Шляхи розвитку креативного мислення учнів початкових класів

У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України…». Тому у сучасній школі весь навчально-виховний процес спрямований на формування духовного світу особистості, розкриття потенціальних можливостей та творчих здібностей учнів. У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського, який писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво і само майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці…». Тому вважаю, своїм головним завданням розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти їй знайти своє місце к суспільстві, призначене для неї природою. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, коли навчально-виховний процес буде будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростанні їх самостійності і творчої активності. Позитивним аспектом у розв’язанні даного питання є запровадження нових освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини, застосування методів, що активізують творчу діяльність учнів у навчанні. Впевнена, що у навчальному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинно характеризуватись розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя. Як зробити, щоб дитина, не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися.

На мою думку, основне завдання сучасного вчителя – залучити учнів до

активної діяльності. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, за певних

умов може перерости в стійкий інтерес до знань

Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є інтерактивні методи навчання. Саме вони забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам 'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам 'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я. стаю майстром'.

Як бачимо, процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.

Для того, щоб розвинути творчу особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які ставить перед собою педагог:

• виробляти навички ефективного спілкування;

• виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;

• сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими;

• формувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших.

задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через групові форми виконання завдань, роботу в парах у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.

Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.

Вчителька В.О.Мала з успіхом застосовує на уроках читання інтерактивні методи навчання, тому що вони мають багато переваг:

• у роботі задіяні всі діти класу;

• учні вчаться працювати у групі (команді);

• формується доброзичливе ставлення до опонента;

• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

• створюється «ситуація успіху»;

• за короткий час опановується багато нового матеріалу;

• формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах.

Інтерактивна робота має свої принципи:

• одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);

• однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час);

• позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);

• індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного своє завдання).

На уроках вчитель створює такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Зважаючи на це вважаю, що:

Розвитку творчих здібностей сприяють:

- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

- складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм;

- словесне малювання;

- творчі списування текстів;

- вилучення зайвого;

- скоромовки;

Для розвитку творчих здібностей я використовую:

1. Метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в ігри як засіб навчання і виховання.

В добукварний період, на уроках навчання грамоти, використовую такі ігри:

Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

Гра «Заміни звук».

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові

операції аналізу і синтезу.

На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

2. Використовуючи у роботі інтерактивні методи «Займи позицію», «Прес», «Саsе – метод” організовую «ігри»: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора».

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши (намалюй) навпаки».

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

4. Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму.

Метод мозкового штурму використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

5. Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних дій:

- таблиці – тренажери;

- гра «Утвори слово» (рис – сир);

6. Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в своїй роботі використовую такий метод розвитку уяви, як«морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб

- формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

- створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

- учити деталізувати найбільш продуктивні.

Необхідно заповнити таблицю. Потім можна вибірково взяти деякі ознаки і придумати фантастичну тварину.

7. Метод «Думай про інше».

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі.

Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити потрібно бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети.

Урок – це творчість, а творцями його є самі учні. Уроки намагаюся будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процесс розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до навчання, бажання вчитися, збагачувати свої знання.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

Застосовую в своїй роботі такі засоби пізнання, які розширюють можливості органів чуттів сприймати та запам’ятовувати. А саме – мультимедіа: ППЗ, відео демонстрації, мультимедіа-призентації, навчальні фільми. Ці ресурси допомагають:

• створити психологічну атмосферу уроку під час організаційного етапу, за якої досягається успіх навчальної діяльності;

• оцінити базові знання учнів під час перевірки;

• дати можливість учням оголосити тему та мету уроку;

• ознайомити з новою інформацією;

• закріпити нові знання;

• інформувати та інструктування дітей про завдання( домашнє завдання)

Кожна дитина по - своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб

творити своє життя, знайти себе, само реалізуватися. Скільки дітей – скільки й здібностей. Тому в процесі навчання намагаюся розкрити дитячу обдарованість, визначити методи, що сприяють розвитку можливостей самовираження дитини, спільно з батьками підтримувати дитину в реалізації її інтересів у школі і в сім’ї.

Для того, щоб удосконалити роботу з дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти практичним розумінням основ наук залучаю своїх вихованців до конкурсів і олімпіад, проводжу різноманітні інтелектуальні ігри: КВК, «Поле

чудес», «Що? Де? Коли?», «Найрозумніший». Мої вихованці є постійними

учасниками та лауреатами Міжнародних конкурсів: математичного «Кенгуру», інтерактивно–природничого «Колосок», «Гринвіч» - з англійської мови.

Особливу увагу приділяю виховній роботі. Готую і проводжу виховні заходи («Осінні пригоди першокласників», «Рідну матусеньку зі святом вітаю»,

«Новорічний карнавал», «Прощавай початкова школа», «Родина, родина…»та ін.) спільно з батьками, що сприяє зближенню і взаєморозумінню. Для проведення виховних годин підбираю цікавий матеріал , що спонукає дітей юбити, шанувати і берегти історію нашого народу.

Вважаю, що найважливішими моральними якостями молодших школярів, які свідчать про рівень культури особистості, її вихованість, є ввічливість, привітність, делікатність, доброзичливість, сердечність, тому з дітьми працюю над формуванням культури поведінки. Шляхом проведення тематичних бесід, виховних годин, ігор, танців.

Завершуючи, згадаю слова видатного педагога В. Сухомлинського про те, що «...вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце». Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті, на мою думку, проблема творчого розвитку школярів, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.