26

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

Юридичний факультет

Кафедра історії і теорії держави та права

Змерзлий Б.В.

Методичні рекомендації з семінарських занять для студентів денної (заочної) форми навчання з дисципліни

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН (XX – поч. XXI ст.)»

для студентів 1 курсу денної та заочної форми навчання

напрям підготовки 6.030401– «правознавство»

СІМФЕРОПОЛЬ 2012

Рекомендовано до друку засіданням кафедри

Протокол № від

Рекомендовано до друку науково-методичною радою ТНУ

Протокол № від

МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія держави і права зарубіжних країн новітнього часу належить до історико-юридичних дисциплін, що мають важливе значення для професійної підготовки юристів.

Цей навчальний курс, побудований за хронологічним принципом, вивчає розвиток в різні періоди XX – поч. XXI ст. державності і права у різних народів, і, перш за все у тих, які внесли найбільший внесок до розвитку державно-правових відносин; виникнення державності і правових систем у тих народів, які її раніше не мали або втратили їх у далекому минулому.

Навчальний курс контактує із загальною історією, теорією держави і права, політологією, історією політичних і правових учень, історією держави і права України, філософією права, державознавством і іншими навчальними дисциплінами, освоюваними студентами в процесі навчання.

У навчальному курсі історія держави і права зарубіжних країн новітнього часу розглядається в єдності, оскільки вони не можуть існувати один без одного, виявляються загальні закономірності їх розвитку у різних народів.

Предметами розгляду в навчальному курсі є організація державної влади, положення особи в системі державної влади, форми і системи права в різних державах, джерела права, основні тенденції розвитку права в минулому столітті, особливості регулювання різних видів правовідносин, зміна ролі і значення права.

Знання студентами історії держави і права зарубіжних країн новітнього часу позитивно позначається на формуванні у них правової культури, на їх правосвідомості, створює передумови для успішного вивчення інших навчальних дисциплін юридичного циклу, дає їм можливість краще орієнтуватися в сучасних світових правових реаліях, кваліфіковано з юридичної точки зору оцінювати державно-правові явища сьогоднішнього дня.

Досвід і форми, накопичені в новітній час в різних країнах в галузі державно-правового будівництва, можна в тому або в іншому ступені використовувати в сучасній Україні, що відносно недавно відновила свою незалежність і в якій зараз не без значущих проблем відбувається становлення державності і правової системи.

В РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:

• основні тенденції розвитку права в XX – поч. XXI ст.;

• найважливіші історико-правові акти і інститути цього часу;

• особливості розвитку світових правових систем;

• процес виникнення нових держав і їх правових систем;

• процес формування різних державних режимів;

• особливості регулювання різних видів правовідносин;

• закономірності і особливості державно-правового розвитку провідних держав світу в новітній час.

В результаті вивчення курсу студент повинен уміти:

• кваліфіковано орієнтуватися в державно-правовій історії новітнього часу;

• з урахуванням досвіду минулого оцінювати з юридичної точки зору різні явища в сучасному державному, політичному, економічному, культурному життю;

• використовувати отримані знання у сфері державного і правового будівництва в Україні, для зміцнення її державності і реформи правової системи;

• кваліфіковано аналізувати сучасні законодавчі і інші нормативні акти;

• давати кваліфіковану оцінку подіям державно-правового життя в інших країнах сучасного світу;

• використовувати отримані знання для підвищення правосвідомості і правової культури населення, а також для поліпшення в майбутньому роботи правозастосовних і правоохоронних органів;

• постійно використовувати їх в своїй майбутній професійній юридичній діяльності.

Організаційно-методичні вказівки

Вивчення студентами курсу забезпечується за рахунок проблемного і інформаційного насиченого сприйняття ними передбаченого навчальною програмою лекційного матеріалу, активної і постійної самостійної роботи студентів над джерелами і навчальною літературою, участі їх в семінарських і практичних заняттях.

Вживані види навчальної роботи і форми контролю за самостійною роботою студентів – лекції і семінарські заняття, самостійна робота студентів, проведення співбесіди із студентами під час консультацій, самостійне вивчення окремих тем навчального курсу, два модульні контролі, іспити.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар №1: «Веймарська республіка в Німеччині»

1. Причини і процес виникнення Веймарської республіки.

2. Підготовка і ухвалення конституції 1919 р., її основні положення.

3. Найвищі органи влади і управління.

4. Федеральний устрій Веймарської республіки.

5. Суд і судочинство.

6. Веймарськая державна система в 1920-і роки.

Методичні рекомендації: при підготовці даної теми необхідно звернути увагу на причини проголошення Веймарської республіки; вказати відмінності форми державного устрою, що було прийнято, від раніше існуючого, відношення до республіки різних верств населення; розглянути причини федералізації Німеччини; проаналізувати ефективність створеної моделі державного устрою, дати характеристику діям судової системи.

Теми рефератів: «Баварська соціалістична республіка»; «Капповський і пивній путчі: загальне і особливе»; «Версальський договір, його сприйняття і виконання Генеральним штабом Німеччини».

Завдання для поглиблення знань за темою: знайти, проаналізувати та дати характеристику Веймарській конституції. Розібратися з основними причинами незадоволеності німців проголошенням республіки і ліквідацією монархії. Прослідкувати як дії і бездіяльність найвищих органів влади Німеччини призвели до падіння Веймарської республіки.

Термінологічне завдання: дати визначення термінам «Веймарська республіка», «федеральні землі», «НСНРП».

ЛІТЕРАТУРА

а) Обов'язкова:

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2-х томах. – Т.2. За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: 1998.

2. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – Под ред. З.М.Черниловского. – В 2-х книгах. – Кн.2. – М.: 1999.

3. Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени. – Симферополь: 2006.

б) Додаткова:

1. Драбкин Я.С. Становление Веймарской республики. – М.: 1978.

2. Фест. И. Адольф Гитлер. Т. 1-3. – Пермь: «Алетейа». – 1993.

3. Безыменский Л.А. Германские генералы с Гитлером и без него. – М.: «Мысль», 1964.

СЕМІНАР №2: «Державність і право в Італії в 1920 – 1930 роки»

1. Державний устрій Італійського королівства після Першої Світової війни.

2. Прихід до влади Б.Муссоліні.

3. Механізм фашистської диктатури в системі державної влади.

4. Корпоративна система.

5. Еволюція фашистського режиму.

6. Деформація в праві і правоохоронній діяльності.

7. Проголошення Італії імперією.

Методичні рекомендації: розглянути з якими наслідками Італія вийшла з Першої Світової війни, охарактеризувати її державний устрій в цей період, прослідкувати які політичні процеси набирали оберти в країні; дати характеристику діяльності і ідеологічної платформи Б. Муссоліні до захоплення ним влади, з'ясувати причини популярності його ідей; розглянути модель створеної держави Б. Муссоліні, визначити ступінь її ефективності при рішенні внутрішніх і зовнішньополітичних проблем, захист прав і свобод людини і громадянина; охарактеризувати правову систему Італії періоду фашизму.

Завдання для поглиблення знань за темою: вивчити витоки італійського імперіалізму, що призвів до війни в Абіссінії, проти Албанії, Греції, а також подальшій участі у військових діях на стороні фашистської Німеччини. Охарактеризувати політику Муссоліні щодо різних прошарків італійського народу, законодавство про працю.

Тематика рефератів: «Зміна правової системи Італійської держави при становленні фашисткою диктатури Б. Муссоліні», «Державний устрій Італії в 1920 – 1930-х гг.»; «Апарат придушення інакомислення і армія Італії періоду Б. Муссоліні».

Термінологічні завдання. Дати визначення термінам: «Корпоративна держава», «Дуче», «Велика фашистська рада», «Хартія праці» 1927 р.; «Сталевий пакт».

ЛІТЕРАТУРА

а) Обов'язкова:

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2-х томах. – Т.2. За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: 1998.

2. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – Под ред. З.М.Черниловского. – В 2-х книгах. – Кн.2. – М.: 1999.

3. Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени. – Симферополь: 2006.

б) Додаткова:

1. Комолова Н.П. Новейшая история Италии. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1970. – 319 с. Графский В.Г. Всеобщая история государства и права: Учебник для вузов. – М.:2001.

2. Филатов Г.С. Восточный поход Муссолини. – М. 1968.

3. Смирнова Н.Д. Балканская политика фашисткой Италии. Очерк дипломатической истории (1936 – 1941). – М.: 1969.

4. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – ЛК. 2003

5. Дем’яненко Б.Л. Три моделі тоталітаризму: порівняльний аналіз фашизму, більшовизму та націонал-соціалізму. – К.: 2000.

6. Комолова Н.П. Новейшая история Италии. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1970. – 319 с.

СЕМІНАР №3: «Державність і право в Германії в 1930-і роки»

1. Виникнення німецького націонал-соціалізму.

2. Прихід націонал-соціалістів до влади.

3. Надзвичайні закони 1933 – 1935 рр.

4. Зміна державного пристрою.

5. Державний тоталітарний націонал-соціалістський режим.

6. Деформації в праві і правозастосовній діяльності.

Методичні рекомендації: при розкритті даної теми необхідно звернутися до проблем виникнення імперіалізму в Німеччині, наслідків для неї 1-ої Світової війни (зокрема до Версальського договору, виплати контрибуцій, світової економічної кризи); вказати на неефективність створеної в цей період світової системи заборон і противаг в особі «Ліги Націй»; розглянути економічні, соціальні і правові передумови приходу А. Гітлера до влади; розглянути причини ухвалення і зміст Нюрнберзьких законів, створення концентраційних таборів; прослідкувати хід фактичної ліквідації системи парламентаризму, зміни в державному устрої Німеччини, зокрема в адміністративному, за рахунок підпорядкування автономних раніше земель центру, включення до її складу захоплених і завойованих територій.

Тематика рефератів: «Механізм фашисткою диктатури», «Надзвичайні закони фашистської Німеччини», «Роль партійного апарату НСРПГ в управлінні країною», «Державне регулювання економіки і трудових відносин».

Завдання для поглиблення знань за темою: з'ясувати ідеологічні, економічні, соціальні і психологічні передумови розвитку німецького мілітаризму в досліджуваний період; провести паралелі з державно-правовим розвитком європейських країн в цей період і із загальносвітовими тенденціями в розвитку держави і права; з'ясувати особливості німецького націонал-соціалізму, в порівнянні з італійським фашизмом і радянським тоталітаризмом.

Термінологічні завдання. Розкрийте значення цих термінів та скорочень:

«Нюрнберзькі закони», «НСНРП», «новий порядок», «гестапо», «СС».

ЛІТЕРАТУРА

а) Обов'язкова:

1.Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2-х томах. – Т.2. За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: 1998.

2.Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – Под ред. З.М.Черниловского. – В 2-х книгах. – Кн.2. – М.: 1999.

3.Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени. – Симферополь: 2006.

б) Додаткова:

1. Фест. И. Адольф Гитлер. Т. 1-3. – Пермь: «Алетейа». – 1993.

2. Безыменский Л.А. Германские генералы с Гитлером и без него. – М.: «Мысль», 1964.

3. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: 1994

4. Дем’яненко Б.Л. Три моделі тоталітаризму: порівняльний аналіз фашизму, більшовизму та націонал-соціалізму. – К.: 2000.

СЕМІНАР №4: «Новий курс» президента Рузвельта в США.

1. Причини переходу до «нового курсу».

2. Державне законодавче регулювання економіки і фінансів.

3. Аграрне законодавство.

4. Державне регулювання соціальних відносин.

5. Зміни в конституційному праві.

Методичні рекомендації: для розкриття даної теми необхідно охарактеризувати державно-правовий розвиток США в попередній період, його особливості, достоїнства і недоліки. Показати дію участі США в 1-ій Світовій війні, вплив цих подій на його державний і політичний розвиток, зміна ролі права в регулюванні суспільно-економічних відносин. Дати характеристику «Новому курсу», вказати його позитивні і негативні сторони, визначити круг зацікавлених і незацікавлених соціальних верств населення в його проведенні. З'ясувати, конкретні зміни в правовій і державній структурі США в роки «Нового курсу», їх подальший вплив на суспільство.

Тематика рефератів: «Ф.Д. Рузвельт»; «Правові причини економічної кризи 1929 – 1933 гг.»; «Особливості правового регулювання економіки в США на рубежі 1920-1930-х рр.».

Завдання для поглиблення знань за темою: для повного розкриття даної тематики необхідно визначити роль і місце США в період, що вивчається, не тільки на американському континенті, але і в світовій системі координат; показати стратегічний потенціал американської держави, зокрема, гнучкість державної структури, її тісний взаємозв'язок з економікою, промисловими і банківськими структурами; розглянути формування балансу влади.

