Анаеростат для культивування анаеробів

Анаеростат – прилад для вирощування мікробів в анаеробних умовах. Являє собою товстостінний металевий циліндр із кришкою, що герметично пригвинчується, на якій є вакуумметр і два крани для приєднання до вакуум–насосу.

Обладнання, прилади, матеріали

Мікроскопи, стерильні чашки Петрі та піпетки; предметні та накривні скельця; бактеріологічні петлі; скляні палички; спиртівки.

Порядок і рекомендації щодо виконання роботи

1. Опрацювати техніку посіву глибинним методом.

З матеріалу, що підлягає посіву в товщу твердого поживного середовища готують суспензію в стерильній водопровідній воді або в ізотонічному розчині. Набирають 0,1–1 мл суспензії в піпетку (залежно від ступеня передбачуваного мікробного забруднення) і виливають у порожню стерильну чашку Петрі. Потім чашку заливають 15–20 мл м’ясо–пептонного агару, розплавленого й охолодженого до температури 40–45°С (при такій температурі пробірка із середовищем, прикладена до щоки, не повинна викликати відчуття опіку). Для рівномірного розподілу досліджуваного матеріалу в поживному середовищі закриту чашку злегка обертають по поверхні стола.

2. Опрацювати техніку одержання чистих культур методом штриха.

Опрацювання результатів

На наступному занятті проаналізуйте ріст колоній мікроорганізмів, приготуйте препарат з окремої колонії та пофарбуйте за Грамом, промікроскопуйте.

Аналіз одержаних результатів

Студенти відповідно до завданя повинні зробити висновки та оформити протокол лабораторної роботи.

Контрольні запитання і завдання

1. Охарактеризуйте процес ліофілізації як метод збереження мікроорганізмів.

2. Охарактеризуйте скринінг як метод виділення промислово важливих мікроорганізмів.

3. Охарактеризуйте накопичувальну культуру як метод виділення промислово важливих мікроорганізмів.

4. Порівняйте різні методи збереження мікроорганізмів в промислових умовах.

Література: [].

Лабораторна робота № 1.3

Визначення здатності дріжджів засвоювати джерела вуглецю та азоту

Мета роботи – вивчити здатність|здібність| дріжджів засвоювати різні джерела вуглецю та азоту.

Основні завдання роботи

1. Дослідити ріст досліджуваних культур дріжджів на середовищах з різними джерелами вуглецю та азоту.

2. За результатами дослідів скласти загальну таблицю.

3. Зробити висновки.

Основні теоретичні відомості

Мікроорганізми відрізняються за потребами щодо джерел вуглецевого живлення. Крім фототрофних та хемолітрофних бактерій, які є автотрофами і використовуються як джерело вуглецю СО₂, всі інші мікроорганізми – гетеротрофні. Вони отримують вуглець з різноманітних органічних сполук: вуглеводів (моно–, ди– і полісахаридів), багатоатомних спиртів, органічних кислот, білків, амінокислот, ліпідів та вуглеводів.

Органічні вуглецевмістні сполуки використовуються мікроорганізмами не лише у біосинтетичних процесах, а й задовольняють енергетичні потреби клітини. Тому значна частина вуглецю органічних субстратів направляється тими шляхами метаболізму, які забезпечують клітину енергією і виводяться з клітини у вигляді СО₂ (основний продукт аеробного обміну), або у вигляді суміші СО₂ і органічних сполук (кінцеві продукти бродіння).

Потреби мікроорганізмів в азоті задовольняються за рахунок азотовмісних сполук, в яких азот має різний ступінь окислення (амонійні солі, нітрати, амінокислоти і молекулярний азот, а інколи білки та пептони).

Для вивчення здатності мікроорганізмів засвоювати певні хімічні сполуки зручно використовувати метод ауксанограм, заснований на тому, що досліджувану речовину вносять у синтетичне поживне середовище позбавлене певних поживних джерел. Наприклад, вивчаючи засвоєння джерел азоту, використовують середовище, що не містить азоту, і т.д. Порівнюють інтенсивність росту мікроорганізмів на контрольному середовищі й на середовищі, що містить досліджувану речовину.

Середовища для ауксанограм:

За вуглецем: (NH₄)₂SO₄ – 5 г; KH₂PO₄ – 1 г; MgSO₄·7H₂O – 0,5 г; промитий агар – 20 г; вода – до 1 л.

За азотом: глюкоза – 20 г; KH₂PO₄ – 1,5 г; MgSO₄·7H₂O – 0,25 г; промитий агар – 20 г; вода – до 1 л.