- •«Принципи туристичного районування України»
- •Аналіз основних підходів, що застосовуються до рекреаційного районування території.
- •1.2. Принципи і фактори, що лежать в основі рекреаційного районування.
- •2.1.Таксономічні одиниці рекреаційного районування території України.
- •2.2. Аналіз існуючих схем рекреаційного районування країни.
- •2.3. Основні рекреаційні райони України та перспективи їхнього розвитку.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Висновки
Виходячи з положень чинного законодавства України, Концепції державної регіональної політики, державна політика рекреації в Україні в найближчій перспективі має реалізовуватися за такими напрямами:
- оптимізація структури та режиму функціонування курортно-рекреаційного комплексів у регіонах;
- удосконалення структури управління в туристично-рекреаційній галузі на обласному та районному (міському) рівнях, координування дій місцевих органів виконавчої влади з цього питання.
Для досягнення цих завдань визначені основні цілі:
- надання нормативно-правової, методичної, організаційної та інформаційної підтримки суб’єктам рекреаційного підприємництва;
- аналіз економічної діяльності рекреаційних підприємств та розробка за його результатами заходів щодо підвищення ефективності роботи на ринку рекреаційних послуг;
- посилення контролю за діяльністю рекреаційних підприємств, їхньою звітністю та додержанням вимог чинного законодавства.
За ієрархією реалій рівня забезпеченості території РТР та ступенем просування турпродукту (дуже високий ®високий ®середній ®низький ®дуже низький) за різними критеріями Україна займає центральну або передостанню ланку, тому використання переваг геополітичного положення країни та суспільно-географічного – її регіонів розглядається як один із головних чинників розвитку транснаціональних туристських зв’язків, залучення іноземних інвестицій до рекреаційної індустрії та посилення її ролі у національній економіці.
У загальному розумінні під районуванням розуміється процес багатофакторного поділу території на множину непересічних цілісних районів, що є компактним згущенням деяких вихідних чарунок у просторі. Існує значний доробок районування території України, приклади якого можуть взаємно доповнювати один одного при розгляді проблем використання і керування територіями на макротериторіальному рівні, а також мають враховуватися при рекреаційному районуванні України.
Рекреаційне районування – це вид функціонального, галузевого районування, що відображає тільки один аспект (рекреацію). Головними ознаками рекреаційного районування є рівень рекреаційного освоєння території і структура рекреаційних функцій (лікувальна, оздоровча, туристська, екскурсійна). Районування території України, пов’язане з рекреаційною функцією, проводилось за тими чи іншими критеріями чи показниками на протязі декількох останніх десятиріч. При цьому, одні з них виконувались в інших соціально-економічних умовах розвитку країни, інші, незважаючи на їх сучасне походження, мають певні обмеження щодо їх використання, особливо в процесі вирішення містобудівних проблем.
Виходячи з цього, нами запропоновано рекреаційне районування, в основу якого покладена природність тих чи інших теоретичних типів планувальних структур рекреаційних систем для удосконалення їх просторової структури в межах адміністративних областей країни. У результаті такого поділу в межах України виділені чотири райони: 1 – район з переважанням рекреаційних систем лінійного типу; 2 – район з переважанням компактно-променевого типу; 3 – район з переважанням компактних і розосереджених типів; 4 – район з переважанням лінійного і розосередженого типів планувальних структур.