Термінологічні завдання: «новий курс», «механізм заборон і противаг», «АОР», «АОЧП».

ЛІТЕРАТУРА

а) Обов'язкова:

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2-х томах. – Т.2. За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: 1998.

2. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – Под ред. З.М.Черниловского. – В 2-х книгах. – Кн.2. – М.: 1999.

3. Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени. – Симферополь: 2006.

б) Додаткова:

1. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: 1994

2. Плани семінарських занять та роздавальний матеріал з курсу історії держави і права зарубіжних країн / Навчальне видання. – Х.: Українська юридична академія, 1994.

3. История государства и права зарубежных стран. – Под ред. О.И.Жидкова и К.Н.Крашенниковой. – В 2-х томах. – Т.2. – М.:1997.

4. Мальков В.Л. «Новый курс» в США. – М.: 1973.

5. Сивачев Н.К. Правовое регулирование трудовых отношений в США. – М.: 1972.

СЕМІНАР №5: «Конституційне право Четвертої і П'ятої республік у Франції»

1. Проголошення Четвертої республіки.

2. Державний устрій Франції За конституцією 1946 р.

3. Антидемократичний перегляд конституції 1946 р.

4. Створення П'ятої республіки.

5. Державний пристрій Франції за конституцією 1958 р.

Методичні рекомендації: при розкритті даної теми необхідно проаналізувати причини падіння третьої республіки, розкрити процес державного відродження Франції в особі комітету «Вільна Франція» на чолі з Де Голлем. Розглянути варіанти конституцій, що пропонувалися, а також причини ухвалення конкретної конституції 1946 р. Важливо вказати на еволюцію взаємовідношення Франції з її колоніями – від війни до надання незалежності, причини незадоволеності політикою Де Голля, його прагнення перекроїти державний устрій країни по своєму зразку.

Тематика рефератів: «Вільна Франція», «Генерал де Голь», «Конституція Франції 1958 р. і причини її ухвалення».

Завдання для поглиблення знань за темою: для більш поглибленого розуміння теми необхідно вивчити основні шляхи розвитку французької держави в першій половині ХХ ст., наявні економічні, політичні і правові суперечності, що призвели до падіння Третьої республіки. Охарактеризувати сили, зібрані під прапором «Вільної Франції», їх основні ідеї, плани і способи реалізації. Показати причини переходу до П'ятої республіки і її правові особливості.

Термінологічні завдання: засновницькі збори, «режим Зборів», «делеговане законодавство», «голлізм».

ЛІТЕРАТУРА

а) Обов'язкова:

1. Конституция Французской республики 1946 г. // Конституция и законодательные акты Французской республики. – М.: 1958.

2. Конституция Французской республики 4 октября 1958 г. // Конституции буржуазных государств. – М.: 1982.

3. Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени. – Сімферополь, 2006.

б) Додаткова:

1. История государства и права зарубежных стран.

2. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – Под ред. З.М.Черниловского. – В 2-х книгах. – Кн. 2. – М.: 1999.

3. Сироткин В.Г. История Франции: Пятая республика. – М.: 1989.

4. Крестовская Н.Н. История государства и права зарубежных стран. – Практикум. – К.: 2002.

5. Молчанов Н. Н. Генерал Де Голь. – М.: Международные отношения. – 1973.

СЕМІНАР №6: «Утворення нових незалежних держав»

1. Утворення нових держав в Південно-східній Азії.

2. Створення незалежних держав на Близькому Сході. Їх державні і правові системи.

3. Виникнення нових держав в Тропічній Африці. Їх державний лад і правові системи.

Методичні рекомендації: при вивченні даного питання необхідно прослідкувати процес становлення (відновлення) і розвитку держав в Південно-східній Азії, Близькому Сході, Тропічній Африці, з'ясувати загальні і особливі причини їх виникнення, політичну і соціально-економічну спрямованість, особливості суспільного розвитку, вплив міжнародного стану на цей процес в умовах поляризації світу на капіталістичний і соціалістичний табір. Дослідити політичні зміни у цих державах наприкінці ХХ – початку ХІХ ст.

