2. Основні ознаки та тенденції розвитку міжнародних відносин нового та новітнього часу

17-18 ст.

Головний суб’єкт міжнародних відносин — централізована держава, заснована на принципах територіальності і суверенітету — тобто вони мали чітко очерчені кордони та хоча б формальну рівність між собою.

Чітка територія ===> початок зовнішньої політики

!!! Європа вже не сприймалася як певна християнська єдність під духовним головування Папи Римського і на чолі із імператором Священної римської імперії. Реформація і релігійні війни поклали кінець духовній єдності + Крах імперії Карла V===> Європа це вже не єдність, а "множество".

Тридцятилітня війна (1618-1648 рр. ) — !!! Секуляризація міжнародних відносин (їх відділення від церкви).

Державна політика вже визначалася не релігійними мотивами і духовністю голови держави, а виключно державними інтересами, який виходив із ідеї суверенітету і дозволяв застосовувати насильницькі методи і використовувати на благо держави практично будь-які методи.

!!! Монополізія зовнішньої політики державою — окремі феодали, купецькі гільдії, різного роду ордени уходять з європейської політичної сцени.

Поява ідеї "Європейської рівноваги" — стан покою, тобто миру. Габсбурги і Валуа — дуалізм - рівновага — сила урівнювала силу. Але!!! Новий час — символ рівноваги вже складний механізм, а не прості ваги.

Незважаючи на формальну рівність, віиокремлюються так звані "великі держави", які до ХІХ ст. ще не були формально визначені.

Критерії великих держав: могутність (військова та економічна), вплив в своєму регіоні, здатність в одиночку протистояти нападу будь-якої іншої держави світу) + участь в європейських конгресах.

17 ст. ними могли бути — окрім Австрії, Англії і Франції ще Туреччина, Іспанія, Нідерданди, Польща, Швеція.

!!! Кін. 18 ст. — лише 5 держав, так звана пентархія — Франція, Англія, Росія, Австрія і Прусія.

В основі рівноваги — принцип конвенанса (від фр. — згода) — територіальні надбання однієї держави мали відбуватися із згодою інших держав і з компенсаціями на їх користь. Головні критерії могутності — кількісні параметри.

!!! Практичний вираз рівноваги міжнародних відносин — створення союзів в 17-18 ст., які швидко змінювали один одного. Орієнтація виключно на державний інтерес і свобода від релігійних умовностей дозволяла швидко вступити в певний альянс і покинути його, коли держава досягала своєї мети.

В той же час рівновага постійно балансувала на грані війни.

!!! Роль монархів — європейську політику робили королі (немонархічні держави — Нідерланди та Венеція відступають на другий план) — мали вирішальні позиції в усіх питаннях + кабінетна політика (рішення приймалися в умовах секретності в вузькому колі наближених монарха).

Посилення ролі дипломатів держави із суворим церемоніалом та ієрархією. + дипломати прямо представляли особу монарха.

Зразок: в 1661 р. під час церемонії в"їзду шведського посланця до Лондону іспанський та французький не посли не змогли між собою вирішити чия карета має проїхати першою, в результаті конфлікт завершився масовою бійкою із вбитими та пораненими. Честь Людовика 14 виявилася заторкнутою і він, погрожуючи війною, вимагав вибачень від іспанського короля Філіпа 4. Як наслідок, спеціальний посланець з Іспанії прибув до Праижу, де зачитав вибачення іспанського короля в присутності усього дипломатичного корпусу.

Раніше — посланці виїздили за кордон в разі якоїсь потреби, тепер — постійні представництва держави за кордоном. Дипломатична мережа охопила усю Європу.

Вестфальський конгрес 1648 р. — важливий не тільки своїми рішеннями, а і тим, що затверджував новий інститут — конгрес держав, який міг регулювати міждержавні угоди та створювати обов"язкові міжнародно-правові норми.

Посли — із дворян, адже ця посада не завжди оплачувалася, проте в подальшому вони могли розраховувати на пенсію.

Значна роль війни в становленні нових держав — саме тому в 17 ст. було лише 2 роки в Європі без війни, а в 18 столітті — 16 років.

+ роль війни в закладенні основ патріотизму та національної свідомості (де моє, а де чуже).

Армія — стає постійною і діє навіть в мирні часи. раніше — різношерстні найманці + створення військової інфраструктури (казарми, плаці).

!!!! Можливість в будь-який момент скористатися армією робило політику держави більш мобільною та ефективною.

але!!! Військова тактика — уникати відкритих битв та маневрування. + війни із численними союзниками, бо одна держава економічно не могла подужати тривалу війну.

!!!!!!!!!! Європейська експансія та поширення європейської цивілізації на увесь світ, початок чому поклали великі географічні відкриття.

Азія — Османська імперія, Китай, Імперія Великих моголів в Індії. Але азійські держави були більш ізольовані від іншого світу і зв"язки між ними носили скоріше локальний характер.

ХІХ століття (до І світової).

Зростання ролі національних рухів, пацтфістських об"єднань, політичних партій та ін.

Епоха модернізації ===>абсолютиські держави втрачають свої позиції. — створення національної держави — єдиної і неподільної нації з державними кордонами і участі у вирішенні державних питань.

Промислова революція, зростання грамотності населення, виділення нових соціальних груп ===> зростання ролі суспільної думки і преси.

