Посів штрихом (рис. 5)

Існує багато методів посіву штрихом у чашки із твердим середовищем («штриховані чашки»), але лише деякі з них майже завжди дають ізольовані колонії навіть при відсутності навичок в експериментатора. При роботі з анаеробами «штриховані чашки» або чашки із внесеною в них рідкою культурою в атмосфері повітря інкубують потім в анаеростаті. Для анаеробів необхідні свіжоприготовані середовища, і посів штрихом слід проводити протягом перших 4 годин після їхнього автоклавування, щоб уникнути накопичення розчиненого кисню.

Отримання чистої культури методом розсіву в глибині середовища (по Коху)

Три пробірки, що містять по 15 мл м’ясо–пептонного агару, ставлять у водяну лазню для розплавлення агару. Розплавлене середовище охолоджують до температури 43 – 45°С. У пробірку вносять одну бактеріальну петлю досліджуваного матеріалу. Для кращого перемішування матеріалу із середовищем засіяну пробірку обертають кілька разів, затиснувши між долонями. Після цього прожареною й охолодженою петлею вміст 1–ї пробірки переносять в 2–гу й у такий же спосіб з 2–ї в 3–тю. Приготовлені розведення мікробів виливають із пробірок у стерильні чашки Петрі, позначені номерами, відповідними до номерів пробірок.

Після застигання середовища з досліджуваним матеріалом чашки поміщають у термостат. Кількість колоній у чашках з поживним середовищем зменшується по мірі розведення матеріалу.

В

В Г Д

Рис. 5. Зручний метод посіву штрихом у чашки для одержання окремих колоній. А. Для маркування на звороті чашки Петрі олівцем наносять букву Т, що розділяє дно на 3 сектори. Б. Петлею з культурою зиґзаґом наносять штрихи на поверхні агару в секторі 1, як показано на малюнку. Для цього кришку чашки спочатку піднімають, а після нанесення штриха відразу закривають. Петлю стерилізують у полум'ї й дають їй охолонути (15 с). В. Проводять петлею по поверхні середовища в секторі 1, як показано на малюнку, і потім наносять нею зиґзаґом штрихи на поверхні середовища в секторі 2. Прогрівають петлю в полум'ї й дають їй охолонути. Г. Проводять петлею по поверхні середовища в секторі 2, як показано, і потім наносять нею зиґзаґом штрихи на поверхні середовища в секторі 3. Д. Інкубують перевернуті чашки, для того, щоб вода, що конденсується, із кришки не потрапила на поверхню агару. У секторі 1 виростає велика кількість колоній, тоді як у секторах 2 і 3 з’являються окремі добре ізольовані колонії.

иділення чистої культури за методом Дригальського

Розплавлене поживне середовище розливають в три чашки Петрі. Застигле середовище обов’язково підсушують, тому що волога його поверхня сприяє щільному росту мікроорганізмів. У першу чашку вносять одну краплю досліджуваного матеріалу й стерильним шпателем розтирають його по поверхні поживного середовища. Далі, не пропалюючи шпатель й не набираючи нового матеріалу, шпатель переносять у другу й третю чашки, розтираючи по поверхні поживного середовища матеріал, який на ньому залишився.

Метод розсіву по поверхні, запропонований Дригальським, найчастіше використовується для одержання чистої культури мікробів. Замість шпателя можна користуватися петлею. Матеріал на поживному середовищі розподіляють паралельними штрихами по всій чашці в одному напрямку. Потім, повернувши чашку на 180, проводять штрихи в напрямку, перпендикулярному першим штрихам. При такому способі посіву матеріал, що перебуває на петлі, витрачається поступово, і по лініях сітки, нанесеним наприкінці посіву, виростають ізольовані колонії мікробів.