общество и политика: Сб. ст. – М., 1993. – 213 с.

5. Балезин А.С. Европейские миссионеры и встреча культур в Африке // Новая и новейшая история. – 2006 – № 3. – С. 222 – 229.

6. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVIII ст.: Пер. з фр. – Т. 1. – К., 1995. – 543 с.

7. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVIII ст.: Пер. з фр. – Т. 2. – К., 1995 – 1998. – 584 с.

8. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVIII ст.: Пер. з фр. – Т. 3. – К., 1998. – 630 с.

9. Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країни Азії і Африки: Період домонополістичного капіталізму – К., 1979. – 285 с.

10. Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країни Азії і Африки: (1871 – 1917). – Львів, 1986. – 333 с.

11. Васильев Л.С. Всемирно-исторический процесс: концептуальный анализ // Преподавание истории в школе – 1993. – № 3. – С. 2 – 8.

12. Васильев Л.С. История Востока: В 2-х т. – М., 1998. – Т. 1. – 495 с.

13. Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1999. – 414 с.

14. Губер А.А., Ким Г.Ф., Хейфец А.Н. Новая история стран Азии и Африки. – М., 1982. – 560 с.

15. Еремеев Д.М. Почему Восток отстал от Запада // Азия и Африка сегодня. – 1989. – № 7. – С. 16 – 20.

16. Еремеев Д.М. Почему Восток отстал от Запада. Продолжение // Азия и Африка сегодня. – 1989. – №9. – С. 29 – 34.

17. Еремеев Д.М. Почему Восток отстал от Запада. Окончание // Азия и Африка сегодня. – 1989. – №11. – С. 10 – 15.

18. Закат империй. Семинар. Часть 1. Системный анализ // Восток. – 1991. – № 4. – С. 74 – 90.

19. Закат империй. Семинар. Часть 2. Аксиология // Восток. – 1991. – № 5. – С. 10 – 25.

20. Зарин В.А. Запад и Восток в мировой истории ХІV – ХІХ вв.: Записки концепции обществ. развития и становления мирового рынка – М., 1991. – 261 с.

21. Иванов Н.А. Упадок Востока и установление мировой гегемонии Западной Европы // Восток. – 1994. – № 4. – С. 5 – 19.

22. Илюшечкин В.П. Теория стадийного развития общества (История и проблемы). – М.,1996. – 406 с.

23. История Востока: В 6 т. / Гл. ред. Р.Б. Рыбаков. – Т.4. Восток в новое время (конец XVIII – начало ХХ в.): Кн. 1. / Отв. ред. Л.Б. Алаев. – М., 2004. – 608 с.

24. Конрад Н.И. Запад и Восток: Статьи. М., 1966. – 520 с.

25. Крадин Н.Н. Кочевые империи: генезис, расцвет, упадок // Восток. – 2001. – №.5. – С. 21 – 32.

26. Кривушин И.В. История Африки: В 3-х т. – Т. 1. 1870 – 1918. – М., 2005.

27. Луконин Ю.В., Новиков С.С. Актуальные теоретические проблемы изучения колониализма // Восток. – 1993. – № 6. – С. 167 – 171.

28. Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: уровни, темпы и факторы экономического развития // Восток. – 1991. – №6. – С. 66 – 92.

29. Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: экономика, история и современность. – М., 1996. – 228 с.

30. Мнацаканян М. Колониализм и его исторические формы. – М., 1976. – 240 с.

31. Никитин М.О. Колониализм в Тропической Африке (некоторые аспекты изучения) // Восток. – 1998. – № 1. – С. 65 – 80.

32. Новая история стран Азии и Африки: В 3-х частях / Под ред. А.М. Родригеса. – Ч.1. – М., 2004. – 400 с.

33. Розалиев Ю.Н. Новая и новейшая история стран Азии и Африки. – М., 1987. – 349 с.

34. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: В 2-х т. – Т.1. – Київ, 1995. – 614 с.

35. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: В 2-х т. – Т.2. – Київ, 1995. – 406 с.

36. Френкель М.Ю. К вопросу о периодизации колониализма в Африке // Восток. – 1998. – № 2. – С. 37 – 44.

37. Фурсов А.И. Развитие азиатских обществ в XVII – нач. ХХ вв.: современные западные теории. – Вып.2. Теории слаборазвитости: поиск внешних факторов развития. – М.,1991.

38. Хазанов А.М. Аффонсу де Албукерки – создатель португальской колониальной империи // Новая и новейшая история. – 2002. – № 3. – С. 78 – 93.

39. Хазанов А.М. Борьба между Португалией и Османской империей за Индийский океан. ХVI век // Новая и новейшая история. – 2003. – № 6. – С. 59 – 105.

40. Черкасов П.П. Судьба империи: Очерк колониальной экспансии Франции в XVI – XX вв. – М., 1983. – 184 с.

41. Эволюция восточных обществ: синтез традиционного и современного / Отв. ред. Л.И. Рейснер, Н.А. Симония. – М.,1984. – 581 с.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

При вивченні першого питання слід зупинитися на географічних, цивілізаційних, соціальних і політичних характеристиках поняття “Схід”. Як змінювався характер цієї категорії з часом? Які підходи існують до визначення хронологічних меж курсу “Нової історії країн Азії та Африки”? Правомірність оперування європоцентристською хронологією всесвітньоісторичного розвитку. Вирішення проблеми хронологічних меж нового періоду історії в західній та радянській історіографії. Плюралізм сучасних підходів. Специфіка сходознавчих студій в західній і марксистській (радянські й) історіографіях. Цивілізаційний та формаційний підходи. Тенденції вітчизняного сходознавства на сучасному етапі.

Змістом другого питання є виокремлення загальних тенденцій розвитку східних цивілізацій на початок новітнього часу. Спільне й відмінне в розвитку східних культур. Типологізація й класифікація східних суспільств. “Східний” і “античний” історичні шляхи розвитку суспільства. Особливості політичної, соціальної та економічної структур на Сході. Релігія й ідеологія в східних цивілізаціях.

Проблема відставання Сходу від Заходу – одна із ключових і дискусійних в сходознавстві. Дискусій в історіографії: “теорія спустошення кочовиками”, концепція колоніальної експлуатації Сходу Заходом, теорія М.І. Рейснера. Підлеглість Сходу: причина чи наслідок відставання? Позиції сучасних сходознавців.