Можливість відставки уряду під тиском незадоволеного населення.

Преса — формування суспільної думки ===> використання її в дипломатичних комбінаціях і провокаціях + саме вона доносить до відома громадян ситуацію на міжнародній арені. + іноземні держави також могли підкуповувати пресу.

Великобританія вступила до Кримської війни під впливом потоку публікацій, які сформували антиросійську суспільну думку.

Поява ідеологій — протистояння ліберальних Англії та Франції більш консервативними Росії, Австрії і Прусії.

але! ідеологічна близькість/далекість не впливала на створення тих чи інших політичних союзів.

Промисловий переворот і модернізація економіки — такі важелі як таможенна і торгова політика. Так, саме завдяки торговій політиці вівся конфлікт між Прусією і Австрією за поділ земель Німеччини.

+ зростання ролі пролетаріїв і буржуазії, зменшення ролі селянства, урбанізація.

!!!! Революція транспорту і засобів комунікації — далеке стало близьким (телеграф, залізна дорога та інше). + це важелі міцної консолідації та економічного підйому всередені країн.

Будування залізної дороги — конфлікт між країнами (Багдадська залізна дорога — англо-германські та русько-германські відносини.

Мобільність і швидкість отримання інформації про ситуацію в світі:

Звістка про взяття Бастилії дошла до Відня тільки на 9-й день, інформацію з Індії чекали по 5-6 місяців, про втечу Наполеону з Ельби дізналися лише через 6 днів.

1858 р. — телеграф між Європою і Америкою.

Демографічний бум: значне зростання кількості населення в ХІХ ст.

1850 р. – населення Європи – 266 млн.

1900 р. – 400 млн.; 1913 р. – 468 млн.

===> система загальної військової повинності практично в усіх країнах Європи ===> пряма залежність чисельност армії від кількості населення. + масова міграція європейців на інші континенти, в тому числі і в Америку + всесвітня експансія європейської культури (ПадениеЄдвардаБарнарда).

! Активізація колоніальної політики – спасіння від перенаселення.

ХІХ ст. – різке скорочення кількості воєн.

Після Великої французької революції війна – не лише боротьба за нові території, а і реалізація національних та ідеологічних ідей. Більш того, в суспільстві насаджується навіть позитивне сприймання війни – вона двигун прогреса, культури, морального оновлення.

Індустріалізація та демократизація – збільшення військової могутності. «Не будуйте фортеці, будуйте залізниці» - Гельмут фон Мольтке (начальник пруського генерального штабу), який таким чином виграв вже дві війни (австро-пруська 1866 р. і франко-німецька 1871 р.) в багатьом завдяки телеграфу та залізній дорозі.

!!!! введення загальної військової повинності ===> межа між армією і населенням все більш тонка ===> неможливість ведення війни без підтримки населення ===> значна роль пропаганди + війна приймає тотальний характер.

Характерні риси тотальної війни: використання всіх видів і засобів боротьби – озброєної, економічної, ідеологічної; необмежені цілі аж до повного винищення ворога.

Перша світова війна – перша дійсно тотальна (1916 р.)

Але! Багато її рис, зокрема, насилля проти цівільного населення були застосовані раніше (зокрема, в Англо-бурській війні 1899-1901 рр.)

Стан миру – не просто відсутність війни, а результат цілеспрямованої діяльності + початок ХІХ ст. – зародження пацифістського руху.

!!!! Створення міжнародного третейського суду як засобу запобігання війни, перший такий суд відбувся в Женеві в 1872 р. – конфлікт між США та Британією щодо судна США «Алабама», який наніс ушкоджень північним штатам під час Громадянської війни.

1899 р. – перша міжнародна Гаагська конференція, зібрана під головуванням Росії. Була підписана конфенція «про мирне вирішення міжнародних конфліктів», 27 держав вперше в історії прийняли зобов’язання уникати використання сили і шукати вирішення мирними засобами. + діюча і понині конфенція «Про закони і звичаї сухопутньої війни».

!!! Заборона використання газу, розривних пуль.

Міжнародні відносини у Новий час (16 ст. – 1918 р.):

1. Династичний принцип міжнародних відносин. Згідно з династичним принципом міжнародних відносин інтереси народу і держави дорівнювалися до інтересів правлячої династії в особі монарха. Міжнародні відносини розглядалися як відносини між правлячими династіями і монархами.

2. Шлюбна дипломатія. З метою збільшити свої володіння.

3. Релігійний принцип — народи однієї віри розглядалися як одна сім’я. У Новий час в Європі починаються війни під релігійними гаслами, пов’язаними з Реформацією та Контрреформацією.

4. У результаті Великих географічних відкриттів і підйому світової торгівлі великого значення набуває торговий інтерес.

5. Утворення єдиних централізованих держав. У результаті відбувається процес політизації і секуляризації міжнародних відносин. На перший план виходить принцип державного суверенітету.

6. Із виникненням єдиної централізованої держави виникає так званий державний інтерес, головними критеріями якого стають розміри багатства, воєнна могутність держави.

7. Виникнення в середині 17 ст. Вестфальської СМВ – першої загальноєвропейської системи МВ. В основу системи лягли договори, якими закінчилася 30-літня війна і які встановлювали в Європі міжнародно визнані кордони. З цього часу міжнародні відносини в Європі стали розуміти головним чином як відносини між суверенними державами.

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: