4. Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліни |
Знати (α=ІІ) |
Вміти(α=ІІІ) |
Попередні (забезпечуючі): 1. Анатомія
2. Фізіологія
Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни)
|
1.Анатомічну будову всіх ланок ЗЩА
2. Закономірність фізіологічних процесів і функціонування елементів нижньої щелепи, включаючи м'язи і суглоби
Аналіз діагностичних моделей, основи планування та виготовлення формуючих і фіксуючих апаратів, застосовуючи індивідуальний підхід в кожному окремому клінічному випадку.
|
1.Відновити гармонійну взаємодію всіх ланок ЗЩА.
2.Застосовувати індивідуальний підхід при плануванні конструктивних особливостей формуючих і фіксуючих апаратів.
Проводити аналіз діагностичних моделей. Мати уявлення про конструювання формуючих та фіксуючих апаратів, керуючись клініко-анатомічними особливостями в кожному окремому клінічному випадку |
5. Зміст навчального матеріалу
Формуючі апарати при пластиці м'яких тканин.
Для пластики губи і підборіддя необхідно виготовити основу для формування бракуючих тканин ротової порожнини та присінкової ділянки. Такою основою – базисом є формуючий апарат, що служить іноді і протезом, якщо він також заміщає дефект зубних рядів і щелепної кістки.
При конструюванні формуючих апаратів необхідно зважати на дві умови:
характер пошкодження тканин порожнини рота і присінкової ділянки;
наявність дефектів зубних рядів у пацієнта.
Мал. 1 Структурна побудова формувального апарату
При пластиці губи та м’яких тканин підборіддя застосовують апарат Бетельмана (Мал. 2). Коли є зуби на відламках нижньої щелепи, виготовляють 2-3 спаяні разом коронки з обох боків дефекту. До коронок вертикально припаюють трубки, в які входять гачки, що розміщені на формуючій частині апарата. Останню моделюють із воску за формою відсутніх тканин з урахуванням товщини шару трансплантата. Формуючу частину можна зробити також з штучними зубами. Припасовують її у порожнині рота хворого, замінюють воскову композицію формуючої частини апарата пластмасовою, обробляють, полірують і передають лікарю.
При відсутності зубів на відламках нижньої щелепи виготовляють коронки на зуби верхньої щелепи (премоляри, перші моляри) і з’єднують їх за допомогою стальної нержавіючої дуги. До коронок з вестибулярної поверхні припаюють по одному штифту з дроту завтовшки 2-2,5мм з вільними кінцями, що йдуть до низу. Готують формуючу частину апарату з трубками для штифтів, які впаяні в пластмасу. Коронки на опорних зубах фіксують за допомогою цемента, а формуючу частину – введенням штифтів в трубки (Мал. 2).
Мал. 2 Апарат Бетельмана
При відсутності тіла нижньої щелепи використовують формуючий апарат на зубний ряд верхньої щелепи у вигляді дротяної шини з зачіпними петлями. Формуючу частину моделюють з воску, вигинають і вплавляють у віск зачіпні гачки, а з її жувальної поверхні отримують відбитки зубів верхньої щелепи. Восковий шаблон формуючої частини замінюють на пластмасовий, обробляють і полірують його. Шину на зубах верхньої щелепи закріпляють лігатурами, формуючу частину за допомогою міжщелепної тяги (гумові кільця лігатури), розміщеної між зачіпними петлями на шині і формуючій пластинці, а також за рахунок відбитків верхніх зубів на жувальній поверхні пластини.
Апарат Шаргородського застосовують при дефекті кістки, тугорухомості відламків нижньої щелепи і малій кількості зубів на відламках. На бічні зуби відламків щелепи готують капи з похилими площинами. Встановивши відламки у правильному положенні, отримують відбитки з верхньої та нижньої щелеп, відливають моделі і гіпсують їх у положенні центральної оклюзії в оклюдаторі. З воску моделюють штанги (переріз 2х4мм), повторюючи контур зубної дуги. По середній лінії обличчя кінці штанги з’єднують і заводять один за другий на 1,5 -2см. У місці з’єднання штанг свердлять два отвори діаметром 1,5 мм для гвинтів з гайками. Підбирають або виготовляють відповідні гвинти з гайками. Воскову репродукцію штанг заміщують металевою (нержавіюча сталь, КХС). На відстані 1 см від отворів з зовнішнього (щічного) боку кожної штанги припаюють дві чотиригранні втулки завширшки 3-4мм. Штанги припаюють до кап, відбілюють, обробляють, полірують і встановлюють на модель, скріплюючи їх гвинтами. До втулок підганяють пластинку з нержавіючої сталі товщиною 0,18-0,2мм у вигляді розтягнутої букви «П». Вздовж поперечної її частини закріплюють знімну формуючу частину, моделюють її з воску, встановлюють штучні зуби, припасовують в порожнині рота пацієнта та замінюють віск на пластмасу, обробляють і полірують. Капи фіксують на зубах цементом, штанги скріплюють гвинтами з гайками і одягають на знімну формуючу частину, вводячи кінці пластинки у втулки. (Мал. 3)
Мал. 3 Апарат Шаргородського
Можливий і спрощений варіант апарата: до кап з орального та вестибулярного боків припаюють горизонтальні трубки діаметром 2мм, завтовшки 1-2см або ідентичні довжині кап. Із дроту з нержавіючої сталі діаметром 1,5мм готують вестибулярні і оральні дуги відповідно контуру тіла нижньої щелепи, кінці яких повинні входити в трубки. Виготовляють і фіксують до дуг формуючу частину. Вона може кріпитися зміщенням вперед до виходу кінців дуг із трубок.
При пластиці великих дефектів верхньої щелепи, губи та рота застосовують апарат Шура (Мал. 4). Апарат має пальцевидні відростки на задніх ділянках і внутрішньо- та позаротовий стержень на передній ділянці. Для пальцевидних відростків у товщі щік оперативним шляхом утворюють заглибини з пересадкою шкіри. Внутрішньоротову частину стержня, яка має форму дуги, фіксують на двох трубках, впаяних з вестибулярних боків базису, чи жолобках діаметром 2-3мм, завтовшки 3см. Позаротову частину стержня вигинають по середній лінії вверх до середини лоба. Закінчується вона загнутим у бік лоба кінцем, який кріпиться до виступаючих з-під гіпсової головної пов’язки стержнів з допомогою дротяної лігатури чи сплющеної тонкостінної металевої трубочки.
Мал. 4 Формувальний апарат Шура
При пластиці великих дефектів нижньої щелепи також застосовують апарат Курляндського з плечовими відростками – важелями і металевим остовом для пластмасової формуючої частини, що закріплюється за допомогою гвинтів і гайок (Мал. 5). Якщо є дефект кістки і велика формуюча частина апарата при вузькій ротовій щілині, формуючу частину виготовляють з двох або трьох частин за типом розбірного протеза.
Мал. 5 Каповий апарат Курляндського