Тематика рефератів: «Виникнення і причини Близькосхідної кризи», «Державний устрій арабських країн в другій половині ХХ ст.»; «Розпад світової колоніальної системи». «Арабська весна».

Завдання для поглиблення знань за темою: поглиблене вивчення даної теми вимагає прослідкувати пік суспільно-політичної та економічно-державної дії колоніальної системи до початку ХХ ст., позначити виниклі кризові явища, що тоді виникли в ній, боротьбу за незалежність і національне самовизначення найбільш значущих колоній тогочасного світу: Індії, Китаю, Єгипту, Алжиру та інших. Важливе місце в даній проблемі займає питання причин і утворення Ізраїльської держави, її взаємин з найближчими сусідами, перерісши надалі в серію військових конфліктів. Окремо необхідно вивчити особливості військово-політичної і економічної обстановки в ході утворення і становлення держав в Тропічній Африці, їх соціально-політична спрямованість.

Термінологічні завдання: «колоніальна система», «співдружність націй», «близькосхідний конфлікт», «ліга арабських держав», «ОПЕК», «заморські території».

ЛІТЕРАТУРА

а) Обов'язкова:

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2-х томах. – Т.2. За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: 1998.

2. Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени. – Симферополь: 2006.

б) Додаткова:

1. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: 1994

2. История государства и права зарубежных стран. – Под ред. О.И.Жидкова и К.Н.Крашенниковой. – В 2-х томах. – Т.2. – М.:1997.

3. Современные зарубежные конституции. – М.: 1992.

4. Черкасов П.П. Распад колониальной империи Франции / 1939 – 1985 гг./ – М.:1985.

СЕМІНАР №7: «Державно-правові відносини в США у останній чверті XX – поч. XXI ст.»

1. Зміни в американському федералізмі.

2. Федеральна правова система.

3. Правові системи штатів.

4. Федеральне і штатне законодавство.

Методичні рекомендації: при вивченні даної теми необхідно приділити особливу увагу змінам США, що відбулися в їх геополітичному положенні після 2-ої Світової війни, його економічні і політичні дії на весь Західний світ, військовій дії проти радянський табір, що тоді формувався. Необхідно показати, що не дивлячись на згортання «нового курсу» в США продовжилася соціалізація права – боротьба з бідністю, безробіттям, будівництво соціального житла, встановлення рівних прав расових меншин в білою більшістю, розширення головної опори влади – середнього класу. Відбулися значні переміщення в державному устрої – централізація і концентрація влади в центральних органах влади, посилення ролі спецслужб, при збереженні системи заборон і противаг, коли навіть президент знаходиться під контролем Сенату і Конгресу. Важливо розглянути зміни у США, що відбулися у виборчій системі, у бік її демократизації.

Тематика рефератів: «Причини еволюції американського федералізму», «Соціалізація права США в другій половині ХХ в.», «США і НАТО – взаємодоповнення, поглинання або партнерство?», «Участь США в роботі ООН – обов'язок або право».

Завдання для поглиблення знань за темою: прослідкувати характерні напрями розвитку правової системи США у вказаний період – централізація, концентрація, демократизація, соціалізація і так далі. Необхідно вивчити основні тенденції в розвитку англосаксонської системи права на прикладі США в другій половині ХХ ст. Розглянути динаміку розвитку трудового законодавства і законодавства про профспілки.

Термінологічні завдання: «закон про цивільні права», «закон Тафта-харлі», «боротьба з бідністю», «НУТО», «закон про виборчі права», «новий федералізм».

ЛІТЕРАТУРА

а) Обов'язкова:

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – У 2-х томах. – Т.2. За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: 1998.

2. Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени. – Симферополь: 2006.

б) Додаткова:

1. История государства и права зарубежных стран. – Под ред. О.И.Жидкова и К.Н.Крашенниковой. – В 2-х томах. – Т.2. – М.:1997.

2. Современные зарубежные конституции. – М.: 1992.

3. Історія держави і права зарубіжних країн. – За ред. О.О.Шевченка – Хрестоматія. – К.:1998

4. Конституция США: история и современность. – М.: 1988.

5. Страхов Н.Н. Основные закономерности и этапы государственно-правового развития зарубежных стран. – Х.: 1997.

6. Крестовская Н.И. История государства и права зарубежных стран. – Х.: 2002.