Ііі. Гігієнічна оцінка організації уроку

Спостерігаючи за учнями на різних уроках та проаналізувавши отримані дані я дійшла висновку, що деякі учні протягом уроків сидять не правильно, що може призвести в подальшому до порушення постави. Під час письма та читання близько 30 - 35% учнів сидить не правильно. Найчастіше це такі учні як Білоконь Дмитро, Кащеєва Олена, Матвеев Владислав, Мяло Альона, Фост Анна, Чухліб Ростислав. Причини на це різні, таких учнів як Мяло Альона, Фост Анна, Чухліб Ростислав пов’язано з різними порушеннями постави. Причиною неправильного сидіння за партою Білоконя Дмитра, Кащеєвої Олени, Матвеева Владислава є звичка, так як інших причин, які б впливали на правильність сидіння за партою, не має. Дехто з дітей під час письма занадто нахиляється над зошитом, або обвішує руки від парти та далеко відсувається від неї, причиною цього може бути звичка або проблеми з зором (Бондар Катерина, Рафальський Андрій).

Переважна більшість педагогів роблять учням зауваження, але через певний час діти знову починають сидіти не правильно, повторне зауваження педагогами роблять рідко, або й взагалі не роблять. Але нажаль є й такі вчителі, які взагалі не звертають увагу на те як сидять учні, на щастя таких одиниці.

Для того щоб правильно організувати урок з точки зору гігієни потрібно звернути увагу на такі моменти як забезпечення відповідного освітлення, доступ свіжого повітря, проведення фізкультурних хвилин також учитель повинен враховувати динаміку працездатності учнів, при викладі матеріалу дотримуватися поступовості, переходу від простого до складного, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів тощо.

Коли діти втомлюються під час уроку, вчителі проводять в молодших класах тренувальні вправи для рук, в старших класах розповідають учням якусь інформацію, яка їх зацікавлює чи просто відволікають увагу учнів на сторонню розмову. Завдяки цьому в учнів проходить втома і вони можуть далі працювати. На математиці це може бути цікава задача, яку діти можуть пов’язати з побутом, на фізиці цікава інформація про певне фізичне явище тощо. Гігієнічне значення таких кілька-хвилинних відпочинків дуже висока. Діти підвищують свою працездатність під час уроку і вчитель не витрачає для цього ніяких зусиль, а навпаки розширює кругозір учнів і зацікавлює їх до вивчення свого предмету. Фізкультурні хвилинки проводяться досить рідко.

Висновок: Проаналізувавши організацію уроків я з’ясувала, що більшість уроків організовано гігієнічно правильно,але є й вийнятки. Це такі уроки протягом яких не проводяться фізкультурні хвилинки, а також не використовуються різні за характером види діяльності для переключення уваги, що допомагає попередити розвитку втоми на уроці. В результаті на таких уроках в учнів швидко проявляються ознаки втоми, діти стають не уважні, крутяться, починаютьсь говорити між собою, займатися сторонніми справами, не завжди реагують на зауваження учителя; в основному перші ознаки втоми виявляються після 25-30 хвилин уроку.

ІV. Гігієнічні вимоги до організації і проведення перерв у школі

Розклад уроків в школі №21 побудований таким чином, що в передсвяткові дні уроки тривають по 35-40 хв. Але це ніяк не позначається на тривалості перерв, оскільки вони відіграють величезне гігієнічне значення для учнів. Вони в школі тривають 5, 10, 15 хв., а саме між 2 і 3 уроком перерва складає 10 хв., між 3 і 4 – 15 хв. (велика перерва), а всі інші тривають 5 хв. На мою думку, 5 хв. перерва між уроками є досить малою тому, що учні встигають лише перейти до іншого класу і підготуватись до уроку, а необхідно перекусити, трішки відпочити і тому учнів важче заспокоїти на початку уроку, бо вони розмовляють, займаються своїми справами. Завдяки перервам учні навчаються дотримуватися раціональному режиму дня. Оскільки при його дотриманні на організм учня постійно діють подразники зовнішнього середовища, під впливом яких у корі великих півкуль головного мозку створюється струнка система взаємопов’язаних умовних рефлексів. Кожна попередня діяльність стає ніби умовним сигналом для наступної, що полегшує її здійснення та підвищує рівень діяльності організму в цілому. Звичка їсти в ті самі години посилює рефлекторне виділення травних соків, що поліпшує апетит, засвоєння їжі. Дотримання певних годин навчання і трудової діяльності підвищує працездатність, що сприяє успішному засвоєнню знань та виконанню будь-якої роботи. Систематичне дотримання раціонального режиму дня дає змогу запобігти передвчасній втомі та перевтомі під час розумової та фізичної праці.

Шкільна територія та приміщення не досить організовані для відпочинку (рекреації). На подвір’ї немає спортивного майданчика, та діти можуть відпочивати на подвір’ї, де можна просто посидіти на свіжому повітрі, бо перебування на відкритому повітрі, поєднуване з руховою активністю, зокрема суспільно-корисною працею, – необхідна умова для зміцнення здоров’я, загартування і підвищення працездатності учнів. Прогулянка з активним відпочинком після класних навчальних занять та обіду необхідна для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності. Під час такої прогулянки учнів залучають до рухливих ігор, прибирання ділянки. Достатнє перебування на свіжому повітрі – кращий показник раціонально організованого режиму дня. В разі його скорочення проти встановлених норм діти стають блідими, швидко стомлюються, починають відставати в навчанні.

Висновок: Враховуючи вище перелічені фактори, я вважаю, що взагалі перерви в школі організовані правильно, але є досить малими, на що й потрібно звернути увагу адміністрації гімназії. Для покращення організації та проведення перерв у школі потрібно організовувати перебування учнів на свіжому повітрі ( особливо це стосується теплих періодів року), наприклад, побудувати спортивний майданчик. Потрібно, щоб перерва стала часом активного відпочинку учнів, сприяла розвитку здорового способу життя, а не була просто часом байдикування.